Новини
Графиня Козель /Юзеф Игнаций КРАШЕВСКИЙ/ (Художнє видання 1992 року)
Історико-пригодницький роман відомого польського письменника Юзефа Крашевського. В центрі сюжету книги - незвичайна, романтична доля прекрасної графині, фігури цілком історичної, всесильної фаворитки саксонського курфюрста Августа ІІ - Анни Констанції фон Козель (1680-1765). Епоха XVII-XVIII століття, висвітлена автором, постає перед читачами у всій своєрідності побутових і культурних рис, живій індивідуальності історичних персонажів.
Твір перекладений Е. Живовою на російську мову.
Книга сподобається прихильникам літератури історико-пригодницького жанру та колекціонерам пам'яток українського видавництва.
Назва: Графиня Козель.
Автор: Юзеф-Ігнацій Крашевський — всесвітньовідомий польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, громадський і політичний діяч, найбільш плідний автор в історії польської літератури. Автор гостросюжетних історичних романів, які стоять в одному ряді з творами Вальтера Скотта, Александра Дюми тощо. Народився Юзеф Крашевський у Варшаві, але дитинство його минало в сільській місцевості, серед мальовничої природи Волині. Був і залишається автором найкращого історичного нарису про Житомир, в якому жив та працював більше 6 років.
Рік: 1992
Киев "МИСТЕЦТВО"
Мова: російська
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении. В.Ю. Франчук (Наукова книга 1986 року)
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС – більша за обсягом частина рукописного збірника, відомого як Іпатіївський літопис, що міститься між "Повістю временних літ" і Галицько-Волинським літописом і охоплює події від 1117 до 1198.
Книга присвячена вивченню мови і стилю київського літопису – історичної та літературної пам'ятки XII ст. Виявляються і аналізуються його складові частини, визначаються джерела. Такий підхід до вивчення літописної мови конкретизує уявлення про невідомих давньоруських письменників XII ст., що володіли нормами давньоруського мови, про редакторі і укладача пам'ятника, внесшем в нього елементи книжної мови. Матеріали дослідження можуть бути використані для вирішення проблеми функціонального співвідношення місцевої давньоруської і близькоспорідненої, але привнесеної ззовні старослов'янської мови.
Киевская летопись. Состав и источники в лингвистическом освещении.
Автор: В.Ю. Франчук
Київ 1986 Наукова думка
Сторінок: 181
Мова російська
Зміст
Глава 1 Особенности языка текстов составителя и редактора Киевской летописи
Глава 2 Новые тенденцыии в древнерусском летописании 12 в.
Глава 3 Древнерусская дипломатия 11-12 вв. в лингвистическом аспекте
Дерев’яні церкви східного обряду на Словаччині. Науковий збірник 5 Музею української культури в Свиднику (Чехословацьке видання 1971 року)
Культурна спадщина України.
«Дерев'яні церкви є складовою частиною культури нашого населення, одним з проявів його духовного життя, характерною рисою якого протягом сторіч було те, що воно формувалося під двома впливами, місцевим староукраїнським з візантійськими елементами (який в розумінні історичному репрезентувала східноримська державність, культура та її наступники) та західноримським. Ці дві області культурних, ідейних і державно-політичних концепцій, зустрічаючись, шляхами спокійних або насильних впливів, утворюють неповторні ситуації з неповторними продуктами - речовими артефактами культури. Спокійні впливи можуть мати місце тоді, коли сусідні народи живуть у самостійних політично-державних формаціях. Але для Закарпаття, Галичини та Буковини типова була відірваність від держави, яка продовжувала розвивати староукраїнські культурні основи. Протягом довгих сторіч ці області розвивалися при наявності чужих державно-політичних, ідейно-культурних, конфесійних та етнічних впливів.»
«Дерев'яні церкви східного обряду на Словаччині. Науковий збірник 5 Музею української культури в Свиднику»
Автор: Бланка Ковачовичова-Пушкарьова, Імріх Пушкар
Видавництво: Свидницький музей української культури в Братіславському педагогічному видавництві української літератури в Пряшеві, Чехословаччина, 1971
Мова: українська
Сторінок: 517
Облога Буші /Михайло Старицький/
"Облога Буші" — це історична повість українського письменника Михайла Старицького, яка вперше була опублікована у 1891 році. Цей твір належить до жанру історичної прози й описує події Хмельниччини — одного з найважливіших періодів в історії України, коли українські козаки боролися за незалежність від польської шляхти.
Повість зосереджена на облозі містечка Буша, яке було захоплене польськими військами під час повстання Богдана Хмельницького у 1654 році.
Химеры растений /Н. П. Кренке/ (Наукове видання 1947 року)
Класична книга з ботаніки. Визначний ботанік Микола Петрович Кренке (1892-1939) - засновнико експериментально-морфологічного спрямування в ботаніці, який вивчає закони формоутворення шляхом хірургічного втручання у формоутворювальний процес. Одним із найцікавіших розділів хірургії рослин є питання про химери - організми або частини організму, що складаються з генетично різнорідних тканин. Пропонована книга Н. П. Кренке є однією з найповніших монографій про рослинні химери, яку має світова наука.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга буде надзвичайно цікавою для ботаніків і любителів царства рослин.
Назва: Химеры растений.
Автор: Микола Петрович Кренке (1892-1939) - талановитий ботанік. Відомий роботами з експериментальної морфології (трансплантація та регенерація у рослин, рослинні химери), вікової мінливості рослин.
Рік: 1947
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 385
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,570 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)
Гайдамацький рух на Україні XVIII ст. (букіністика)
Гайдамацький рух на Україні XVIII ст.
збірник документів
Рік видання: 1970
Видавництво: Наукова думка
Упорядники: І.Л. Бутич, М.І. Бутич, О.А. Купчинський, Л.А. Проценко, В.Д. Чунтулова
Під редакцією І.Л. Бутича та Ф.П. Шевченка
Класичний збірник документів з історії України 18 століття.
У збірнику вміщені документи за 1717-1775 роки, які висвітлюють гайдамацьких рух на землях України в усіх його форматах та проявах. Значна частина документів стосується повстання 1768 року.
Избранные сочинения /И. В. Мичурин/ (Наукове видання 1955 року)
Класичне природознавче видання. Іван Володимирович Мічурін - сміливий новатор у науці, який творчо розвинув учення Дарвіна. І. В. Мічурін на основі своїх багаторічних дослідів, глибоко вивчив живу природу, що це дозволило йому зробити відкриття, які після Дарвіна були найвидатнішими в історії біологічної науки. Він відкрив закономірності, що дозволяють людині свідомо впливати на природу та керувати життям рослин та тварин. У видання "Избранные сочинения" увійшли обрані твори І. В. Мічуріна, присвячені селекції різних сортів рослин, принципам та методам роботи вченого, процесам виведення та помологічному опису різних сортів, та багатьом іншим питанням. Теоретичні положення І. В. Мічуріна незаперечні, бо вони засновані на численних фактах із його практики. Вони створені внаслідок багаторічної клопіткої роботи над розкриттям закономірностей живої природи.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Избранные сочинения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1955
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 606
довжина 27
ширина 21
товщина 3,5
Вага: 1,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек
Соя. Сборник статей (Видання 1963 року)
Практика вирощування сої у Радянському Союзі.
Серед рослин, багатих на білок, їй за поширеністю належить перше місце.
Зміст:
- Соя на Далекому Сході
- Соя в Казахстані, Киргизії та Західному Сибіру
- Соя на Кавказі
- Соя в Україні та в Молдавії
- Соя в інших районах СРСР
«Соя. Сборник статей»
Видавництво «Издательство сельсхозяйственной литературы, журналов и плакатов» 1963
Мова російська
Сторінок 333
Українська поезія XVII століття /упорядник В.В. Яременко/ (Видання 1988 року)
Українське народне мистецтво. Поезії.
Це друга книжка своєрідної тритомної антології епохи українського ренесансу та барокко. У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини сімнадцятого сторіччя. Серед найталановитіших поетів Д. Наливайко, Віталій, Г.Дорофієвич, О.Митура, І.Домбровський, М.Смотрицький, К.Сакович, С.Почаський, І.Ужевич, К.Транквіліон-Ставровецький та інші. Читач познайомиться також із зразками анонімної поезії того часу.»
«Українська поезія XVII століття (Перша половина)». Антологія.
Автор: Василь Васильович Яременко
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1988
Мова: українська
Сторінок: 352
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47