Новини
Физиология формирования и проростания семян /Овчаров К.Е./(Наукове видання 1976 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі розповідається про взаємозв'язок, що формується насіння з вегетативними частинами рослин, вплив харчування та умов зовнішнього середовища на відкладення запасних речовин і дозрівання насіння, на їх посівні та харчові якості. Значну увагу приділено і тим процесам, що відбуваються в насінні при їх зберіганні та проростанні, а також можливості покращення посівних якостей насіння. Розрахована на агрономів та науковців.
Зміст:
Глава І: Взаємозв'язок між насінням та вегетативними частинами рослин.
- Забезпечення насіння асимілятами та мінеральним харчуванням.
- Вплив умов зовнішнього середовища.
- Різноякісність насіння.
- Водообмін у рослин та насіння.
Глава ІІ: Біосинтез та накопичення речовин у міру формування насіння.
- Анатомо-фізіологічні особливості деяких насіння.
- Вуглеводи.
- Жири.
- Білки та амінокислоти.
- Вміст жирів, вуглеводів та білків у насінні різних рослин.
- Нуклеїнові кислоти та інші фосфорні сполуки.
- Вітаміни та фітогормони.
Глава ІІІ: Необхідні фактори проростання насіння.
- Вода.
- Температура.
- Кисень.
- Світло.
Глава IV: Обмін речовин у проростаючому насінні.
- Органічні кислоти.
- Обмін вуглеводів.
- Обмін жирів.
- Розпад та синтез білків.
- Обмін фосфорних сполук.
- Фізіологія старіння насіння.
«Физиология формирования и проростания семян». (Фізіологія формування та проростання насіння).
Автор: Овчаров К.Є.
Видавництво: «Колос», Москва, 1976
Мова: російська
Сторінок: 255
Розміри, см.:
Довжина 20,5
ширина 13,5
товщина 1,3
вага 0,300 кг
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Український середньовічний живопис (Видання 1976 року)
Альбом давньоруських пам’яток мистецтва.
«Мета цього видання ознайомити широкі кола шанувальників мистецтва і фахівців зі стародавнім станковим малярством. Серед представлених тут пам'яток, збережених і донесених до нас завдяки кропітким зусиллям багатьох реставраторів, репрезентовані й ті, що були створені за часів Давньоруської держави або походять з територій, тісно пов'язаних із нею, і твори 14-16 ст., що дають уявлення про окремі художні школи на Україні.»
«Український середньовічний живопис». Альбом
Автори: Григорій Логвин, Лада Міляєва, Віра Свєнціцька
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1976
Мова: українська, англійська, російська
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко. Д.В.Степовик (Наукове видання 1986 року)
Наукова праця на основі вивчення творчості Л.Тарасевича та художників його кола щодо характерних особливостей українського барокко.
Значну увагу приділено питанню утвердження реалістичних тенденцій в українському мистецтві XVII ст.
Для мистецтвознавців, художників, істориків, шанувальників мистецтва.
ЛЕОНТІЙ ТАРАСЕВИЧ і українське мистецтво барокко
Автор: Дмитро Власович Степовик.
Рік: 1986, Київ - "Наукова думка"
Сторінок: 236
Розміри, см.: Довжина 22; ширина 17,5; товщина 1,5;
Вага 0,619 кг
Співанки-хроніки (Видання 1972 року)
Українська народна творчїсть
Співанки-хроніки (новини) дванадцята книга в серії «Українська народна творчість». Том містить епічні пісні, присвячені драма- тичним та трагічним подіям соціально-істо- ричного і побутового характеру, оспіваним у хронікальному стилі. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше. Вперше ж дається і обгрунтування жанру. Переважна більшість творів друкується на основі сучасних записів та рукописних фондів. До багатьох текстів додані мелодії. Книга стане в пригоді філологам та музикознавцям.
«Співанки-хроніки. Українська народна творчїсть»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1972
Мова: українська
Сторінок: 557
Philippe de Champaigne (Шедеври мистецтва: №114 – Філіпп де Шампень, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений французькому живописцю та граверу Філіппу де Шампень. Філіпп де Шампень (фр. Philippe de Champaigne, (1602 — 1674) — художник Франції доби бароко. Малював релігійні композиції,натюрморти, працював декоратором. Уславився своїми реалістичними, досить правдивими і точними портретами сучасників.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres: n°114 - Philippe de Champaigne» Album (Шедеври мистецтва великих живописців: №114 - Філіпп де Шампень, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька