Новини
Памяти академика Д. Н. Прянишникова (Антикварне видання 1950 року)
Збірка праць із агрономічної хімії. Збірка "Памяти академика Д. Н. Прянишникова" присвячена пам'яті Дмитра Миколайовича Прянишникова. Він був засновником школи агрономічної хімії та відомим ученим. У збірник включено праці фізіологів, біохіміків, агрохіміків, ґрунтознавців і технологів. Усі праці об'єднані основним напрямком робіт Д. М. Прянишникова: вивченню живлення рослин і властивостей ґрунтів і добрив з метою підвищення врожайності шляхом хімізації сільського господарства СРСР.
Книга стане в нагоді дослідникам історії сільського господарства та усім, хто цікавиться рідкісними науковими антикварними виданнями.
Назва: Памяти академика Д. Н. Прянишникова.
Рік: 1950
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 523
довжина 27
ширина 18,5
товщина 2,5
Вага: 0,980 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Києво-Могилянська академія. З.І. Хижняк (Наукове видання 1981 року)
Висвітлюється історія виникнення і розвитку Києво-Могилянської академії, яка була першим і довгий час єдиним вищим навчальним закладом в Україні та в усій Східній Європі.
Зміст
- Становлення вищої освіти в Україні
- Києво-Могилянська академія - центр освіти й науки в Україні
- Культурні зв'язки Києво-Могилянської академії
Києво-Могилянська академія.
авторка: Хижняк Зоя Іванівна
Київ - 1981, видання друге
Сторінок: 234
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227