Новини
ДИВО / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1982 року)
Роман "Диво" Павла Загребельного присвячений одному з найвеличніших архітектурних досягнень Київської Русі — Софійському собору. У центрі сюжету — процес його створення, доля майстра, який його збудував, і багатошарова історія, що віддзеркалює різні епохи та покоління. Цей твір майстерно поєднує реальні історичні події з художнім вимислом, досліджуючи глибину людської творчості та її вплив на культуру та спадщину.
Загребельний показує собор не тільки як архітектурний шедевр, але і як символ духовного, культурного і національного підйому. Він вплітає у роман декілька часових ліній, які охоплюють період будівництва собору та події значно пізніших століть, підкреслюючи неперервність історії та важливість збереження пам’яті про минуле.
Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. /Даркевич В.П./ (Наукове видання 1988 року)
Наукова праця з дослідження мистецтва.
Книга присвячена святковій культурі середньовіччя. Головними джерелами послужили твори образотворчого мистецтва – романська та готична скульптура, художнє ремесло, мініатюри рукописів. Їхнє дослідження дає можливість проникнути в живу повнокровну діяльність тієї епохи. Для істориків, мистецтвознавців, археологів та ширшого кола читачів, які цікавляться середньовіччям.
«Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв.». (Народна культура середньовіччя. Світське святкове життя мистецтво IX-XVI ст.)
Автор: Даркевич В.П.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 341
Светские фрески Софийского собора в Киеве. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Светские фрески Софийского собора в Киеве
ґрунтовна робота про київський живопис 11 століття.
Букіністична рідкість
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1989
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 216
Інші книги Сергія Висоцького
Древнерусские надписи Софии Киевской (посилання на RV14687)
Средневековые надписи Софии Киевской (посилання на RV13064)
Падение Икара /Ольга Сугробова/ (Видання 1984 року)
Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Бувають живописці, слава яких, придбана ними за життя, живе згодом у століттях. Бувають художники, не зрозумілі сучасниками, але оцінені невдовзі по смерті. Але буває так, що художник, ім'я якого було добре відомо сучасникам, нащадками поступово забувався. І минало багато часу, поки його відкривали наново. Саме так сталося з Пітером Брейгелем Старшим, який жив у XVI столітті.
«Падение Икара». Розповідь про нідерландського художника Пітера Брейгеля
Автор: Ольга Сугробова
Видавництво: «Детская литература» 1984
Мова: російська
Сторінок: 57
Художні металеві вироби Західних Областей Української РСР (Наукове видання 1959 року)
Культурна спадщина України. Альбом.
«Художня обробка металу на Україні в XVI-XIX ст. розвивалася в основному в двох напрямах: як народний художній промисел і як міське цехове, а потім мануфактурне та фабричне виробництво. Під народним промислом в галузі художнього металу розуміється головним чином художнє лиття. Найбільш високого розвитку набув цей промисел у Східних Карпатах, особливо в Косівському районі, Станіславської області, де віддавна народні майстри виробляли найрізноманітніші предмети побутового вжитку, прикраси до одягу тощо. Народна художня обробка металу глибоко оригінальна своїм змістом, багатством простих і чітких орнаментальних форм, різноманітністю асортименту. Своєю орнаментикою вона тісно зв'язана з такими видами народного мистецтва, як декоративна різьба по дереву і народна вишивка.»
«Художні Металеві Вироби Західних Областей Української РСР, XVI-XIX Ст.» Альбом
Видавництво: Академії наук Української РСР, Київ, 1959
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 29 + 40 таблиць
Краткие сообщения Института Археологии/ Наукове видання 1952 року
Збірка вийшла в ті роки, коли радянська археологічна наука та інтерес народу до пам'яток минулого розвивалися надзвичайно швидкими темпами. Були зроблені археологічні відкриття, значна частина яких має світове наукове значення.
До збірки увійшли матеріали археологічних експедицій на місцях великих будівництв післявоєнного часу - Каховської ГЕС, Південноукраїнського каналу, водосховища на р. Молочній, Верхньо- та Нижньоінгулецьких каналів; результати вивчення Кам'яної Могили, чернігівських кам'яних палаців XI-XII століть, поселень та поховань різних історичних епох, а також публікації про діяльність Київського Державного історичного музею та інших наукових закладів. Серед авторів збірки - Тереножкін, Брайчевський та інші відомі українські археологи ХХ століття.
Видання несе сліди впливу на наукове життя тогочасної політичної полеміки, коли "нове вчення про мову" академіка Марра вже було визнане "порочним" і усіляко критикувалося, але панували погляди Й. Сталіна, викладені в роботі "Марксизм та питання мовознавства".
Назва: Краткие сообщения Института Археологии. Випуск 1
Автор:
Видавець: Київ, 1952, Видавництво Академії наук Української РСР
Мова: російська
Сторінок: 110
довжина 26
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Митрополит Київський Спиридон. Образ крізь епоху, епоха крізь образ /Василь Ульяновський/ (Наукове видання 2004 року)
На широкому тлі політичної та церковної історії Центрально-Східної Європи і Балкан ХV- початку ХVІ ст. уперше реконструйовано складний життєвий шлях останнього поставленого в Константинополі митрополита Київського Спиридона. Детально проаналізовано унікальні літературні твори митрополита.
Митрополит Київський Спиридон. Образ крізь епоху, епоха крізь образ
Автор: Василь Ульяновський
Рік: 2004
Сторінок: 376
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Рік видання: 1947
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Перший номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології.
Прислів’я та приказки: Природа. Господарська діяльність (Наукове видання 1989 року)
"Прислів'я та приказки" - одна з книг серії "Українська народна творчість"
До неї ввійшли зразки народної мудрості про природу, її явища, час, пори року, рослинний і тваринний світ, про хліборобство, домашнє господарство, транспорт, ремесла, працю, побут людини, їжу, пиття, хліборобський календар, прикмети, пов'язані з природою та господарською діяльністю людини. Матеріал добирався з друкованих та рукописно-архівних джерел.
Для всіх, хто цікавиться історією українського народу, його фольклором.
Прислів'я та приказки: Природа. Господарська діяльність
Київ, Наукова думка - 1989
480 сторінок
Книги схожого змісту:
1. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий)
2. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А.
3. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
4. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
5. Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII ст.: дослідження, публікація актів візитацій. (Зінченко А. Л., Петренко О. С.)
6. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій)
7. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
8. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
9. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
10. Присяга козацьких полків, що були у поході 1718 року /упорядники Алфьоров, Різніченко/
Твори. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Збірка творів видатних українських літераторів XIX століття - Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки
"Перші три десятиліття XIX ст. висунули перед молодою українською літературою багато складних проблем, починаючи з відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і кінчаючи визначенням характеру і шляхів її розвитку. Необхідно було переборювати не лише самодержавні утиски і переслідування, а й скептичне ставлення шовіністичних кіл до самої можливості створення літератури українською мовою.
Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петру Гулаку-Артемовському і Євгену Гребінці"
Поетичні твори. Петро Гулак-Артемовський. (1790-1865)
Поетичні твори. Повісті та оповідання. Євген Гребінка. (1812-1848)
Київ - 1984 - Наукова думка
Сторінок: 605