Класичне природознавче видання. У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є унікальна інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна. У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації. Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями. Назва: Сочинения. Том четвертый. Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.). Рік: 1948 Москва ОГИЗ Государственное издательство сельскохозяйственной литературы. Сторінок: 800 довжина 23 ширина 16 товщина 4 Вага: 1,200 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу. Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань. Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья. Рік: 1953 Москва, Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 400 довжина 26 ширина 18 товщина 2,5 Вага: 0,900 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Унікальне раритетне видання з природознавства. Й. В. Гете - приклад поєднання в одній людині великого поета, глибокого мислителя та видатного вченого. Гете був у науці також творчим, як і у сфері поезії. Пізнання природи було його основним, провідним та найулюбленішим заняттям. У його книзі "Избранные сочинения по естествознанию" містяться цікаво написані тексти про утворення органічних істот і вчення про колір. Автор також торкається загальних питань природознавства. Книга містить додатки та ілюстрації. Видання розраховано на природознавців, зокрема, ботаніків та зоологів, а також натуралістів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями відомих класиків. Назва: Избранные сочинения по естествознанию. Автор: Йоганн Вольфганг фон Гете (1749 — 1832) — німецький поет, драматург, прозаїк, науковець, державний діяч, театральний режисер і критик. Серед його творів — епічні та ліричні вірші, проза та віршові драми, мемуари, автобіографія, літературна та естетична критика, трактати з ботаніки, анатомії та кольору, чотири романи. Крім того, відомі численні літературні та наукові фрагменти, понад 10 000 листів і близько 3 000 малюнків. Гете вважають найбільшим німецьким літературним діячем сучасності, засновником сучасної німецької літератури, лідером і одним із перших учасників романтичного руху "Буря і натиск". У галузі ботаніки він вважається засновником порівняльної морфології рослин. Рік: 1957 Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 553 довжина 22,5 ширина 18 товщина 3 Вага: 1,040 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Досягнення мічуринської біології «Іван Володимирович Мічурін створив близько трьохсот чудових сортів яблунь, груш, вишень, слив та інших культур. Працюючи над виведенням сортів головним чином плодових і ягідних рослин, він глибоко вникав у життя та розвиток живої природи, день у день долаючи перешкоди, що зустрічаються на шляху створення нових форм і сортів рослин. Вся його діяльність являла собою суцільний, пройнятий єдиною ідеєю ланцюг досліджень закономірностей живої природи і одночасно кожен крок у роботі був спрямований на вирішення практичних завдань. Будь-який його досвід ставив завдання вирішення того чи іншого практичного питання, і водночас ця, як здавалося, суто практична робота збагачувала науку новими теоретичними положеннями. Весь творчий шлях І. В. Мічуріна є взірцем поєднання інтересів науки та практики.» «Мичуринское учение на службе народу. Сборник статей. Выпуск 1» Видавництво: Гос. издательство селхоз. литературы, 1955 Мова: російська Сторінок: 269 Особливості: можлива присутність печаток неіснуючих бібліотек