Новини
Синайский патерик (Видання 1967 року)
Переклад твору візантійського письменника Іоанна Мосха.
У виданні вперше відтворюється текст однієї з найдавніших та найцінніших пам'яток російської мови, літератури писемності. Пам'ятка є збіркою різноманітних по змісту новел. У ньому наводиться багато історичних, географічних, етнографічних відомостей. Цікава мова пам'ятника з великою кількістю елементів побутової мови, з багатою за складом та різноманітною за стилем лексикою. Опублікований рукопис Державного Історичного музею не містить запису про час і місце його написання і не має назви, відповідної його створенню. У науковій літературі він відомий як Синайський патерик, або за збереженою пізнішою назвою Патерик Синайський, і відноситься зазвичай до XІ-XІІ ст. Рукопис повністю не виданий.
«Синайский патерик»
Редактор: Рожкова О.Ф.
Видавництво: «Наука», 1967
Мова: дореформена російська
Сторінок: 406
Собрание сочинений в шести томах /В. Г. Короленко/ Видання 1971 року
Барвистий національний та соціальний побут невеликих українських містечок, відгомін романтичної історії, образи народної поезії й природи України ми знаходимо в поетичних, сповнених романтики і гумору повістях і оповіданнях В. Г Короленко (1853-1921), дитинство та юність якого минули в Житомирі та Рівному. Значна частина його творів написана на основі власного досвіду та вражень під час поїздок Росією.
Видання містить основні повісті, оповідання та нариси, ряд художньо-публіцистичних циклів, обрані публіцистичні статті та літературні спогади. Незакінчені твори до видання не включені.
Загальна редакція зібрання творів виконана к. ф. н. К. І. Тюнькіним, стаття якого про життя та творчість автора відкриває серію. Всі томи мають докладні примітки.
Кожен том містить вісім сторінок вкладок із чорно-білими та кольоровими ілюстраціями П. Пінкісевича та фотоматеріалами. Портрет автора роботи І. Рєпіна.
Назва: Собрание сочинений в шести томах
Автор: В. Г. Короленко
Видавець: Москва, "Правда", 1971 р.
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 14,5
Вага: 2,600 кг (6 книг)
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов (Видання 1976 року)
Історія та мистецтво золотоординських міст.
Книга відомого археолога Г.А.Федорова-Давидова присвячена мистецтву племен і народів, що жили в давнину та середньовіччя у степах Євразії, а також мистецтву Золотої Орди. На початку книги розглядається мистецтво скіфо-сибірського «звірячого стилю». Виявляються його особливості, показуються шляхи розвитку. Далі йде розбір художніх виробів ранньосередньовічних, головним чином, тюркських племен степів. Особливу увагу приділено питанню про співвідношення образотворчості та орнаменталізму у цьому мистецтві. Після цього автор переходить до аналізу давньотюркської скульптури — кам'яних статуй, поширених степах від Байкалу до Дунаю. Простежується їх еволюція та зміна семантики. Останній розділ присвячений архітектурі та прикладному мистецтву золотоординських міст. В орнаменті та формах художнього ремесла Золотої Орди можна побачити сильний вплив мусульманського Сходу, який витісняє традиції стародавнього степового мистецтва, проте пережитки його існують у степах дуже довго.
«Искусство кочевников и Золотой Орды: Очерки культуры и искусства народов Евразийских степей и золотоордынских городов». (Мистецтво кочівників та Золотої Орди: Нариси культури та мистецтва народів Євразійських степів та золотоординських міст».)
Автор: Герман Олексійович Федоров-Давидов
Видавництво: «Искусство», 1976
Мова: російська
Сторінок: 222
Стефан Цвейг / Мария Стюарт / (Видання 1992 року)
Відома книжка австрійського класика про життя королеви Шотландії Марії Стюарт.
Цей роман - романтизована біографія чи не найзагадковішої королеви в історії. Її образ описували художники різних років по-своєму: то мученицею, то вбивцею, то інтриганкою, то святою...
Стефан Цвейг намагався психологічно розкрити образ Марії Стюарт, її нестримні пориви та пристрасті, що вбили в ній все людське.
Назва: Марія Стюарт
Автор: Стейфан Цвейг
Рік: 1992
Місто: Харків
Видавництво: Прапор
Сторінок: 336
Мова: російська
Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья /Сокольский/ (Видання 1971 року)
Матеріали та дослідження з археології.
Ця робота присвячена історії деревообробки в одному з районів античного світу, в державах Північного Причорномор'я, які відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку своєї епохи, особливо в історії народів Східної Європи, і були найдавнішими державами на території нашої країни. Вивчення виробництва та культури цих держав і, зокрема, деревообробки має велике значення і водночас становить велику складність, тому що виробництво та культура тут були засновані на базі виробництва та культури греко-середземноморського товариства VII-VI ст. до зв. е., а надалі розвивалися в тісному контакті з культурою місцевих північно-чорноморських народів.
«Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья» (Деревообробне ремесло в Античних державах Північного Причорномор'я).
Автор: Сокольський М.І.
Видавництво: «Наука», Москва, 1971
Мова: російська
Сторінок: 286
Вечори на хуторі біля Диканьки. Повісті, видані пасічником Рудим Паньком /М.В. Гоголь/ (Видання 1975 року)
Класична збірка повістей М.В. Гоголя, що відкриває яскравий світ української культури та фольклору.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це перша збірка повістей Миколи Гоголя, яка принесла молодому письменнику широку популярність і визнання. Написана на початку 1830-х рр., ця книга і сьогодні захоплює читачів своєю фантазією, гумором та глибоким проникненням в українську народну культуру.
Збірка складається з двох частин, кожна з яких містить по чотири повісті:
Частина перша:
- Сорочинський ярмарок
- Вечір проти Івана Купала
- Майська ніч, або Утоплена
- Пропала грамота
Частина друга:
- Ніч перед Різдвом
- Страшна помста
- Іван Федорович Шпонька та його тітонька
- Зачароване місце
Повісті об'єднані образом оповідача - пасічника Рудого Панька, який нібито збирає і передає читачам історії, почуті на вечорницях. Цей прийом дозволяє Гоголю створити неповторну атмосферу українського села, наповнену народними віруваннями, традиціями та гумором.
У своїх творах Гоголь майстерно поєднує реалістичні описи побуту українського села з фантастичними елементами, взятими з народних легенд та повір'їв. Яскраві характери персонажів, захоплюючі сюжети, романтична атмосфера та неперевершений гоголівський гумор роблять ці повісті справжніми перлинами світової літератури.
"Вечори на хуторі біля Диканьки" - це не лише збірка захоплюючих історій, але й своєрідна енциклопедія українського народного життя першої половини XIX ст. Книга буде цікава як любителям класичної літератури, так і тим, хто цікавиться українською культурою та фольклором.
Культура гречки на Україні /К. А. Савицький/ (Антикварне видання 1963 року)
Унікальна сільськогосподарська література. У книзі "Культура гречки на Україні" висвітлюються шляхи забезпечення високих урожаїв гречки, викладаються відомості про народногосподарське значення і особливості агротехніки вирощування гречки (попередники, обробіток ґрунту, удобрення, боротьба з шкідниками і хворобами), сорти. Попри певну радянську пропаганду в тексті, видання цінне тим, що значне місце у ньому займають цікаві питання про способи сівби, післяукісні та післяжнивні посіви, а також про одержання двох урожаїв на рік.
Видання сподобаєтсья усім, хто цікавиться історією сільського господарства в Україні, а також любителям унікальних антикварних видань.
Назва: Культура гречки на Україні.
Рік: 1963
Київ
Державне видавництво сільськогосподарської літератури Української РСР
Сторінок: 202
довжина 22
ширина 15
товщина 1
Вага: 0,270 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Соя. Генетика, селекция, семеноводство. /Лещенко А.К./ (Видання 1987 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У монографії узагальнено результати досліджень з генетики, селекції та насінництва сої. Викладено систематика та цитогенетика сон, ботанічні та біологічні особливості культурної сон та її диких родичів, біотехнологія (культура клітин, тканин та зародків). Висвітлено генетичні основи підвищення продуктивності сої, експериментальний мутагенез, гетерозис, комбінаційну здатність. Значну увагу приділено сучасним методам селекції (підбір батьківських пар, техніка та типи схрещувань, принципи відбору), питанням насінництва сої, особливостям насінництва. Дана характеристика найважливіших вітчизняних та зарубіжних сортів. Для ботаніків, селекціонерів, спеціалістів сільського господарства
"Соя (генетика, селекция, семеноводство)"
Автор: Лещенко Анастасія Кирилівна
Видавництво: «Наукова Думка», Київ, 1987
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Художня тканина західних областей УРСР. С. Й. Сидорович. (Видання 1979 року).
У книзі міститься дослідження про розвиток ткацького виробництва в західних областях України XIX - початку XX століть. Також здійснено класифікацію тканин за територіальним принципом і побутовим призначенням, показано технічні прийоми виготовлення художньої тканини. Книга є посмертним виданням досліджень українського етнографа та громадського діяча Савини Сидорович, що померла в 1972 році. Робота містить значну кількість ілюстрацій.
Видання прийде по душі як професійним дослідникам (мистецтвознавці, етнографи, художники) так і всім хто цікавиться українською вишивкою та любить колекціонувати чудово ілюстровані видання з мистецтва.
Художня тканина західних областей УРСР
Автор: Сидорович Савина Йосипівна (1895-1972)
Видавництво: Наукова думка
Київ 1979
Сторінок: 153
Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів (Археологія і давня історія України №4/21)
журнал Археологія і давня історія України №4 (21)
Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів
Рік видання: 2016
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 142
Збірник присвячено вивченню формування міста південноруських земель в системі міжцивілізаційних контактів.
Започаткована у 2004 р. серія наукових видань з міської тематики налічує на сьогодні вже чотири видання. важливі питання генезису міста, атрибутації археологічних комплексів оборонних споруд, планіграфії внутрішньої забудови та інші знаходили своє висвітлення в роботах вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з міської тематики. У запропонованих на розгляд читача роботах висвітлено торгівельні, економічні та культурні зв’язки південноруських міст з країнами Балтії, Причорномор’я, Східної та центральної європи.
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг