Новини
Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери /В. М. Цигилик/ Наукове видання 1975 року
У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство.
На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення.
Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо
Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури)
Автор: В. М. Цигилик
Видавець: Київ, 1975, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 171
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 1
Вага: 0,210 кг
Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва /Рибаков М.О./(Наукове видання 1997 року)
Книга з історії Києва.
Книга являє собою своєрідний збірник історико-краєзнавчих та культурологічних нарисів про Київ. У ній висвітлені питання адміністративно-територіального поділу міста у різні часи, наведені відомості про топографію міста й окремих його складових, будинки та вулиці, яких вже не існує в сучасному Києві. Для широкого кола читачів.
Присутній відтиск печатки неіснуючої бібліотеки
«Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва».
Автор: Рибаков М.О.
Видавництво: «Кий», Київ, 1997
Мова: українська
Сторінок: 369
Розміри, см.:
Довжина 24,5
ширина 15
товщина 2,2
вага 0,555 кг
https://rvv-kniga.com/product/nevidomi-ta-malovidomi-storinky-istoriyi-kyyeva-rybakov-m-o-naukove-vydannya-1997-roku-2/
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Художник. Т. Г. Шевченко (1961)
Прозовий, значною мірою, автобіографічний твір Т.Г. Шевченка про трагічну долю талановитого юнака в умовах кріпацтва. З великою складністю друзі викуповують у поміщика юного художника, дають йому можливість навчатись, удосконалювати свою майстерність. Але тяжке життя переслідує героя...
Видання щедро проілюстроване кольоровими картинами.
Художник
автор: Т.Г. Шевченко
Київ 1961
Сторінок: 115
Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст. (Збірник актових документів)
Лохвицька ратушна книга другої половини 17 ст. (Збірник актових документів)
серія “Пам’ятки української мови”
Рік видання: 1986
Видавництво: Наукова думка
Публікація пам’ятки староукраїнської мови — документів ратуші м. Лохвиця Лубенського полку Гетьманщини (тепер в межах Полтавської області України).
Класична видавнича наукова серія.
Ґрунтовне джерело до історії української мови, діловодства, побуту, , культури, соціально-суспільних взаємин в українській державі козацької доби.
Букіністична рідкість. Хороший стан.
Українська етнографія (Видання 1958 року)
Методика полевого опыта /Найдин П.Г./ (Видання 1959 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У збірнику висвітлено основні питання методики польового досвіду: розглянуто модифікації (типи) польового досвіду та їх сутність; показано, як треба складати схеми та програми дослідів; викладено техніку закладки та проведення досвіду та методику супутніх досліджень та спостережень; розібрано питання оцінки достовірності та точності результатів досвіду їх статистична обробка; приділено увагу особливостям польових дослідів, які проводяться в овочівництві, плодівництві, луговодстві, в умовах зрошення в колгоспах та радгоспах, а також на державних сорто-випробувальних ділянках.
«Методика полевого опыта»
Редактор: Найдін П.Г.
Видавництво: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1959
Мова: російська
Сторінок: 315
Українське народне мистецтво. Живопис. (Видання 1967 року)
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва - декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність. Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
"Українське народне мистецтво. Живопис". Альбом.
Редакційна колегія: Заболотний В.І., Рильський М.Т., Середа А.Х.
Видавництво "Мистецтво" Київ 1967
Мова українська, російська. Резюме англійською.
Сторінок 56, ілюстрацій 183
Поетичні твори. Андрій Малишко (Видання класичної літератури 1988 року)
Основы эволюции растений /Б. А. Келлер/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне раритетне видання з ботаніки. У праці "Основы эволюции растений" відомого біолога та геоботаніка Б. О. Келлера містяться узагальнюючі матеріали з теоретичних основ ботаніки.
Зміст
- Введение - с. 5
- Глава I. Космическая роль растения и урожаи - с. 9
- Глава II. Что особенного в отношениях растений к среде - с. 34
- Глава III. К постановке вопроса о приспособлениях - с. 47
- Глава IV. Усложнение и усовершенствование в реакциях и в организации тела у растений - с. 55
- Глава V. Опыты с осенне-весенними эфемерами пустыни - с. 71
- Глава VI. Значение индивидуального развития растений для эволюции - с. 94
- Глава VII. Тропические дождевые леса-гилеи - с. 119
- Глава VIII. Наши степные дубравы - с. 147
- Глава IX. Краткий обзор содержания - с. 194
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, геоботаніків та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Основы эволюции растений.
Автор: Борис Олександрович Келлер (1874 - 1945) - біолог, геоботанік, ґрунтознавець, спеціаліст у галузі екології рослин, один із засновників динамічної екології рослин.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 205
довжина 26
ширина 17
товщина 1,5
Вага: 0,490 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121