Новини
Олена Апанович “Розповіді про запорізьких козаків” (Видання 1991 року)
Збірка маловідомих матеріалів з історії запорізького лицарства. Висвітлено тривалий час замовчуванні трагічні та героїчні сторінки козацької січової епопеї, сказано гірку правду про політику Російської імперії супроти українського народу та української державності. Козацькі пісні та думи.
"Розповіді про запорізьких козаків"
Автор: відомий історик Олена Михайлівна Апанович
Літературно-художнє видання
Видавництво художньої літератури "Дніпро" 1991 рік
Мова українська
Сторінок 336
Українська література XVIII ст. (Видання класичної літератури 1983 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Письменство 18 ст. - важливий етап у багатовіковій історії українського народу. Продовжуючи давню традицію, воно водночас вступає у нову епоху свого розвитку, вивільняється з тенет церковно-релігійної ідеології, утверджується як література світська, виробляючи ті художні форми і засоби їх вираження, які могла використати нова література в процесі свого становлення. Як одна із форм художнього освоєння дійсності література 18 ст. нерозривно пов'язана з тогочасною історією України." (з передмови).
Феофан Прокопович, Семен Климовський, Стефан Яворський, Ілля Бачинський, Гнат Бузановський, Митрофан Довгалевський, Павло Конюскевич, Георгій Кониський, Ігнатій Максимович, Олександр Падальський, Левицький, Григорій, Іван Пашковський, Федір Кастевич, Яків Семержинський, Василь Пашковський, Іоанн, Антон Головатий, Юліан Добриловський, Іван Пастелій, Іван Некрашевич, Семен Дівович, Василь Григорович-Барський, Ілля Турчиновський та інші.
Українська література XVIII ст.
Поетичні, драматичні, прозові твори.
Київ 1983 Наукова думка
Сторінок: 693
А. С. Новиков-Прибой / В. В. Будаков / (Видання 1979 року)
Літературний портрет відомого російського письменника-мариніста.
Книга під загальною редакцією В. В. Будакова присвячена життю та творчості Олексія Силича Новикова-Прибоя, видатного російського письменника, автора знаменитої епопеї "Цусіма". У роботі розкривається унікальний життєвий шлях Новікова-Прибоя - від селянина і військового моряка до революціонера і визнаного літератора.
Автор підкреслює автобіографічність творчості Новікова-Прибоя, його здатність передавати життєві реалії через призму художнього осмислення. Особлива увага приділяється головній темі творчості письменника - морю та людині, революційній свідомості російських моряків.
Видання містить вступну статтю Г. Єршова та збірку оповідань Новікова-Прибоя, що дозволяє читачеві безпосередньо ознайомитися з творчістю письменника.
Бібліографічна інформація
Назва: А. С. Новиков-Прибой
Автор: О. С. Новиков-Прибой, В. В. Будаков
Рік і місце видання: 1979, Воронеж
Сторінок: 300
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,300 кг
Мазепина книга (упорядник І.М. Ситий)
У виданні вперше публікується текст унікальної пам’ятки української рукописної спадщини – Мазепиної книги 1726 р., яка містить у собі описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі.
Для істориків, археографів та всіх, хто цікавиться історією України.
Перше видання.
Букіністична рідкість.
Для колекціонерів.
Рік: 2005
Упорядник: І.М. Ситий
Обкладинка м'яка
Кількість сторінок: 524
Лекции по физиологии /И. П. Павлов/ (Антикварне видання 1952 року)
Класична праця з фізіології. Праця "Лекции по физиологии" відомого фізіолога та творця науки про вищу нервову діяльність І. П. Павлова містить його унікальні лекції з фізіології травлення, кровообігу, залози внутрішньої секреції, теплорегуляції, центральної нервової системи та великих півкуль головного мозку. Опубліковані лекції Павлова мають велике значення і для сьогодення.
Безсумнівно, книга буде цікавою для лікарів та вчених. Лекції І. Павлова - чудова школа наукового фізіологічного мислення, адже вони містять багато глибоких і важливих думок.
Назва: Лекции по физиологии.
Автор: Іван Петрович Павлов (1849 — 1936) — фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини у 1904 році «За праці по фізіології травлення, що розширили та змінили поняття життєво важливих аспектів цього питання».
Рік: 1952
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 491
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,760 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Исторія Русовъ (Репринт з книги 1846 року)
Один з перших творів з історії України, надзвичайно популярний в першій половині 19 століття.
"До початку 1990х, за майже двохсотлітній період свого існування «Історія Русів» була опублікована двічі: один раз малим тиражем російською мовою в 1846 році в Москві, вдруге — 1956 року в Нью-Йорку.
Свого часу вона таємно поширювалася в списках, за неї платили несосвітенні гроші, всі, хто її прочитав, зазнали її чару. «Історією Русів» користувався Тарас Шевченко при написанні багатьох своїх патріотичних творів, а також Пушкін («Полтава»), Гоголь («Тарас Бульба») та багато-багато інших письменників, істориків, політичних діячів.
«Історія Русів» — це твір історичний і політичний, суворо реалістичний і легендарний, романтичний; це — дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, це — історично справедливий погляд на наше минуле."
Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочиненіе Георгія Конискаго, Архіепископа Бѣлорускаго.
Репринт 1991 року з книги 1846
Сторінок: 302
Мова: дореформена російська
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Історія нашої столиці.
Фундаментальна праця М.Ф.Берлинського, написана у 1798-1799 рр.,- узагальнююче дослідження з історії Києва. У першій частині книги історія міста подається на фоні загального розвитку України, у другій - його топографо - археографічний опис. Вона цінна не тільки багатою джерелознавчою базою (стародавні літописи та хроніки, мемуари, архівні документи, церковні рукописи), частину якої пізніше було втрачено, а й свідченнями автора щодо топографії та пам'яток давньокиївського центру до його реконструкції. Праця М.Ф.Берлинського публікується мовою оригіналу - російською, вступна стаття та коментарі подані українською мовою. Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією одного з найдавніших міст нашої країни.
«Історія міста Києва»
Автор: Берлінський Максим Федорович
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 314
Інший варіант книги:
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
Исландские саги. Ирландский эпос. (Антикварне видання 1973 року)
Унікальна збірка ісландських та ірладських саг - епічних сказань про легендарних героїв та історичних діячів, перекладених на російську мову М. І. Стеблін-Каменським, О. А. Смирницькою, С. Д. Кацнельсоном, В. П.Берковим, А. Корсунем та А. А. Смирновим. Ісландський народ називають найлітературнішим народом світу. Його називають також народом поетів. Пристрасть до віршів і майстерность в римуванні — ісландська національна риса.
Давньоісландська сагова література надзвичайно різноманітна. З величезного обсягу старих ірландських оповідей, що збереглися до нас, для перекладу були обрані найяскравіші приклади з двох груп саг. Перша група містить одні з найдавніших героїчних саг, тобто ті, що належать до циклу Кухуліна. Друга - складена з саг досить різних епох та циклів, спільною рисою яких є переважання фантастичних елементів і трагічної суперечливості почуттів.
Перекладачі в коментарях до окремих саг подають відомості про їх особливості, історичну основу, тонкощі перекладу на російську мову, бібліографію, а також пояснюють окремі слова та висловлювання, що зустрічаються в них.
Збірка зацікавить усіх шанувальників давньоісланського та давньоірландського епосу, а також колекціонерів антикварних видань.
Назва: Исландские саги. Ирландский эпос.
Рік: 1973
Издательство "Художественная литература"
Москва
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Ювелирное искусство Древней Руси /Свирин А.Н./(Видання 1972 року)
Альбом давньоруського ювелірного мистецтва.
Ця робота «… завершує низку моїх розвідок на теми: «Давньоруська мініатюра», «Давньоросійське шиття», «Мистецтво книги Стародавньої Русі». Усі ці роботи з'явилися в результаті читання спеціальних курсів на мистецтвознавчому відділенні історичного факультету Московського університету імені М. В. Ломоносова та в Московському інституті декоративного та прикладного мистецтва. Давньоруське ювелірне мистецтво як художнє явище не набуло ще повного висвітлення в науковій літературі. Зазвичай розглядалися лише окремі, особливо уславлені твори. Питання ж, пов'язані з орнаментацією, як правило, залишаються майже поза увагою дослідників. У запропонованій роботі робиться спроба відтворити загальну картину розвитку давньоруського ювелірного мистецтва.» (Від автора).
«Ювелирное искусство Древней Руси». Альбом. (Ювелірне мистецтво Стародавньої Русі).
Автор: Свірін О.М.
Видавництво: «Искусство» 1972
Мова: російська
Сторінок: 185
Розміри, см.:
Довжина 27
ширина 21,5
товщина 1,5
вага 0,825 кг