Новини
Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року)
В альбомі репродукуються мистецькі вироби Київської Русі від 10 до 13 століття.
Читачі зможуть познайомитись з кращими зразками архітектури, скульптури, мозаїки, фрески, іконопису, книжкової мініатюри та декоративно-прикладного мистецтва з тих, що збереглись до нашого часу.
Український живопис: Сто вибраних творів.
Упорядник: Юрій Сергійович Асеєв, Майя Миколаївна Есаулова, Валерій Єфремович Барнев
Київ 1989 Мистецтво
Розмір, см
Довжина 33
ширина 24
товщина 2
Вага 1,800 кг
Древности Северного Причерноморья в античное время / (Видання 2007 року)
Ювілейний збірник наукових праць, присвячений 75-річчю видатного українського вченого, члена-кореспондента НАН України Сергія Дмитровича Крижицького — провідного фахівця в галузі античної археології та історії.
До тому увійшли роботи українських, британських та російських колег, які охоплюють різноманітні проблеми античної історії та археології найважливіших міст-полісів Північного Причорномор'я: Ольвії, Тіри, Херсонеса та Боспору.
Збірник містить статті провідних дослідників, зокрема Д. Браунда, А. С. Русяєвої, В. Н. Зінька, Н. А. Гаврилюк, В. В. Крапівіної, А. І. Іванчика та інших, які розглядають актуальні питання грецької колонізації, урбанізації, релігійних культів, торгівлі та ремесел античного періоду. Окремий розділ присвячено публікації нових археологічних матеріалів і знахідок.
Видання є четвертим додатковим випуском серії "Матеріали з археології, історії та етнографії Таврії" і становить важливий внесок у вивчення античних пам'яток Причорномор'я.
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Генетика и селекция на Украине ч.1 (Наукове видання 1971 року)
Збірник статей про генетику
Зміст:
- Генетика та селекція мікроорганізмів та вірусів
- Генетика та селекція рослин: Експериментальний мутагенез; Поліплоїдія; Гетерозис, генетичні основи та методи використання у селекції; Питання імунітету; Методи та результати селекції.
«Генетика и селекция на Украине. (Материалы II съезда генетиков и селекционеров Украины. Киев, май 1971г.) Часть 1» (Генетика та селекція в Україні. (Матеріали II з'їзду генетиків та селекціонерів України. Київ, травень 1971р.) Частина 1)
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1971
Мова: російська
Сторінок: 225
Українські січові стрільці 1914-1920 (Видання 1991 року)
Фотоальбом Українського січового стрілецтва
Фотоальбом, який побачив світ у Львові 1935 року і був підготовлений на відзначення двадцятирічного ювілею створення Українського січового стрілецтва (УСС), містить унікальні фотографії, що супроводжуються детальними науковими коментарями. Ілюстрації дають змогу ознайомитись не тільки з героїчними змаганнями УСС, але й суворими буднями борців за незалежність України. Для всіх, хто цікавиться історією України.
«Українські січові стрільці 1914-1920». Репринтне відтворення: Львів 1935
Видавництво: «Слово», Львів, 1991
Мова: українська
Сторінок: 159
Население Украины в эпоху мезолита и неолита /Гохман/ (Наукове видання 1966 року)
У роботі дається морфологічний опис нових (на момент публікації) краніологічних та остеологічних матеріалів, що дозволяє зробити деякі узагальнення. Вони знайдені на порівняно невеликій території, переважно в Дніпровському Надпоріжжі України, що має свої позитивні та негативні сторони: позитивна в тому, що тут можливо простежити розвиток та зміну антропологічного складу населення в часі; від'ємна - у труднощах, що виникають при спробі встановити межі поширення виявлених антропологічних варіантів, особливо відчутних для мезолітичного часу.
«Население Украины в эпоху мезолита и неолита». (Антропологический очерк). (Населення України в епоху мезоліту та неоліту)
Автор: Ілля Йосипович Гохман
Видавництво: «Наука», 1966
Мова: російська
Сторінок: 220
Дед умер молодым / Савва Морозов / (Видання 1988 року)
Документальна повість про мецената Савву Морозова, написана його онуком на основі архівів як сімейних, так і державних.
Книжка С. Морозова присвячена особистості відомого російського промисловця і мецената Савви Морозова. С. Т. Морозов розповідає драматичну долю свого діда, розкриваючи його характер на широкому суспільно-літературному фоні Росії рубежу кінця XIX - початку XX століть.
Друге видання цієї книжки доповнене новими матеріалами.
Назва: Мій дід помер молодим
Автор: С. Морозов
Рік: 1988
Місто: Москва
Видавництво: Советский писатель
Сторінок: 201
Мова: російська
Избранные сочинения /И. В. Мичурин/ (Наукове видання 1955 року)
Класичне природознавче видання. Іван Володимирович Мічурін - сміливий новатор у науці, який творчо розвинув учення Дарвіна. І. В. Мічурін на основі своїх багаторічних дослідів, глибоко вивчив живу природу, що це дозволило йому зробити відкриття, які після Дарвіна були найвидатнішими в історії біологічної науки. Він відкрив закономірності, що дозволяють людині свідомо впливати на природу та керувати життям рослин та тварин. У видання "Избранные сочинения" увійшли обрані твори І. В. Мічуріна, присвячені селекції різних сортів рослин, принципам та методам роботи вченого, процесам виведення та помологічному опису різних сортів, та багатьом іншим питанням. Теоретичні положення І. В. Мічуріна незаперечні, бо вони засновані на численних фактах із його практики. Вони створені внаслідок багаторічної клопіткої роботи над розкриттям закономірностей живої природи.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Избранные сочинения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1955
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 606
довжина 27
ширина 21
товщина 3,5
Вага: 1,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек
Пирогівський могильник зарубинецької культури. Л.Є. Скиба
Книгу присвячено визначній пам'ятці археології — могильнику зарубинецької культури в Пирогові під Києвом.
Всебічно аналізується поховальний обряд та інвентар (посуд, фібули та ін.). Час існування могильника охоплює II ст. до н. е. — середину І ст. н. е. Розглядаються питання походження зарубинецької культури та світогляду племен Середнього Подніпров'я.
Пирогівський могильник зарубинецької культури
Авторка: СКИБА Любов Єгорівна
Рік: 2001, Київ - Інститут археології України
Мова: українська
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Земледелие татар Среднего Поволжья и Приуралья XIX – начала XX в. Историко-этнографическое исследование. Халиков Н.А. (Наукова книга 1981 року)
Описується традиційне землеробство та землеробська техніка татар у XIX – на початку XX ст. На основі великого фактичного матеріалу розглядається агрокультура татар Середнього Поволжя та Приуралля в усьому її різноманітті, виділяються територіальні землеробські комплекси, намагаються простежити походження деяких традиційних елементів землеробства.
Земледелие татар Среднего Поволжья и Приуралья XIX - начала XX в. Историко-этнографическое исследование.
Автор: Наїль Альфредович Халіков
Рік: 1981
Сторінок: 123
Мова: російська
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.