Новини
Антропологический сборник, вып. IV (Букіністика 1963 року)
3200 грн.
Академічна збірка статей з антропології людей різних кутків планети.
Зміст
- Об антропологическом составе современного населения Армении
- Антропологические данные к проблеме происхождения населения центральных предгорий Кавказского хребта
- Антропологическая характеристика современных казахов по данным краниологии
- Краниологическая характеристика узбеков
- Некоторые новые материалы по краниологии северо-западных областей Восточной Европы в эпоху средневековья
- Палеоантропологические материалы из Александрийского энеолитического могильника
- Черепа из зороастрийского костехранилища в Фринкенте под Самаркандом
- Русское население в Забайкалье
- Антропологические исследования среди семейских русских Забайкалья
Антропологический сборник, вып. IV
Рік: 1963
Мова: Російська
Сторінок: 208
Повісті. Оповідання. Новели. Ольга Кобилянська (Видання класичної літератури 1988 року)
1000 грн.
Класичне видання української класики XIX століття від "Наукової думки".
До книги ввійшли кращі твори видатної української письменниці - оповідання, новели, поетичні твори в прозі, повість "земля" та ін.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Ольга Кобилянська побачила світ у далекому карпатському закутку Південної Буковини, серед розкішної природи, яка наповнила її душу вічно живою красою. Замолоду полюбила цю землю: стрімкі потоки, високі смереки, зелені полонини. Вслухалася в їхню таємничу мову, пройнялася симпатією до трудового люду, що в поті чола працював на ній. Згодом зійшла з карпатських вершин на буковинські доли, осягнула своїм проникливим зором весь простір рідної Вітчизни — і над Прутом, і над Дністром, відчула себе дочкою всієї української землі. Прийняла в своє серце її болі, страждання і надії, полюбила всією душею.
В українську літературу письменниця прийшла з румунсько-німецького оточення, пишучи на початку своєї творчості німецькою мовою. Тривалий час боролася за те, щоб утвердитися в літературі саме як українська письменниця. І це їй вдалося: Ольга Кобилянська стала класиком світової літератури.
Увібравши духовні надбання багатьох народів світу, чуйна до нових віянь у літературі, Ольга Кобилянська своєю новаторською творчістю сприяла виходові українського письменства на світові обшири, збагатила його неперехідними художніми цінностями." (Федір Погребенник)
Повісті. Оповідання. Новели.
Авторка: Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942)
Київ - 1988 - Наукова думка
Сторінок: 672
Весільні пісні у двох книгах (Наукове видання 1982 року)
7800 грн.
Книга з українського музичного фольклору. Книга "Весільні пісні у двох книгах" із серії "Українська народна творчість" - перше в історії української фольклористики видання з весільними піснями з усієї території України без опису обряду, але здебільшого з мелодіями. Переважна більшість весільних пісень, які містяться у виданнях, були опубліковані вперше. У першій книзі - матеріали та пісні, зібрані у регіонах Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та степової України. У другій книзі - композиції Волині, Поділля, Буковини, Прикарпаття та Закарпаття.
Видання сподобається філологам, етнографам, історикам, музикознавцям та всім шанувальникам української народної творчості.
Книга унікальна тим, що в ній, поряд з текстами пісень, міститься багато нот весільних композицій. А це означає, що музиканти сучасності мають чудову нагоду спробувати відтворити ці давні - рідкісні та традиційні пісні.
Видання має суперобкладинку та наприкінці другої книги є помітка, зроблена олівцем.
Назва: Весільні пісні у двох книгах
Автор: упорядники: Марія Митрофанівна Шубравська (1933 — 1994) — українська фольклористка, дослідниця українських народних і весільних пісень, народних обрядів, а також життя та творчості Д. Яворницького.
Анатолій Іванович Іваницький (нар. 1936) — український музикознавець, дослідник українського музичного фольклору, професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії наук України.
Наталія Анатоліївна Бучель (1952 — 2020) — співачка, композитор, автор пісень, заслужена артистка України.
Рік: 1982
Київ, "Наукова думка"
Сторінок: 679 та 870
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 15,5
товщина 9
Вага: 1,815 кг
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
2800 грн.
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
4200 грн.
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
4000 грн.
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
2000 грн.
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Граматика словенська. Лаврентій Зизаній (Наукове видання 1980 року)
2600 грн.
Пам’ятки української мови. Один з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників в Україні та інших сх.слов'ян.
«Граматика словенська» Л. Зизанія, надрукована 1596 р. у Вільні, була одним з найбільш ранніх оригінальних граматичних посібників у східних слов’ян. У ній зроблена перша спроба систематизації граматичного матеріалу церковнослов’янської мови, осмислення його особливостей, широко відбиті риси живої народної мови XVI ст. Книга становить значний інтерес не тільки для історії вітчизняного мовознавства, але й для вивчення української мови того часу. У комплекті з факсимільним виданням «Граматики словенської» 1596 р. публікується її докладне наукове дослідження. Розрахована на істориків східнослов’янських мов, славістів, істориків вітчизняної науки, зокрема мовознавства, викладачів, студентів та учителів, книголюбів.
"Граматика словенська"
Автор: Лаврентій Зизаній
Підготовка факсимільного видання та дослідження пам’ятки: В.В.НІМЧУK
Видавництво "Наукова думка" Київ 1980
Мова українська.
Сторінок: Наукове дослідження 56 + факсимільне видання 1596 р.
Мистецька спадщина Івана Федорова /Запасько Я.П./ (Видання 1974 року)
5200 грн.
Детальний, ілюстрований аналіз друкарських робіт Івана Федорова (Федоровича), який зробив величезний внесок у розвиток друкарства в Україні. Ілюстрований огляд і альбомні репродукції шрифтів і прикрас.
«Мистецька спадщина Івана Федорова»
Автор: Яким Прохорович Запаско
Видавництво: «Вища школа», Львів, 1974
Мова: українська та російська
Сторінок: 215
Кобзар. Тарас Шевченко (Класичне видання 1974 року)
1800 грн.
Поетичні твори. Андрій Малишко (Видання класичної літератури 1988 року)
1000 грн.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
7200 грн.
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227