Новини
Введение в статистическую генетику /Рокицкий П.Ф./ (Видання 1978 року)
Посібник для студентів біологічних спеціальностей вузів.
Книга призначена як навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей вузів. Вона дає уявлення про зміст, методи, теоретичне та практичне значення тих розділів сучасної генетики, які ґрунтуються на статистичних закономірностях. Особливу увагу приділено аналізу явищ успадкування, мутаційного процесу, генетичної структури популяцій та її змін під впливом відбору та інших факторів, статистичної характеристики популяцій при безперервній варіації. Рекомендується як посібник для науковців та фахівців – генетиків та селекціонерів.
«Введение в статистическую генетику» (Введення у статистичну генетику)
Автор: Рокицький П.Ф.
Видавництво: «Вишэйшая школа», Мінськ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 447
Каталог колекції документів Київської Археографічної комісії. 1369–1899
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років. Тарас Шевченко (Видання 1966 року)
"Шановний друже! Цю книгу не можна читати без глибокого хвилювання і роздумів ... Перед тобою автографи славнозвісної рукописної збірки Тараса Григоровича Швеченка "Три літа". Це одна з найбільших реліквій українського народу, найяскравіший документ полум'яної творчості великого поета революціонера.
До збірки "Три літа "Шевченко переписав свої твори періоду трьох літ: 1843 - 1845 років. Власною рукою поета начертані тут такі його шедеври, як "Сон", "Кавказ", невмирущий "Заповіт" та інші (всього 23 поезії) . /Є. Шабліовський/
Під час арешту Шевченка 5 квітня 1847 року жандарми відібрали в нього всі папери і серед них цей рукописний збірник. Саме за вміщені тут революційні твори Микола І покарав митця засланням у солдатчину з суворою забороною писати і малювати.
Оправа книги виконана в стилі 19 століття.
Три літа. Автографи поезій 1843-1845 років
Автор: Тарас Шевченко
Київ - 1966 Наукова думка
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Население Украины в эпоху мезолита и неолита /Гохман/ (Наукове видання 1966 року)
У роботі дається морфологічний опис нових (на момент публікації) краніологічних та остеологічних матеріалів, що дозволяє зробити деякі узагальнення. Вони знайдені на порівняно невеликій території, переважно в Дніпровському Надпоріжжі України, що має свої позитивні та негативні сторони: позитивна в тому, що тут можливо простежити розвиток та зміну антропологічного складу населення в часі; від'ємна - у труднощах, що виникають при спробі встановити межі поширення виявлених антропологічних варіантів, особливо відчутних для мезолітичного часу.
«Население Украины в эпоху мезолита и неолита». (Антропологический очерк). (Населення України в епоху мезоліту та неоліту)
Автор: Ілля Йосипович Гохман
Видавництво: «Наука», 1966
Мова: російська
Сторінок: 220
Сочинения. Том четвертий /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року)
Класичне природознавче видання. У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є унікальна інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том четвертый.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 800
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,200 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Основы эволюции растений /Б. А. Келлер/ (Антикварне видання 1948 року)
Унікальне раритетне видання з ботаніки. У праці "Основы эволюции растений" відомого біолога та геоботаніка Б. О. Келлера містяться узагальнюючі матеріали з теоретичних основ ботаніки.
Зміст
- Введение - с. 5
- Глава I. Космическая роль растения и урожаи - с. 9
- Глава II. Что особенного в отношениях растений к среде - с. 34
- Глава III. К постановке вопроса о приспособлениях - с. 47
- Глава IV. Усложнение и усовершенствование в реакциях и в организации тела у растений - с. 55
- Глава V. Опыты с осенне-весенними эфемерами пустыни - с. 71
- Глава VI. Значение индивидуального развития растений для эволюции - с. 94
- Глава VII. Тропические дождевые леса-гилеи - с. 119
- Глава VIII. Наши степные дубравы - с. 147
- Глава IX. Краткий обзор содержания - с. 194
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, геоботаніків та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Основы эволюции растений.
Автор: Борис Олександрович Келлер (1874 - 1945) - біолог, геоботанік, ґрунтознавець, спеціаліст у галузі екології рослин, один із засновників динамічної екології рослин.
Рік: 1948
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 205
довжина 26
ширина 17
товщина 1,5
Вага: 0,490 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Севастополь / Александр Малышкин / (Видання 1987 року)
Повість письменника Олександра Малишкіна, на основі якої в Одеській кіностудії був знятий однойменний фільм - "Севастополь".
Сюжет твору розгортається 1917 року в Севастополі на Чорноморському флоті. Події зображують революційні настрої тих часів, зміну поглядів молодого юнкера Шелехова на радянську ідеологію. Видання оформлене репродукціями художника Володимира Конєва.
Назва: Севастополь
Автор: О. Малишкін
Рік: 1987 рік
Місто: Сімферополь
Видавництво: Таврія
Сторінок: 332
Мова: російська
Твори в двох томах. Панас МИРНИЙ (Видання класичної літератури 1990 року)
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Стародавній Київ (Наукове видання 1975 року)
Книга з історії стародавньої столиці України.
Збірник присвячено археології стародавнього Києва. У ньому вміщено ґрунтовні звіти про розкопки Київської постійно діючої експедиції Інституту археології АН УРСР протягом 1969–1972 рр., зокрема матеріали досліджень "городів" Володимира і Ярослава, околишніх районів Києва, а також унікальних зрубних комплексів Подолу Х–ХІ ст. Ряд статей і публікацій присвячено питанням будівництва за часів Ярослава Мудрого, новим фрескам Софії Київської тощо. Значне місце відведено публікації матеріалів архітектурно-археологічного вивчення Успенського собору Печерського монастиря.
Зміст:
- Толочко П.П. Розкопки Києва у 1969-1970 рр.
- Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори.
- Гупало К.М. Старокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень.
- Мовчан І.І. Археологічні дослідження на Видубичах.
- Холостенко М.В. Успенський собор Печерського монастиря.
- Висоцький С.О. Графіті та час побудови Софійського собору в Києві.
- Тоцька І.Ф. Про час виконання розписів галереї Софії Київської.
- Стріленко Ю.М. Аналіз зразків фрескових та будівельних розчинів Софії Київської.
- Пачкова С.П. Територія Києва на рубежі нашої ери.
- Сагайдак М.А. Нова знахідка енколпіона.
- Орлов Р.С. Зображення грифона на ливарній формочці з Києва.
«Стародавній Київ»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1975
Мова: українська
Сторінок: 211