Новини
Крокодил / (Видання 1980 року)
Збірка легендарного радянського сатиричного журналу "Крокодил" за 1980 р.
"Крокодил" - знаменитий сатиричний журнал, що викривав недоліки радянського суспільства через яскраві карикатури та гострі фейлетони. Представлене видання містить повний річний комплект з 36 випусків за 1980 р. На сторінках журналу читач знайде політичні карикатури на міжнародні теми, зокрема про "холодну війну", гостру критику західного способу життя, а також сатиричні замальовки з радянської дійсності - від проблем у будівництві до бюрократичних абсурдів. Журнал багато ілюстрований роботами відомих карикатуристів того часу, серед яких М. Абрамов, Вл. Добровольський, Б. Савков, А. Крилов та ін.
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Збірка на тему історії східно-слов'янських мов, зокрема української мови.
З оригінального опису:
Ряд докладов посвящен вопросам образования украинского и белорусского национальных языков. В сборнике рассматриваются взаимосвязи между украинским и другими славянскими языками в 16 — начале 18 в., взаимовлияние русского и украинского национальных языков в начальный период формирования, роль диалектов в образовании украинского национального языка.
Вопросы образования восточнославянских национальных языков (1962)
Рік: 1962
Кількість сторінок: 151
Мова: російська
Оповідання, новели, повісті /Михайло Коцюбинський/ (Видання 1953 року)
Збірка творів майстра психологічної прози.
До збірки творів ввійшли повісті та оповідання:
- На віру
- П'ятизлотник
- Ціпов'яз
- Помстився.
- Хо
- На крилах пісні
- Для загального добра
- Посол від чорного царя
- По-людському
- Лялечка
- Дорогою ціною
- На камені
- Цвіт яблуні .
- Fata morgana
- У грішний світ
- Сміх
- Він іде
- Невідомий
- Persona grata
- В дорозі .
- Intermezzo.
- Як ми їздили до Криниці Дебют.
- Що записано в книгу життя
- Сон
- Тіні забутих предків .
- Лист .
- Подарунок на іменини
- Коні не винні
- Хвала життю!
- На острові .
«Михайло Коцюбинський. Оповідання, новели, повісті»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський
Мова: українська
Сторінок: 621
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1953
Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців /Ж.-Б. Шерер/ (Наукове видання 1994 року)
Класична історична праця. У 1994 році вперше українською було надруковано працю французького історика Жана-Бенуа Шерера XVIII століття — перший західноєвропейський твір, цілком присвячений історії України. Зі сторінок книги промовляє щира симпатія автора до України, захоплення героїчною боротьбою козаків за волю. У праці розкрито прагнення Заходу осмимлити Україну, шляхи її історичного розвитку та її взаємини з трьома суміжними державами - Річчю Посполитою, Московським царством і Оттоманською Портою. Попри помилки, упередження, схиляння перед могутністю імперії, проти якої боролись козаки, перед культом Катерини II, узагальнення Ж.-Б. Шерера звучать цілком по-сучасному: "Цей народ, пам’ять якого повна спогадів про предків, скинув із себе ярмо — і саме цього не хочуть йому пробачити". З французької мови на українську працю переклав В. В. Коптілов.
На титульному аршкуші видання містить печатки. Також у книзі є декілька невеликих поміток, зроблених ручкою та олівцем.
Вивчення та розуміння історії України у наш час війни з російським агресором є надзвичайно актуальним. А це видання вартує того, щоб опинитися у вашій домашній бібліотеці.
Назва: Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців
Автор: Жан-Бенуа Шерер (1741 — 1824) — німецький і французький історик, географ, економіст. Належав до масонської ложі вільних мулярів.
Рік: 1994
Київ, "Український письменник"
Сторінок: 310
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 11
товщина 2
Вага: 0,211 кг
Исландские саги. Ирландский эпос. (Антикварне видання 1973 року)
Унікальна збірка ісландських та ірладських саг - епічних сказань про легендарних героїв та історичних діячів, перекладених на російську мову М. І. Стеблін-Каменським, О. А. Смирницькою, С. Д. Кацнельсоном, В. П.Берковим, А. Корсунем та А. А. Смирновим. Ісландський народ називають найлітературнішим народом світу. Його називають також народом поетів. Пристрасть до віршів і майстерность в римуванні — ісландська національна риса.
Давньоісландська сагова література надзвичайно різноманітна. З величезного обсягу старих ірландських оповідей, що збереглися до нас, для перекладу були обрані найяскравіші приклади з двох груп саг. Перша група містить одні з найдавніших героїчних саг, тобто ті, що належать до циклу Кухуліна. Друга - складена з саг досить різних епох та циклів, спільною рисою яких є переважання фантастичних елементів і трагічної суперечливості почуттів.
Перекладачі в коментарях до окремих саг подають відомості про їх особливості, історичну основу, тонкощі перекладу на російську мову, бібліографію, а також пояснюють окремі слова та висловлювання, що зустрічаються в них.
Збірка зацікавить усіх шанувальників давньоісланського та давньоірландського епосу, а також колекціонерів антикварних видань.
Назва: Исландские саги. Ирландский эпос.
Рік: 1973
Издательство "Художественная литература"
Москва
Твори / Йоганн Вольфганг Гете / (Видання 1982 року)
Збірка ключових творів "штюрмерського" періоду творчості Йоганна Вольфганга Гете, що включає драми та славнозвісний роман.
До видання увійшли знакові твори молодого Гете: історична драма "Гец фон Берліхінген із залізною рукою", трагедія "Егмонт" та епістолярний роман "Страждання молодого Вертера". Написані між 1771 та 1775 рр., ці твори яскраво відображають період "Бурі й натиску" в німецькій літературі, коли молоді письменники виступали проти раціоналізму Просвітництва, утверджуючи право особистості на свободу почуттів. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою та примітками літературознавця Дмитра Наливайка.
Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э / Гудкова А. В., Фокеев М. М./ Наукове видання 1984 року
Територія у пониззі Дунаю була у першій половині І тисячоліття нашої ери районом активних контактів Риму і різних груп степового населення, що створювали постійний тиск на кордони імперії. Саме тут, перед Карпатами на заході і римськими фортецями на Дунаї на півдні, накопичувалися різні племена, що приходили з півночі і сходу. Вони вступали не лише у військові конфлікти з Римом, але й у економічні та політичні зв'язки з ним, засвоюючи провінційно-римську культуру.
У монографії розглядаються археологічні пам'ятки землеробів та скотарів Буджацьких степів початку І тисячоліття нової ери. Дослідникам вперше в радянській історіографії вдалося розділити пізньосарматські старожитності на окремі хронологічні групи і ув'язати їх з конкретними етапами просування сарматів на захід. Встановлено послідовне існування у пониззі Дунаю пізньосарматських та черняхівських пам'яток.
Назва: Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э
Автор: Гудкова А. В., Фокеев М. М.
Видавець: Київ, 1984, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 118
довжина 21
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,160 кг
Середньовічні міста Полісся (Археологія і давня історія України №11)
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Судебно-медицинская экспертиза живых лиц /М. И. Авдеев/ (Наукове видання 1968 року)
Посібник для судово-медичних експертів та лікарів інших спеціальностей, яким доводиться здійснювати судово-медичну експертизу живих осіб, а також юристів різного профілю: слідчих, суддів, адвокатів, працівників міліції.
Особливу увагу приділено питанням судової експертизи тілесних ушкоджень, працездатності, статевих злочинів. Детально викладено методику дослідження, документацію та формулювання висновків дослідження. Містить основні відомості щодо процесуальних прав та обов'язків експерта.
Авдєєв Михайло Іванович - член-кореспондент АМН СРСР, заслужений діяч науки РРФСР, доктор медичних наук, професор, полковник медичної служби. Учень відомого патологоанатома академіка Абрикосова. Багаторічний міський судово-медичний експерт у Москві, згодом начальник кафедри криміналістики та судової медицини Військово-юридичної академії. З 1947 по 1967 рік викладав у Вищій школі КДБ. З 1943 по 1970 р. - головний судово-медичний експерт Міністерства оборони СРСР та начальник Центральної судово-медичної лабораторії Міноборони.
Видання добре ілюстроване - 82 малюнки та 32 таблиці.