Новини
Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії (Наукове видання 1990 року)
Дослідження багатовікового процесу формування й консолідації української народності. Розглядаються питання становлення економічної, територіальної, культурної спільності та розвитку етнічної самосвідомості й мовної єдності українців - південно-західної гілки східних слов'ян.
"Українська народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії"
Наукове видання. Академія наук Української РСР. Інститут історії.
Видавництво Київ "Наукова думка" 1990
Мова українська
Сторінок 560
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Запоріжці До історії козацької культури /Ігор Кравченко/ (Видання 1993 року)
Книга з історії України
У збірнику зібрано найрізноманітніші матеріали з питань історії запорозького козацтва, зокрема з питань культури козаків, які створили багато високохудожніх історичних дум і пісень, літописів, творів живопису і архітектури, козаків, котрих називають "лицарями Бароко". Книга ілюстрована багатьма кольоровими та чорно-білими репродукціями творів давнього українського мистецтва.
«Запоріжці. До історії козацької культури»
Упорядник: Ігор Кравченко
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 396
Дніпровська Русь. Моця О.П.
Дніпровська Русь
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 2013
Мова: українська
Кількість сторінок: 232
У роботі розглядаються питання формування і функціонування одного із найбільш важливих у історичному відношенні осередків становлення давньоруської державності в районі Верхнього і Середнього Дніпра, починаючи з часів Аскольда і Діра й закінчуючи періодом великого князювання Володимира Святославича - означеного під назвою «Дніпровська Русь».
Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Выпуск ІІІ (Наукове видання 1971 року)
Доповіді українських та вірменських радянських істориків, літературознавців та мистецтвознавців, літературознавців та мистецтвознавців, що буди прочитані на ІІІ спільній сесії. Доповіді відображають економічні, політичні та культурні зв'язки двох народів, їх спільну боротьбу проти іноземного іга за соціальне та національне визволення.
"Історичні зв'язки та дружба українського та вірменського народів" Випуск ІІІ
Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1971
Мова російська
Сторінок 380
село Дніпровське: минуле та сьогодення
Дніпровське: минуле та сьогодення
Збірник статей і матеріалів
Рік: 2011
Кількість сторінок: 752
Історія села Дніпровське (до 1962 р. - с. Навози) Чернігівського району Чернігівської області. Спираючись на призабуті й нововиявлені джерела фахівці історики й аматори-краєзнавці висвітлили найважливіші події в житті цього старовинного села від найдавніших часів до наших днів.
Містить переписи села.
Для науковців, педагогів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією Чернігово-Сіверщини.
Віктор Рижих. Живопис (Видання 1986 року)
Альбом робіт українського радянського художника
Альбом серії «Художники України» присвячений творчості відомого українського живописця, заслуженого художника УРСР Віктора Рудих – автора великих тематичних полотен, численних пейзажів та натюрмортів, майстра психологічного портрета. Розрахований на широке коло любителів образотворчого мистецтва.
«Віктор Рижих. Живопис»
Автор-упорядник: Петрова О.М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1986
Мова: українська
Сторінок: 44+73
Записки Видока. Начальника парижской тайной полиции / Е. Видок / (Видання 1991 року)
Роман про неймовірні пригоди колишнього каторжника, а згодом начальника таємної паризької поліції Відока
"Записки Відока" – справжня історія життя цієї дивовижної людини, яка вплинула на майбутнє карного розшуку. Криваві епізоди з життя найзапекліших лиходіїв, гучні афери шахраїв і заплутані судові процеси – все це у цьому романі, якого по праву називали "вершиною детективних пригод".
Назва: Пригоди Відока
Автор: Ежен Відок
Рік: 1991
Місто: Київ
Видавництво: Свенас
Сторінок: 425
Мова: російська
Краткие сообщения Института Археологии/ Наукове видання 1952 року
Збірка вийшла в ті роки, коли радянська археологічна наука та інтерес народу до пам'яток минулого розвивалися надзвичайно швидкими темпами. Були зроблені археологічні відкриття, значна частина яких має світове наукове значення.
До збірки увійшли матеріали археологічних експедицій на місцях великих будівництв післявоєнного часу - Каховської ГЕС, Південноукраїнського каналу, водосховища на р. Молочній, Верхньо- та Нижньоінгулецьких каналів; результати вивчення Кам'яної Могили, чернігівських кам'яних палаців XI-XII століть, поселень та поховань різних історичних епох, а також публікації про діяльність Київського Державного історичного музею та інших наукових закладів. Серед авторів збірки - Тереножкін, Брайчевський та інші відомі українські археологи ХХ століття.
Видання несе сліди впливу на наукове життя тогочасної політичної полеміки, коли "нове вчення про мову" академіка Марра вже було визнане "порочним" і усіляко критикувалося, але панували погляди Й. Сталіна, викладені в роботі "Марксизм та питання мовознавства".
Назва: Краткие сообщения Института Археологии. Випуск 1
Автор:
Видавець: Київ, 1952, Видавництво Академії наук Української РСР
Мова: російська
Сторінок: 110
довжина 26
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Драматичні твори. Іван КОЧЕРГА. (Видання класичної літератури 1989 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Іван Кочерга - уродженець Чернігівщини, один з фундаторів української драматургії 20 століття. Він йшов складним шляхом пізнання сенсу бутя, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини."
"Від романтизованого пошуку казки-мрії в плині не пізнаваного людиною часу він прийшов до усвідомлення й художнього осмислення проблеми влади людини над Часом і Простором."(з передмови).
Зміст
- Изгнанник Вагнер
- Фея гіркого мигдалю
- Алмазне жорно
- Марко в пеклі
- Натура й культура
- Свіччине весілля
- Майстри часу
- Підеш - не вернешся
- Нічна тривога
- Ярослав Мудрий
Драматичні твори
Автор: Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
Київ 1989 Наукова думка
Сторінок: 730