Збірка творів майстра психологічної прози. До збірки творів ввійшли повісті та оповідання: - На віру - П'ятизлотник - Ціпов'яз - Помстився. - Хо - На крилах пісні - Для загального добра - Посол від чорного царя - По-людському - Лялечка - Дорогою ціною - На камені - Цвіт яблуні . - Fata morgana - У грішний світ - Сміх - Він іде - Невідомий - Persona grata - В дорозі . - Intermezzo. - Як ми їздили до Криниці Дебют. - Що записано в книгу життя - Сон - Тіні забутих предків . - Лист . - Подарунок на іменини - Коні не винні - Хвала життю! - На острові . «Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті» Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський Мова: українська Сторінок: 621 Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953 Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.

Класична збірка повістей М.В. Гоголя, що відкриває яскравий світ української культури та фольклору. "Вечори на хуторі біля Диканьки" - це перша збірка повістей Миколи Гоголя, яка принесла молодому письменнику широку популярність і визнання. Написана на початку 1830-х рр., ця книга і сьогодні захоплює читачів своєю фантазією, гумором та глибоким проникненням в українську народну культуру. Збірка складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири повісті: Частина перша: - Сорочинський ярмарок - Вечір проти Івана Купала - Майська ніч, або Утоплена - Пропала грамота Частина друга: - Ніч перед Різдвом - Страшна помста - Іван Федорович Шпонька та його тітонька - Зачароване місце Повісті об'єднані образом оповідача - пасічника Рудого Панька, який нібито збирає і передає читачам історії, почуті на вечорницях. Цей прийом дозволяє Гоголю створити неповторну атмосферу українського села, наповнену народними віруваннями, традиціями та гумором. У своїх творах Гоголь майстерно поєднує реалістичні описи побуту українського села з фантастичними елементами, взятими з народних легенд та повір'їв. Яскраві характери персонажів, захоплюючі сюжети, романтична атмосфера та неперевершений гоголівський гумор роблять ці повісті справжніми перлинами світової літератури. "Вечори на хуторі біля Диканьки" - це не лише збірка захоплюючих історій, але й своєрідна енциклопедія українського народного життя першої половини XIX ст. Книга буде цікава як любителям класичної літератури, так і тим, хто цікавиться українською культурою та фольклором.

Світ Григорія Сковороди. Поезії, філософська проза. У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Він був великим письменником XVIII століття, чиї «божественні пісні», байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують золоту добу українського бароко, а може, і барокову літературу всієї Європи. Окрім того, Сковорода -- напрочуд глибокий філософ та богослов. Недаром його зведено розглядати або як мисленика, що вторував «питомо східнослов'янську стежину осягнення реальності», або як фундатора «філософії серця», або навіть як «найбільшого після перших отців Церкви християнського філософа світу». «Вибрані твори в українських перекладах» Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту. Видавництво «Ранок» Сторінок 144