Новини
Абсолютно нецілована. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
Друга книжка норвезької письменниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт, написана у формі щоденника дівчинки-підлітка, який авторка сама й проілюструвала. Героїня Уда Андреа Стоккгейм – вже знайома українським читачам за книгою «Привіт, це я!» – знову пише про себе, свою найближчу подругу Геллє, молодшу сестричку Ерле, тата й маму, шкільних друзів. І… про свої перші закоханості. Словом, про всі-всі найпотаємніші таємниці, про які можна писати в чудовому новенькому записнику-щоденнику, який замикається на ключик.
Абсолютно нецілована
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 320
Попередня книжка: «Привіт, це я».
Наступні книжки: «Суперліто», «Happy End, попри все?»
Мистецтво Київської Русі /Асєєв Ю.С./(Видання 1989 року)
В альбомі репродукуються витвори мистецтва Київської Русі, блискучої сторінки історії нашої культури, від Х ст., коли сформувалася давньоруська держава, доти, коли її розвиток був трагічно перерваний у XIII ст. нашестю Батия. Читачі зможуть познайомитися з найкращими зразками архітектури, скульптури, мозаїки, фрески, іконопису, книжкової мініатюри та декоративно-ужиткового мистецтва, що дійшли до нашого часу.
«Мистецтво Київської Русі». Альбом.
Автор: Асєєв Ю.С.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1989
Мова: українська, резюме російською та англійською.
Сторінок: --
Розміри, см.:
Довжина 33
ширина 24
товщина 2
вага 1,860 кг
Подібні книги:
Архитектура древнего Киева. Ю.С. Асеев (Букіністика)
Les Icones Ukrainiennes /Lioudmila Miliaeva/ (Наукове видання 1996 року)
Наукове мистецьке видання французькою мовою. У книзі Людмили Міляєвої "Українські ікони XI - XVIII ст. Від візантійських витоків до бароко" зібрано всі найвідоміші ікони України. Іконопис - найвище вираження православного християнського мистецтва, досяг свого розквіту в Україні між XI і XVIII століттями. Ця книга охоплює весь цей період, показуючи розвиток іконописного стилю в Україні. Автор демонструє, що українські ікони були дивовижним синтезом традицій східновізантійського мистецтва та стильових особливостей православного іконопису. У передмові до книги пояснюються етапи розвитку українського іконопису протягом п’яти століть у головних мистецьких осередках України – Київщині, Чернігівщині, Закарпатті, Галичині та Волині, та розповідається про життя і творчість майстрів іконопису.
Видання містить ілюстровану суперобкладинку, а також дужуе якісні кольорові та чорно-білі зображення.
Ця книга - чудовий подарунок любителям мистецьких видань, художникам та іконописцям.
Назва: Les Icones Ukrainiennes
Автор: Людмила Семенівна Міляєва (1925 – 2022) — український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор, член Національної академії мистецтв України.
Рік: 1996
Éditions Parkstone, Bournemouth, England/Éditions Aurora, Saint-Pétersbourg
Сторінок: 239
Розміри,см.:
довжина 32,5
ширина 24,5
товщина 2,5
Вага: 1,838 кг
Печальный детектив. /Виктор Астафьев/ (Антикварне видання 1988 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. У видання входять кілька повістей Віктора Астафьєва (1924-2001) - "Пастух і пастушка", "Цар-риба" (повість у розповідях), "Ода російському городу", розповідь "Пеструха" та роман "Сумний детектив", в честь якого й була названа дана книга. Це некваплива розповідь про життя провінційного залізничного містечка очима колишнього міліціонера Сошніна, яка поступово набуває все більш людської сторони. Сошнін, у спробі написати книгу, засновану на власних спогадах, задається простими, але вічними питаннями про сенс життя, про кохання, про добро і зло, про істинну цінність людських відносин, про безглуздість злочинів і людей, які їх вчиняють. У розповіді присутні як сумні моменти, так і жахливі, але в цілому вона залишає відчуття надії та тихої віри у майбутнє.
Видання написане російською мовою.
Книга припаде до вподоби прихильникам радянської літератури та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Печальный детектив.
Автор: Віктор Петрович Астаф'єв (1924-2001) — радянський та російський письменник, драматург, ессеїст та сценарист.
Рік: 1988
КИШИНЕВ
ЛИТЕРАТУРА АРТИСТИКЭ
Издательство "Литература артистикэ",
277004, Кишинев, пр. Ленина, 180.
Центральная типография, 377068, Кишинев, ул. Флорилор, 1.
Тритикале /Л.Сечняк, Ю.Сулима/ (Видання 1984 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У книзі висвітлено етапи створення та шляхи використання пшенично-житнього гібриду тритикале нової перспективної зернової культури продовольчого та кормового призначення. Викладено основні напрямки та методи селекції. Особливу увагу приділено синтезу первинного генофонду та методам поліпшення вторинних ліній тритикале. Розглянуто морфологічні та біологічні особливості тритикале у застосуванні до завдань селекційного покращення культури. Вказано біохімічні та технологічні властивості та напрям використання зерна тритикале.
«Тритикале»
Автори: Л.К.Сєчняк, Ю.Г.Сулима
Видавництво: «Колос», 1984
Мова: російська
Сторінок: 313
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Поетичні твори. Андрій Малишко (Видання класичної літератури 1988 року)
Походження Києва. Боровський Я.Є. (Наукове видання 1981 року)
Книга про історію Києва. Автор вперше подає монографічний огляд вітчизняної історіографії про походження Києва (XVIII-XX ст.) відзначає значні досягнення істориків у вивченні цієї проблеми, залучає маловідомі писемні джерела для її вирішення. Для істориків, археологів та всіх хто цікавиться історією нашої Батьківщини.
"Походження Києва". Історіографічний нарис
Автор: Боровський Ярослав Євгенович (1937-2003)
Видавництво Київ "Наукова думка" 1981
Мова українська
Сторінок 152
Хотинська війна 1621 (Видання 1991 року)
Книга з історії України.
Науково-популярне видання висвітлює історію однієї з найбільших війн 17 ст. - Хотинської війни 1621 р., в якій українські козацькі й польські війська завдали нечуваної поразки величезній армії Османської імперії. У цій війні невмирущої слави зажив видатний син українського народу, славетний полководець і державний діяч гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Книга включає фрагменти опису подій Хотинської війни козацькими літописцями Г.Грабянкою, С.Величком, німецьким дослідником Й.Мюллером, відомими українськими істориками М.Грушевським, Д.Яворницьким, В.Голобуцьким, а також М.Алекберлі та іншими.
«Хотинська війна. 1621 рік».
Автори: Г.Грабянка, С.Величко, Й.Мюллер
Видавництво: Центр пам'яткознавства АН України та Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 1991
Мова: українська
Сторінок: 238
Розміри, см.:
Довжина 17
ширина 11
товщина 1,5
вага 0,203 кг
История стран Азии и Африки в средние века (в 2-х част.) (Наукове видання 1987 року)
Класичне історичне видання. "Історія країн Азії та Африки у середні віки" - класичне наукове видання у двох частинах, що вийшло друком 1987 року за редакцією сходознавців Ф. М. Ацамби, З.Г. Лапіної та М. С. Мейєра. Перша частина містить історію країн Азії та Африки від раннього середньовіччя (III століття) до пізнього середньовіччя (XVII століття). У праці розглянуто розвиток ранньофеодальних держав, соціальну роль релігії, основні категорії культури у середні віки та вклад народів Сходу у світову культуру. У виданні також описано колоніальне проникнення європейських держав до країн Азії та Африки та його наслідки. У другій частині розглянуто історію азійських та африканських країн у часи пізнього середньовіччя. Попри те, що видання має певне ідеологічне навантаження, у ньому якісно розкриті важливі моменти з історії країн Азії та Африки в середні віки.
Видання рекомендоване студентам історичних факультетів та усім, хто цікавиться медієвістикою і країнами Азії та Африки. Видання буде цікаве, зокрема, любителям корейської культури: і в першій, і в другій частині "Історії країн Азії та Африки у середні віки" є окремі розділи, присвячені історії Кореї.
Книги містять особисті підписи, ймовірно, колишнього власника.
Назва: История стран Азии и Африки в средние века (в 2-х част.)
Автор: редакційна колегія: Фариде Мустафівна Ацамба (1922 - 2016) - сходознавець, фахівець із соціального, політичного та релігійного розвитку османського Єгипту.
Зінаїда Григорівна Лапіна (1934 - 2018) - історик, культуролог і китаєзнавець, дослідниця середньовічної історії та культури Китаю.
Михайло Серафимович Мейєр (1936 - 2022) - історик-тюрколог, спеціаліст з османської історії.
Рік: 1987
Москва, издательство Московского университета
Сторінок: 286+318
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 17
товщина 4,5
Вага: 0,970 кг
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Іду на вас. Ідоли падуть. /Юліан Опільський/ (Антикварне видання 1988 року)
Історична повість-дилогія, основні події якої розказують нам про часи Київської Русі Х століття. Назва першої книги "Іду на вас" походить від відомого вислову князя Святослава, який, оголошуючи війну ворогові, попереджував "Хочю на вы ити". З усіх історичних фактів автор обирає для повісті останній період правителя - його похід у Болгарію і смерть князя від рук печенігів. Це твір, в якому міститься тонке розуміння епохи Святослава, панорама життя різних соціальних груп даного періоду та гострі суперечності між ними. Друга повість "Ідоли падуть" логічно продовжує тему Київської Русі. В ній йдеться про події, пов’язані з князюванням сина Святослава - Володимира, який завершив об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі та охрестив їх. Автор розкриває складний процес зміни світосприйняття при переході на нову віру, який утвердився через синтез традиційної язичницької обрядовості з християнським віровченням. У поглядах і вчинках персонажів книг діє свій моральний закон та кодекс честі.
Твори написані українською мовою.
Дане унікальне видання сподобається всім читачам, які захоплюються подіями княжої доби, що відбувались на українських теренах, та колекціонерам книг української історії.
Назва: Іду на вас. Ідоли падуть.
Автор: Юліан Опільський (Юрій Львович Рудницький, 1884-1937) - талановитий український письменник. Своє літературне ім’я взяв від назви рідного краю - Опілля, мальовничої землі на Тернопільщині. Розквіт творчості автора збігається в часі з Українською національно-демократичною революцією, створенням ЗУНР, визвольною боротьбою УВО й ОУН проти польської окупації західних українських земель. Своїми плодами праці письменник пробуджував у суспільстві інтерес до минулого та віру в успішне майбутнє України. У своїх творах письменник пробує якомога глибше зануритися в атмосферу епохи, про яку збирається писати. Про що б не писав Юліан Опільський, він ставив перед собою завдання ознайомити читача з побутом, звичаями, віруваннями мешканців країни, про яку пише, – Київської Русі, Стародавнього Єгипту, Вавилону, Риму чи Скандинавії.
Рік: 1988
Львів. Вища школа. Видавництво при Львівському університеті.