Новини
Братолюбовский курган ( А. Кубишев, С. Бессонова )
Братолюбовский курган
Автор: Кубишев Анатолій Іванович, Бессонова Світлана Сергіївна
Рік видання: 2009
Мова: російська
Кількість сторінок: 192 з ілюстраціями
Обкладинка тверда
Публікація матеріалів розкопок кургана, дослідженого в 1990 році поблизу Братолюбівки Горностаївського району Херсонської області.
В кургані, висота якого в древні часи досягала 7 м, були віднайдені поховання вищої скіфської знаті 4 століття до н.е. та осіб, що їх супроводжували. Більшість поховань свого часу пограбовані, але в підлозі погребальної камери центральної могили збереглась схованка з виробами з дорогоцінних металів. До числа шедеврів скіфо-античної торевтики можна віднести золоті фіалу та конусовидний предмет, які прикрашені зображеннями в скіфському звіриному стилі.
Робота виконана в 2006 році в рамках планової теми Відділення археології ранньої залізної доби Інституту археології НАН України.
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Сочинения. Том I – IV /И. В. Мичурин/ (Антикварні видання 1948 року)
Раритетні природознавчі видання. "Сочинения" у чотирьох томах - це праці І. В. Мічуріна, в яких усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку.
У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У другому томі "Сочинений" містяться помологічні описи виведених І. В. Мічуріним сортів. Помологічні описи розкривають суть загальнобіологічного вчення І. В. Мічуріна про створення нового сорту, про управління розвитку організму за допомогою мічурінських методів: застосування суміші пилку, попереднє вегатитивне зближення, посередник, ментор. Читач зможе прослідкувати за всім довготривалим процесом створення та вирощування багаторічної плодової рослини від моменту схрещування початкових батьківських форм до декількох років плодоношення гібрида, коли він вже перетворюється у сорт. Перший розділ тому - це помологічні описи сортів плодово-ягідних рослин, які були виведені І. В. Мічуріним. У другому розділі містяться статті на помологічну тематику, які були опубліковані І. В. Мічуріним у різний час у періодиці й окремих збірниках.
У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься додатковий документальний матеріал для вивчення історії творчої спадщини, яку залишив І. Мічурін. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним.
У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна.
У книгах є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Попри наявність радянської пропаганди у текстах видань, праці І. В. Мічуріна містять багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути корисним для дослідників природознавства та усіх, хто цікавиться історією біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Сочинения. Том I - IV.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715, 619, 610, 800
довжина 23
ширина 16
товщина 16
Вага: 4,960 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Кочергін І.О.
Книга про дворянство Українського Півдня і Сходу (сучасна Дніпропетровська, частково Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська області України).
У монографії з’ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії у різних ситуаціях в період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половині ХІХ – початку ХХ ст.
Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ; які шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., бачило катеринославське дворянство; як воно взаємодіяло всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами; наскільки сильно дворяни впливали на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.
Автор: Кочергін І.О.
Рік: 2015
Мова: українська
Кількість сторінок: 576
Твори. Юрій ФЕДЬКОВИЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Поетичні, прозові, драматичні твори та листи видатного українського літератора 19 ст. Юрія Федьковича.
"Осип-Юрій Федькович — се безперечно одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту й мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначується всіма добрими й слабими прикметами гуцульської вдачі." (відгук Івана Франка)
Твори
Автор: Юрій Адальбертович Федькович (1834-1888)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 576
Флора средней полосы Европейской части CCCP/ П. Ф. Маевский / (Наукове видання 1954 року)
Восьме видання класичного визначника флори російського ботаніка Петра Маєвського (1851—1892).
Автор довідника пропонує всебічний огляд рослинного світу регіону. Визначник містить детальні описи типів, класів, порядків та родин 2300 видів рослин. Для кожної родини представлені ключі ідентифікації родів та видів, а також дані про географічне поширення. Систематична частина книги відображає найновіші на час публікації наукові відкриття в галузі ботаніки.
Видання є незамінним інструментом для ідентифікації рослин у польових умовах,
містить оновлену систему класифікації рослин, інструкції з використання визначних таблиць та покажчики назв рослин російською та латинською мовами.
Назва: Флора средней полосы Европейской части CCCP
Автор: П. Ф. Маєвський
Рік і місце видання: 1954, Москва, Ленінград, Державне видавництво сільськогосподарської літератури
Сторінок: 911
Довжина: 27
Ширина: 18
Товщина: 4,5
Вага: 1,790 кг
Мова: російська
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Як воно починалось / Б. Антоненко-Давидович / (Видання 1969 року)
Збірка кращих оповідань відомого українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича для дітей.
До збірки увійшли найкращі оповідання визначного українського письменника Бориса Антоненка-Давидовича, написані спеціально для дитячої аудиторії. Автор володіє особливим художнім баченням світу та вмінням передавати найтонші відтінки людських переживань.
Серед найяскравіших творів збірки — оповідання «Крила Артема Летючого» про простого селянина, який на світанку авіації намагається здійснити сміливу мрію польоту в небо, майструючи крила оригінальної конструкції. В оповіданні «Крижані мережки» письменник з глибоким ліризмом розкриває пробудження революційної свідомості у хлопчика з глухої залізничної станції.
Твори Антоненка-Давидовича написані барвистою і поетичною мовою, сповнені живих та дотепних сцен з непідробним іскристим гумором. Книгу доповнюють малюнки та портрет письменника роботи художника Г. С. Зубковського. До збірки також входить передмова Олександра Непорожнього «Мріє, вічно живи!».
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269