Новини
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Документи з описово-статистичними даними про життя регіону
Видання продовжує серію публікацій описово-статистичних джерел, започатковану випуском описів Київського та Харківського намісництв. Уперше публікують ся історично-географічні, топографічні, статистичні документи, описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., Чернігівської та Полтавської губерній, утворених 1802 р. Рукописні пам'ятки, що публікуються вперше, містять інформацію про політичний устрій і врядування, флору й фауну Лівобережної України. Особливий інтерес становлять Топографічні описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., а також Чернігівської та Полтавської губерній, утворе них 1802 р. внаслідок поділу Малоросійської губернії. У документах читач знайде описово-статистичні дані про економічне життя регіону, етнічну структуру населення, його культуру. Текстову частину видання органічно доповнює цікавий ілюстративний матеріал. Для істориків, етнографів, економістів, біологів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України.
«Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст.»
НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1997
Мова: українська та російська
Сторінок: 320
Книги схожого змісту:
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Достопримечательности Полтавы. Павел Бодянский (репринт)
Избранные произведения 2 тома /А.Ф.Кони/ (Видання 1959 року)
Вибрані твори та спогади російського юриста 19-поч. 20 ст.
Друге видання містить, подібно до опублікованого в 1956 році, статті та нотатки, судові промови, спогади. Однак ця збірка є доповненою і для зручності користування публікується у двох томах. Том перший «Статьи и заметки. Судебные речи» містить статті та нотатки Анатолія Федовича Коні та його судові промови. До нього входять найвідоміші твори, що представляють інтерес у теоретичному плані, які не втратили свого значення і зараз. Другий том «Воспоминания» містить спогади А.Ф.Коні. У цей том поряд із опублікованими в 1956 році також є спогади про Ф.М.Достоєвського, А.П.Чехова, В.Г.Короленка.
«А.Ф.Кони. Избранные произведения». 2 тома
Автор: Анатолій Федорович Коні (1844-1927) — російський юрист, суддя, державний і громадський діяч, літератор, судовий оратор, дійсний таємний консультант, член Національної ради Російської імперії. Почесний академік Санкт-Петербурзької академії наук із розряду витонченої словесності, доктор кримінального права Харківського університету, професор Петроградського університету. Автор творів «На життєвому шляху», «Субільні промови», «Будівництво і дітей судовоїєктори», біографічного почерку «Федор Петрович Гааз», численних спогадів про колег і діячів російської культури. 1878 року суд розпорядком А.Ф.Коні виніс виправданий суд у справі Вери Засув. Керував розслідуванням багатьох кримінальних справ (наприклад, про руйнування авторського потяга, про загибель влітку 1894 року лайнера «Владимир»).
Видавництво: «Государственное издательство юридической литературы», 1959
Мова: російська
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії.
Автор: Козак Олександра Денисівна
Рік видання: 2010
Мова: українська
Кількість сторінок: 396 з ілюстраціями
Справжня сучасна наукова книга про жителів Києва 10-13 століть.
Робота присвячена підрозділу антропології - палеопатології. Джерелознавчу базу складають кісткові рештки з поховань, знайдених на території давньоруського Києва.
У монографії розглядаються такі хвороби як отити, менінгіти, захворювання респіраторного тракту, а також цинга, анемія, туберкульоз, проказа, наводиться система їх діагностики на кістках та аналізується їх поширення у давньоруському місті. Окремі розділи присвячено аналізу та інтерпретації травм, професійних змін опорно-рухової системи чоловіків і жінок Києва. Демографічні показники розглядаються на тлі поширення захворювань у представників різних вікових груп населення Києва, в порівнянні з іншими містами Давньої Русі та Європи. На базі демографічних показників, виявлених травм, захворювань суглобів, патологій зубів, маркерів фізіологічного стресу, а також інфекційних захворювань виділено антропо-патологічні комплекси, які відповідають соціально відмінним групам населення.
Подібні книги:
1. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. Михайло Грушевський (Репринт 1991)
2. Любецький з’їзд князів 1097 р. в історичній долі Київської Русі
3. Мистецтво Київської Русі (Альбом репродукцій 1989 року)
4. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (ІХ–Х ст.) Артем Папакін
5. Мілітарія Київської Русі (Бережинський В. Г.)
6. Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі (Букіністика)
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
О положении в биологической науке (Антикварне видання 1948 року)
Збірник агробіологічних доповідей. У збірнику "О положении в биологической науке" міститься доповідь академіка й агронома Т. Д. Лисенка, а також доповіді академіків М. О. Ольшанського, І. Г. Ейхфельда, І. В. Якушкіна та інших. Попри радянську політичну пропаганду у тексті видання, цей збірник може бути цінним джерелом з вивчення історії біологічної науки, зокрема, агрономії.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки.
Назва: О положении в биологической науке.
Рік: 1948
ОГИЗ-СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 534
довжина 23
ширина 15
товщина 3,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Средневековая Русь (букіністика)
Зруйноване гніздо. Історичні повісті та оповідання /Адріан Кащенко/ (Видання 1991 року)
Кащенко Адріан (1858-1921) - надзвичайно популярний на початку XX ст. автор повістей та оповідань про запорізькіх козаків, їхнє життя і подвиги, побут та звичаї. Читач знайде тут захопливі художні описи звитяг гетьманів Самійла Кішку, Івана Сулиму, Петра Сагайдачного. Твори письменника грунтуються на конкретних фактах і подіях, приваблюють щирістю та ліризмом. Вони сприяють пробудженню почуття національної гідності (В.Сосюра). Автор післямови та приміток В.Г.Бєляєв
Назва: Зруйноване гніздо. Історичні повісті та оповідання
Автор: Адріан Кащенко
Рік і місце видання: 1991, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 646
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,540 кг
Лірика. Драми / Леся Українка / (Видання 1986 року)
Вибрані поетичні та драматичні твори геніальної української поетеси, що розкривають силу її неповторного таланту.
До збірки увійшли найкращі ліричні поезії Лесі Українки, серед яких знакові "Contra spem spero!", "І ти колись боролась, мов Ізраїль", "Досвітні огні", цикли "Сім струн", "Кримські спогади", "Хвилини", а також драматичні шедеври - "Лісова пісня" та "Камінний господар". Вірші демонструють багатогранність поетичного світу авторки: від інтимної лірики до громадянських мотивів, від пейзажних замальовок до філософських роздумів. Драматичні твори представляють вершини українського неоромантизму, де фольклорні образи та світова класика набувають нового, глибоко оригінального звучання.
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302
МАЛЕНЬКАЯ ХОЗЯЙКА БОЛЬШОГО ДОМА / ДЖЕК ЛОНДОН / (Видання 1976 року)
"Маленькая хозяйка большого дома" — роман Джека Лондона, опублікований у 1916 році. Це емоційно насичена історія любовного трикутника. Події розгортаються на ранчо в Каліфорнії. Це історія про складні людські почуття, взаємні стосунки та життєві випробування.
Джек Лондон (1876–1916) — американський письменник, відомий своїми пригодницькими та соціальними романами. Він зачіпав теми людської волі і боротьби за виживання, що зробило його одним із найпопулярніших авторів свого часу.
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197