Новини
Что мы видели в США и Канаде /В. В. Мацкевич/ (Антикварне видання 1956 року)
Раритетне видання про сільське господарство. У книзі "Что мы видели в США и Канаде" описано враження учасників Радянської сільськогосподарської делегації 1955 року. Попри радянську пропаганду в тексті, видання має цінні матеріали зі сільського господарства США та Канади середини XX століття та надзвичайно цікаво написано.
Зміст
- Предисловие - с. 3
Путешествие по Соединенным Штатам Америки и Канаде
- Приглашение газеты «Де-Мойн реджистер» - с. 6
- Сельскохозяйственное производство в США - с. 18
- Двенадцать дней в штате Айова - с. 33
- У земледельцев и скотоводов Небраски, Техаса, Южной Дакоты и Миннесоты - с. 56
- Мичиган — Иллинойс — Калифорния - с. 76
- Поездка в Канаду - с. 90
Из американского опыта
- Кукуруза в США - с. 106
- Молочное животноводство - с. 131
- Мясное скотоводство - с. 145
- Производство свинины - с. 157
- Птицеводство - с. 171
- Как создаётся кормовая база - с. 183
- Развитие сельскохозяйственного машиностроения - с. 198
- Организация научных исследований и сельскохозяйственной информации - с. 217
- Заключение - с. 227
Видання зацікавить істориків, аграріїв та тих, хто захоплюється цінними раритетними виданнями.
Назва: Что мы видели в США и Канаде.
Рік: 1956
Москва
Государственное издательство политической литературы
Сторінок: 238
довжина 20
ширина 14
товщина 1,5
Вага: 0,290 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Степи Евразии в эпоху средневековья. (Наукове видання 1981 року)
Класичне видання з археології. "Степи Евразии в эпоху средневековья" - один із двадцяти томів видання серії "Археологія СРСР". Праця видана під редакцією академіка Б. О. Рибакова у 1981 році. Відповідальний редктор тому - археолог С. О. Плетньова. Видання містить археологічні матеріали, що відносяться до раннього і високого середньовіччя, охоплює давнину від IV до XIV століття та має географічну обмеженість від Забайкалля до пониззя Дунаю. Праця створена провідними археологами СРСР і є колективним узагальненням величезної роботи з вивчення середньовічних кочівницьких старожитностей. Книга містить величезну кількість чорно-білих і кольорових ілюстрацій, карт та таблиць для визначення та датування предметів археології.
Ця книга - рідкісний скарб для поціновувачів археологічної науки.
Назва: Степи Евразии в эпоху средневековья
Автор: редактор: Борис Олександрович Рибаков — археолог і історик, академік АН СРСР.
редактор: Світлана Олександрівна Плетньова — археолог, професор, фахівець із археології хозарів і середньовічних кочівників Євразійського степу.
Рік: 1981
Видавництва "Наука", Москва
Сторінок: 300
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 22
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Зося з вулиці Котячої. Агнєшка Тишка (Дитяча література)
Книги цієї серії розповідають про кумедні пригоди дівчинки Зосі та її чудернацької родини. Тут ви познайомитеся з тіткою Зосі - творчою Маліною, двома кузенами - боягузом Михасем і наївним Кшишем, їхнім навіженим собакою і багато з ким ще. Ви здивуєтесь із того, як Зося заклинає світ, і дізнаєтесь, що з цього виходить. А ще навчитеся всиновляти котів! Також на вас чекає багато несподіванок: конкурс на Павуче Обличчя Року, труп на сходах, танці з пралками і навіть зустріч із таким собі Безпанцировим!
Для дітей середнього шкільного віку.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Сочинения. Том первый /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. Видання "Сочинения" - це праця І. В. Мічуріна, у якій усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку. У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том первый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 715
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,300 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Приваловские миллионы. Горное гнездо. /Д. Н. Мамин-Сибиряк/ (Антикварне видання 1988 року)
Класика рядянської літератури. Це унікальне видання містить в собі два романи російського прозаїка Дмитра Мамін-Сибіряка, сюжети яких засновані на реальних фактах із життя промислового Уралу ХІХ століття та проілюстровані художником Геннадієм Жирновим. Твори також розповідають про розвиток капіталізму в тогочасній Російській імперії, становлення буржуазії як класу та взаємин, що тоді склались.
Твори написані російською мовою.
Попри ідеологічне забарвлення романів, вони все ще цікаві читачам реалістичними описами побуту тогочасного суспільства та яскравими персонажами.
Видання сподобається усім поціновувачам рядянської літератури та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Приваловские миллионы. Горное гнездо.
Автор: Дмитро Наркисович Мамін-Сибіряк (1852-1912) — російський письменник, прозаїк та драматург, народився на Вісімо-Шайтанському заводі, що на той час входив до складу Пермської губернії Російської імперії. У циклах своїх повістей, оповідань і нарисів відтворював картини народного життя, переважно гірничо-промислових районів Уралу.
Рік: 1988
Издательство "Узбекистан", Ташкент.
Мова: російська
Твори / Йоганн Вольфганг Гете / (Видання 1982 року)
Збірка ключових творів "штюрмерського" періоду творчості Йоганна Вольфганга Гете, що включає драми та славнозвісний роман.
До видання увійшли знакові твори молодого Гете: історична драма "Гец фон Берліхінген із залізною рукою", трагедія "Егмонт" та епістолярний роман "Страждання молодого Вертера". Написані між 1771 та 1775 рр., ці твори яскраво відображають період "Бурі й натиску" в німецькій літературі, коли молоді письменники виступали проти раціоналізму Просвітництва, утверджуючи право особистості на свободу почуттів. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою та примітками літературознавця Дмитра Наливайка.
Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход /Барбер С.А./ (Наукове видання 1988 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«На основі великого теоретичного та експериментального матеріалу проаналізовано хімічні та біологічні механізми, що визначають доступність мінеральних речовин для рослин. Дано загальний опис системи ґрунт - ґрунтовий розчин - кореневі системи рослин - мікрофлора ризосфери. На прикладі макро- та мікроелементів розглянуті кінетика їх адсорбції ґрунтом та поглинання кореневими системами, методи вимірювання вмісту доступних форм у ґрунті та моделі їх поведінки у системі ґрунт – рослина. Замість традиційних і багато в чому емпіричних методів агрохімічної діагностики автор пропонує новий підхід до визначення доступних елементів мінерального живлення рослин, який ґрунтується на простій математичній моделі системи ґрунт – коренева система.
«Биологическая доступность питательніх веществ в почве. Механистический поход» (Біологічна доступність поживних речовин у ґрунті. Механістичний похід).
Автор: Барбер С.А.
Видавництво: «Агропромиздат», 1988
Мова: російська
Сторінок: 375
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька