Новини
Средневековая Русь (букіністика)
Украинское искусство X – XVIII вв. /Логвін Г./ (Видання 1963 року)
Українська архітектура, монументально-декоративне мистецтво, живопис, скульптура та графіка
Пропонована до уваги читачів книга – короткий нарис історії українського мистецтва з давніх-давен і до кінця XVIII століття. Ці хронологічні рамки визначені періодом феодалізму, який зумовив як шляхи розвитку, так і характер мистецтва епохи, що розглядається. ХІХ століття розпочинає новий етап у розвитку мистецької культури народу, пов'язаної з дією нових історичних умов.
Період до кінця XVIII століття – найменш вивчена епоха історії українського мистецтва, яка створила твори неперехідної художньої цінності в галузі архітектури, монументально-декоративного мистецтва, живопису, скульптури та графіки.
«Украинское искусство X – XVIII вв.»
Автор: Г.Логвін
Видавництво: «Искусство», 1963
Мова: російська
Сторінок: 288
ДИВО / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1982 року)
Роман "Диво" Павла Загребельного присвячений одному з найвеличніших архітектурних досягнень Київської Русі — Софійському собору. У центрі сюжету — процес його створення, доля майстра, який його збудував, і багатошарова історія, що віддзеркалює різні епохи та покоління. Цей твір майстерно поєднує реальні історичні події з художнім вимислом, досліджуючи глибину людської творчості та її вплив на культуру та спадщину.
Загребельний показує собор не тільки як архітектурний шедевр, але і як символ духовного, культурного і національного підйому. Він вплітає у роман декілька часових ліній, які охоплюють період будівництва собору та події значно пізніших століть, підкреслюючи неперервність історії та важливість збереження пам’яті про минуле.
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Твори в шести томах /Г. Ф. Квітка-Основ’яненко/ Антикварне видання 1956 року
Григорій Федорович Квітка, перший прозаїк нової української літератури, народився 20 (18) листопада 1778 р. під Харковом в селі Основі, звідки походить і його літературний псевдонім «Основ'яненко». Батько письменника був багатий український поміщик.
Він майже весь час займає солідні офіційні посади. З 1817 по 1828 рік - повітовий предводитель дворянства, потім (1832 - 1840) совісний суддя Харкова і, нарешті, починаючи з 1840 року, — голова Харківської палати кримінального суду; на цій посаді він залишається до самої смерті, яка сталася 20 серпня (8 ст. ст.) 1843 року.
І разом з тим, Квітка-Основ'яненко бере активну участь заходах громадського і культурного життя. Він захоплюється літературними вечорами, деякий час керує роботою танцювального клубу, театру. Багато зусиль письменник прикладає для заснування Інституту благородних дівиць, виступає одним з ініціаторів, редакторів і видавців журналу «Украинский вестник». Пише фейлетони, жартівливі вірші і т. інше.
Зміст:
Том перший: Драматичні твори
Том другий: Повісті, оповідання
Том третій: Повісті, оповідання
Том четвертий: Оповідання, "Пан Халявський"
Том п'ятий: "Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика"
Том шостий: Публіцистичні статті
Назва: Твори в шести томах
Автор: Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Видавець: Київ, 1956, Державне видавництво художньої літератури
Мова: російська, українська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 14
товщина 16
Вага: 2,970 кг (5 книг)
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Материалы и исследования по археологии СССР. №124/ (Антикварна книга 1964 року)
Збірник підсумкових результатів археологічних досліджень у Таджикистані.
Це видання є четвертим томом "Праць Таджицької археологічної експедиції" і містить результати досліджень, проведених переважно після 1953 р. Збірник підготовлений спільними зусиллями Інституту археології АН СРСР, Інституту історії ім. А. Доніша АН Таджицької РСР та Державного Ермітажу.
Праця важливим джерелом інформації про археологічні дослідження в Середній Азії, зокрема в Таджикистані. Воно представляє значний інтерес для археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться давньою історією та культурою Центральної Азії.
Збірник відображає масштабні археологічні роботи, що проводилися в Таджикистані в 1950-х рр., і є цінним внеском у вивчення стародавніх цивілізацій цього регіону. Матеріали, представлені в томі, можуть бути корисними для розуміння культурних, економічних та соціальних процесів, що відбувалися на території сучасного Таджикистану в різні історичні епохи.
Стадийное развитие растений /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1952 року)
Раритетне біологічне видання. У книзі "Стадийное развитие растений" агронома Т. Д. Лисенка містяться праці з теорії стадійного розвитку та яровизації сільськогосподарських рослин. У виданні докладно описано теоретичні основи яровизації, а також розглянуто яровизацію на прикладі таких культур, як пшениця, овес, просо та кукурудза. Окремі розділи присвячено вирощуванню бавовника та картоплі. Більшість методик Т. Д. Лисенка критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими.
Видання містить ілюстрації та таблиці.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Стадийное развитие растений.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1952
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 711
довжина 26,5
ширина 18
товщина 4
Вага: 1,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Соя. Її значення та способи культивування /П. Бордаков/ (Антикварна книга 1930 року)
Практичний посібник з вирощування сої, її корисних властивостей та економічного значення для сільського господарства.
ЗМІСТ
- Що за рослина соя
- Зовнішній вигляд сої
- Походження сої
- Сою сіють у багатьох країнах
- Соя дає чудовий харч для худоби
- Сою можна вживати до страви
- На якому ґрунті росте соя
- Соя не виснажує, а поліпшує ґрунт, на якому росте
- Соя не боїться посухи
- Сої не шкодять приморозки
- В сої немає небезпечних ворогів
- Врожай насіння
- Соя – гарна просапна рослина
- Соя гарний попередник для ярини та озимини
- Витрати на один гектар соєвого посіву та прибутковість од неї
- Гатунки сої
- Обробка ґрунту під сою
- Чи потребує соя угноєння
- Зараження ґрунту на соєві бактерії
- Час посіву сої
- Кількість насіння на гектар
- Способи засіву сої
- Догляд за соєю
- Уборка сої
- Молотьба, очистка та сортування сої
- Зберігання насіння сої
- Роля державних та кооперативних установ у розповсюдженні сої
- Висновки
Бібліографічна інформація
Назва: Соя. Її значення та способи культивування
Автор: П. Бордаков
Рік і місце видання: 1930, Харків
Сторінок: 23
Мова: українська
довжина 22
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,030 кг
Присутні печатки неіснуючих бібліотек
Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт англійського живописця Джошуа Рейнольдса.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам англійського художника Джошуа Рейнольдса, ілюстрований повносторінковими кольоровими гравюрами. Англійський художник Джошуа Рейнольдс був видатним портретистом XVIII століття, який прославився як колекціонер старожитностей та теоретик образотворчих мистецтв. Будучи членом Лондонського королівського суспільства та президентом Академії мистецтв, він у мальовничій формі вмів передати емоції та відобразити весь спектр справжніх людських почуттів. Мистецтвознавці по праву вважають Рейнольдса родоначальником школи англійського живопису — першовідкривачем оригінального стилю, який прагнув соковитості та яскравості письма. Художник зумів у своїй творчості поєднувати риси уславлених попередників - Коореджо, Тіціана, Рубенса, Рафаеля та Рембрандта. Найкраще йому вдавалися портрети, відзначені подібністю та виразністю, а також граційною постановкою фігури та чітким промальовуванням осіб.
Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°40: Reynolds (Шедеври мистецтва, великі художники n°40: Рейнольдс)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем /И. Е. Бучинский/ (Антикварне видання 1963 року)
Раритетне видання про клімат України. У монографії "Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем" опубліковані систематизовані дані, які характеризували клімат України в шістдесятих роках минулого століття. У виданні висвітлено основні показники клімату, подано кліматичне районування України та деякі пропозиції використання кліматичних ресурсів у сільському господарстві.
Книга розрахована на дослідників історії сільського господарства двадцятого століття, географів, метеорологів і краєзнавців.
Назва: Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем.
Рік: 1963
Киев
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Украинской ССР
Сторінок: 305
довжина 22
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,390 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українська графіка XI — початку XX століття (Наукове видання 1994 року)
Наукове мистецьке видання. В альбомі "Українська графіка XI — початку XX століття" відбито шляхи розвитку української графіки — унікального явища вітчизняного мистецтва, кращі взірці якого свідчать, що і за важких років національного пригноблення, яких і не злічити, народ України завжди прагнув творити прекрасне. Взоруючись на традиції національного мистецтва та на західноєвропейську графіку, українські митці в окремі періоди історії, зокрема в XVII — на початку XVIII ст., сягали найвищих, світових вершин майстерності.
Видання сподобається усім любителям мистецтва.
Зміст
- Вступ - 5
- Графіка рукописної книги XI - XVIII ст. - 29
- Гравюра стародруків XVI - XVIII cт. - 65
- Естамп XVII - початку XX ст. - 119
- Книжково-журнальна графіка XIX - початку XX ст. - 185
- Рисунок XVII - початку XX ст. - 247
- Прикладна графіка XVIII - початку XX ст. - 291
Видання містить якісні ілюстрації.
Назва: Українська графіка XI — початку XX століття
Автор: автор-упорядник: Андрій Олексійович В'юник (1914 – 2003) – мистецтвознавець, художник і колекціонер.
Рік: 1994
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 29,5
ширина 21
товщина 2
Вага: 1,370 кг