Новини
Биологические основы возделывания кукурузы /Володарский Н.И./ (Наукове видання 1975 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі розглянуто особливості росту і розвитку кукурудзи, показано вимоги її до чинників зовнішнього середовища - температури, умов зволоження, мінерального живлення, освітлення тощо. Основну увагу приділено тим біологічним особливостям культури, які мають істотне значення для правильної розробки технології її вирощування.
«Биологические основы возделывания кукурузы» (Біологічні основи вирощування кукурудзи)
Автор: Володарський Микола Ілліч
Видавництво: «Колос», Москва, 1975
Мова: російська
Сторінок: 253
Антропологический сборник, вып. IV (Букіністика 1963 року)
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст
- Об антропологическом составе современного населения Армении
- Антропологические данные к проблеме происхождения населения центральных предгорий Кавказского хребта
- Антропологическая характеристика современных казахов по данным краниологии
- Краниологическая характеристика узбеков
- Некоторые новые материалы по краниологии северо-западных областей Восточной Европы в эпоху средневековья
- Палеоантропологические материалы из Александрийского энеолитического могильника
- Черепа из зороастрийского костехранилища в Фринкенте под Самаркандом
- Русское население в Забайкалье
- Антропологические исследования среди семейских русских Забайкалья
Антропологический сборник, вып. IV
Рік: 1963
Мова: Російська
Сторінок: 208
Проблеми давньоруської та середньовічної археології (Археологія і давня історія України №1)
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Володимир Самійленко. Твори. (Видання класичної літератури 1990 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Найповніше видання поетичної, прозової, драматичної та літературно-критичної спадщини видатного українського письменника Володимира Самійленка.
У книзі вміщено такі перлини поезії і прози, як "У мене є одне кохання...", "Вечірня пісня", "Ельдорадо", "Казка про смутного чоловіка", "Як я перейшов од слова до ... думки", а також добірка поетичних перекладів, мемуарні та автобіографічні матеріали.
Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Твори
Автор: Володимир Іванович Самійленко (1864-1925)
Київ - 1990 - Наукова думка
Сторінок: 608
Трипольская культура в Украине: поселение-гигант Тальянки. Tripolye culture in Ukraine: the giant-settlement of Talianki
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Агробиология /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне агробіологічне видання. "Агробіологія" - це праця, в якій агроном Трохим Денисович Лисенко дослідив питання генетики, селекції та насінництва. Автор був засновником та представником псевдонаукового напряму у біології – мічуринської агробіології. Лисенко запропонував та пропагував низку агротехнічних прийомів, таких як яровізація та літні посадки картоплі. Більшість його методик критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими. Лисенко також відкидав менделівську генетику та хромосомну теорію спадковості.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття та істориків.
Назва: Агробиология.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ - СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 463
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Воронежские повести /Кораблинов В. А./ (Видання 1984 року)
Збірка повістей становить художній літопис воронезького краю с XVII століття до Жовтневої революції 1917 року. "Герасим Кривуша" відображає міські бунти XVII століття, повість "Воронезькі кораблі" розповідає про створення першого російського флоту за часів Петра Першого, "Падре Єфіміус" - про діяльність видатного просвітителя-демократа Є. А. Болховітінова. "Дім веселого чародія" - про життя першого в Росії соло-клоуна, виразника народних настроїв початку ХХ століття, засновника династії циркових акторів А. Л. Дурова. "Азорські острови" - автобіографічна повість про юність письменника, що припала на часи революції, громадянської війни та перші роки радянської влади.
Видано до 400-ліття м. Воронежа.
Назва: Воронежские повести
Автор: Кораблінов, В. А.
Видавець: Воронеж, 1984, Центрально-Чорноземне книжкове видавництво
Мова: російська.
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,570 кг
IL Futurismo (Футуризм, італійське видання 1970 року)
Історико-містобудівні дослідження Керчі /В. П. Ієвлева, О. А. Кожушко, А. Ю. Закружецька, Т. А. Бобровський, Е. Ю. Градун/ (Наукове видання 2011 року)
Наукове видання з архітектури Керчі. Наукове видання висвітлює історико-містобудівні дослідження найдавнішого міста нашої держави – Керчі, які були проведені до розробки нового генерального плану. У Списку історичних населених місць України Керч посідає одне з провідних місць завдяки унікальним об’єктам нерухомої культурної спадщини античного часу, серед яких найбільш відомими є: Пантікапей - столиця Боспорської держави, Німфей, Мірмекій, Порфмій, Парфеній та Тірітака, що розташовані в сучасних межах міста Керчі, і що з 1987 р. охороняються в складі територій Керченського державного історико-культурного заповідника. Двадцятишестивікове місто є скарбницею нерухомої культурної спадщини європейського рівня.
Колективна монографія присвячена методичним аспектам щодо виконання науково-проектної розробки – історико-архітектурного опорного плану міста Керчі. Мета досліджень полягала у сприянні подальшого збереження культурної спадщини Керчі в комплексі з її цінною природною основою; традиційного характеру історичного міського середовища; композиційно-розпланувальних та ландшафтно-видових особливостей міста. Результатом досліджень стали пропозиції певних нормативно-регулятивних засад, які в подальшому могли би сприяти охоронним заходам у збереженні всього комплексу нерухомої спадщини міста Керчі.
Це видання - безцінне, адже, на сьогоднішній день, Керч знаходиться під тимчасовою окупацією російських загарбників.
Виадння пропонується для архітекторів, істориків, краєзнавців, фахівців у сфері охорони культурної спадщини, працівників органів охорони культурної спадщини, музейних співробітників, а також для всіх тих, хто небайдужий до справи охорони культурної спадщини України та нашого Криму.
Назва: Історико-містобудівні дослідження Керчі.
Автор: Валерія Павлівна Ієвлева (нар. 1957) — історик архітектури, архітектор.
Тимур Анатолійович Бобровський (нар. 1964) — український археолог, спелеолог, епіграфіст, пам'яткоохоронець, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Рік: 2011
Сторінок: 180
довжина 29
ширина 22
товщина 2
Вага: 0,980 кг
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.