Новини
История украинского народа. Е.Я. Ефименко (Видання 1990 року)
Класика української історіографії. В книзі в нарисовій формі описуються основні події історичного минулого українського народу від найдавніших часів до кінця 19 ст.
Книга є перевиданням роботи 19 століття та є пам'яткою книговидання доби розвалу СРСР, коли нарешті стало вільно друкувати раніше недоступні широкому читачеві дореволюційні та емігрантські праці з історії України.
История украинского народа
Авторка: Олександра Яківна Єфименко (дівоче прізвище Ставровська; 1848 — 1918) — український історик і етнограф, перша жінка в Російській імперії, що здобула ступінь доктора історії honoris causa (1910), у 1907–1917 професорка російської історії на Бестужевських курсах у Петербурзі. Авторка праць про політичний та соціально-економічний устрій України XVII—XVIII ст.
Київ: Либідь - 1990 рік
Мова: російська
Сторінок: 510
Труды Новгородской археологической экспедиции. Том І/(Наукове видення 1956 року)
Науковий колектив Новгородської експедиції підготував кілька томів праць.
Перший том присвячений здебільшого обґрунтуванню новгородської археологічної хронології, що є необхідною попередньою умовою публікації речових знахідок та берестяних грамот.
Для подальшого дослідження всіх давньоруських міст новгородські розкопки створили надійну хронологічну шкалу. Цей том містить наукову аргументацію цієї хронологічної шкали.
З кольоровими та чорно-білими фотоілюстраціями.
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы. (1998)
Історія раннього періоду Києво-братської школи за 1586 - 1620 роки.
Автори проводять читача по основним етапам перших десятиліть існування видатного освітнього закладу. Розглядають причини появи братських шкіл, вплив церковної унії 1596 року, заснування Києво-братського шкільного монастиря, ректорства Борецького та Смотрицького.
Здійснена спроба реконструкції освітнього процесу та учбових предметів.
Киево-Могилянская академия. История Киево-братской школы
Автори: Сенченко, Тер-Григорян-Демёянюк
Рік: 1998
Кількість сторінок: 176
Мова: російська
Общее семеноведение полевых культур /Строна И.Г./ (Видання 1966 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
Насіннєзнавство - це галузь біологічних знань, що вивчає розвиток і життя насіння з моменту запліднення і до утворення нової самостійної рослини, тобто до переходу її до автотрофного живлення. Сюди входять питання біології насіння, фізіології, біохімії, анатомії, морфології, мікробіології та інші розділи біологічних наук, де об'єктом досліджень є насіння. Отже, Насіннєзнавство - складна і велика галузь знань, яка повинна користуватися фізіологічними, біохімічними, гістохімічними, ембріологічними та іншими точними методами досліджень.
«Общее семеноведение полевых культур» (Загальне насіннєзнавство польових культур)
Автор: Строна І.Г.
Видавництво: «Колос», 1966
Мова: російська
Сторінок: 463
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Українське народне мистецтво. Живопис. (Видання 1967 року)
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва - декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність. Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
"Українське народне мистецтво. Живопис". Альбом.
Редакційна колегія: Заболотний В.І., Рильський М.Т., Середа А.Х.
Видавництво "Мистецтво" Київ 1967
Мова українська, російська. Резюме англійською.
Сторінок 56, ілюстрацій 183
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Страницы воспоминаний /И. И. Мечников/ (Антикварне видання 1946 року)
Раритетний збірник автобіографічних статей. "Страницы воспоминаний" видатного науковця та одного з основоположників порівняльної патології І. І. Мечникова - це унікальна збірка його автобіографічних спогадів про видатних представників науки - найближчих друзів та однодумців. Статті у збірнику розташовані відповідно до етапів життя великого науковця: у статтях про Ковалевського, Сєченова, Пирогова та Умова висвітлено перший період життя та діяльності Мечникова, пов'язаний із його ембріологічними зацікавленнями, до остаточного переїзду за кордон; інші статті стосуються його причин від'їзду та періоду його життя за межами імперії, коли він повністю присвятив себе проблемам медицини. У "Додатках" зібрано додаткові документи, зокрема, коротка автобіографія, яка була написана у зв'язку з отриманням Нобелівської премії, два збережені записи особистого характеру, та безцінний документ - записи самоспостережень останніх років І. І. Мечникова.
Книга стане в нагоді дослідникам діяльності І. І. Мечникова та усім, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Страницы воспоминаний.
Автор: Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916) — український і французький науковець, один із основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету. Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор, почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Рік: 1946
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 279
довжина 22,5
ширина 15
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Очерки поэтического стиля древней Руси. В.П.Адрианова-Перетц (Наукове видання 1947 року)
Літературознавство про історичну тематику у давньоруській літературі.
"Твердження національної своєрідності культури давньої Русі одне з найважливіших важливих досягнень радянської історичної науки. Працями акад. А. С. Орлова, акад. Б. Д. Грекова, акад. І. Е. Грабаря, акад. С. П. Обнорського, проф. М. М. Вороніна, Д. С. Лихачова та інших радянських вчених рішуче спростовано уявлення про несамостійне, наслідувальний характер російського образотворчого мистецтва, літератури до літературної мови? 1-XVII ст. Дослідження розкрили глибокі народні витоки культури російського середньовіччя і показали, що засвоєння культурного досвіду народів, що стикалися з Російською державою, було творчим, і напрям цього засвоєння визначався тим місцевим, „своєземним” ґрунтом, де воно відбувалося. Радянське літературознавство переконливо довело, що історична тематика зайняла у давньоруській літературі у перших її кроків панівне місце і що у художньому втіленні саме цієї тематики зароджувалися і зміцнювалися ті якості російської літератури, які підтримують єдність російського літературного процесу на всьому його протязі, народність, реалізм зображення та висока виразність літературної мови." (з оригінальної передмови).
"Очерки поэтического стиля древней Руси".
Автор: В.П.Адрианова-Перетц
Видавництво Академії наук СРСР Москва - Ленінград 1947
Мова російська
Сторінок 188
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
Клеопатра. Владычица зари. /Генри Райдер Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Класика світової літуратури історичного жанру. Загибель Антонія і Клеопатри вважають одним із загадкових трагічних епізодів минулого. Автор створює ще одну легенду про знамениту царицю Давнього Єгипту і намагається дати відповіді на питання і загадки подій, які призвелти до її падіння. Водночас перед читачем постає й інша царівна, Нефрет, яка була зв`язана сімейними зв`язками з династією вавилонських царів. Після численних пригод їй судилося стати тою, хто об’єднала Верхній і Нижній Єгипет.
Дане видання проілюстрував та оформив художник А. Орлов, свої коментарі залишив А. Темчин.
Книгу переклали з англійської на російську мову Ю. Жукова та І. Архангельська.
Дане видання зацікавить дослідників історії Древнього Єгипту, тих, хто захоплюється історичними постатями, та колекціонерів антикварних видань.
Назва: Клеопатра. Владычица зари.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1992
КИЕВ
Издательство "Художественная литература"