Новини
Русская историческая лексикология /Бархударов С.Г./ (Видання 1968 року)
Подані статті присвячені питанням розвитку російської та слов'янської лексики переважно до XVIII ст. Висвітлюється становлення низки важливих пластів словникового складу російської мови, її структурних розрядів, характеризуються деякі значні пам'ятки вітчизняної писемності, типи вживання слів. Розділ збірки займають етюди з історії окремих слів. Вперше публікуються роботи акад. С.П.Обнорського та акад. Б.М.Ляпунова з слов'янської історичної лексикології.
«Русская историческая лексикология». (Російська історична лексикологія).
Редактор: Бархударов С.Г.
Видавництво: «Наука» 1968
Мова: російська
Сторінок: 261
Розміри, см.:
Довжина 21,5
ширина 14
товщина 1
вага 0,288 кг
Сучасне українське художнє скло /Ф.С. Петрякова/ (Видання 1980 року)
Фотоальбом художніх творів зі скла
До альбому увійшли твори, які експонувалися на республіканських виставках 1970-х років. Тільки іноді, для більш виразної демонстрації еволюції того чи іншого художника, включені роботи попередніх років. У першій частині альбому об’єктив фотокамери ніби наближає твір до глядача, дає можливість роздивитися його зблизька. Фрагментування, незвичайні ракурси зйомки допомагають емоційному сприйняттю скла. У другій частині матеріал подано в індивідуально-монографічному плані. Виразні та різноманітні вироби, які представлені в альбомі, познайомлять спеціалістів та широке коло поціновувачів декоративно-прикладного мистецтва з розвитком сучасного склоробства України.
«Сучасне українське художнє скло». Альбом
Автор-упорядник: Ф.С.Петрякова
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1980
Мова: українська
Культура древней Японии. Иофан Н.А. (Наукове видання 1974 року)
Дослідження витоків та становлення та розвитку японської національної культури. На матеріалі археологічних та етнографічних даних, пам'ятників літератури та мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, музика, театр), на фоні політичної та соціально-економічної історії розглядаються міфологічні та релігійні уявлення давніх японців, їх естетичні ідеали, простежується процес становлення культурної традиції.
Культура давньої Японії.
Частина І. Протояпонська культура та становлення культури Японії (від неоліту до держави Ямато)
Частина ІІ. Культура Японії періоду переходу від давніх часів до раннього середньовіччя (6-8 ст.)
Культура древней Японии.
Рік: 1974
261 сторінок
Татьяна Яблонская. Живопись, графика /Е. Короткевич/ (Антикварне видання 1980 року)
Унікальне мистецьке видання. Майстер живопису - українка Тетяна Яблонська - належить до покоління художників, які прийшли в українське мистецтво в другій половині минулого століття. Її чудові роботи й досі експонуються на виставках; деякі з них стали широко відомими, навіть хрестоматійними, без них вже неможливо уявити собі український живопис XX століття. Попри певну радянську пропаганду в тексті біографії Т. Яблонської, альбом містить унікальні репродукції робіт видатної художниці.
Альбом сподобається усім любителям та цінителям українського мистецтва, художникам, мистецтвознавцям та колекціонерам антикварних мистецьких видань.
Назва: Татьяна Яблонская. Живопись, графика.
Автор: Тетяна Нілівна Яблонська (1917 - 2005) - український живописець, професор, дійсний член Академії мистецтв України. Протягом усього свого творчого життя брала участь у численних всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних виставках, серед яких найзначніші: Міжнародна художня виставка у Венеції та Всесвітня виставка у Брюсселі. Починаючи зі студентських років, мала понад 30 персональних виставок у Києві, Лондоні, Будапешті, Москві й інших містах. Народний художник УРСР, лауреат Державної премії СРСР. Т. Яблонська 2001 року удостоєна звання Героя України — за самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки та заслуги.
Рік: 1980
Москва, Советский художник
Мова: англійська, російська
Сторінок: 111
довжина 30
ширина 25
товщина 1
Вага: 0,770 кг
Матеріали з антропології України. Випуск 2 (Збірка наукових статей 1962 року)
Матеріали з антропології України – неперіодичне видання Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
У виданні публікуються статті з проблем теорії та методики антропологічних досліджень, етнічної антропології давнього і сучасного населення України, прикладної і фізіологічної антропології, антропогенезу, розвідки про антропологічні та археологічні дослідження в інших регіонах СРСР.
Зміст
Смолянський - Стандарти зросту, окружності грудної клітки та ваги школярів загальноосвітніх шкіл м. Донецька
Смолянський, Нестеренко - Фізичиний розвиток дітей-школярів м. Донецька
Дяченко, Жиляєва - Антропологічна характеристика українців Хотинщини
Данилова - Локомоція приматів у зв'язку з формуванням руки і прямоходінням людини
Зіневич - До антропології Шестовицького могильника
Алексєєв - Антропологія Салтівського могильника
Соколова - Антропологічні дані про черепи з Керчі
Соколова - Черепи з кургана епохи бронзи в районі м. Бахчисарая
Матеріали з антропології України. Випуск 2
Рік: 1962
Сторінок: 95
Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка / Іофанов Д. / (Видання 1957 року)
Збірка унікальних архівних документів та матеріалів про Тараса Шевченка, включаючи раніше неопубліковані автографи, листи та спогади сучасників.
Фундаментальна праця Д. Іофанова представляє маловідомі та неопубліковані документи про життя і творчість Тараса Шевченка, знайдені в літературних архівах. Серед унікальних матеріалів: перша редакція "Передмови" до нездійсненного видання "Кобзаря" 1847 р., шість автографів поета (включно з єдиним вцілілим листом з Раїмського укріплення), неопубліковане листування з П. Кулішем, спогади Ф. Лазаревського про оренбурзьке заслання, документи про спорудження пам'ятника Шевченку в 1907-1914 рр. Книга містить листи визначних діячів культури – М. Коцюбинського, І. Рєпіна, М. Лисенка, а також унікальні спогади про перебування поета в Раїмському укріпленні. Усі матеріали подані мовою оригіналів з науковими коментарями.
Присутні помітки минулих власників.
Майстри народного мистецтва Української РСР /Долінська М./(Видання 1966 року)
Довідник майстрів мистецтва.
Мета цього довідника — познайомити широкі кола людей з кращими майстрами народного декоративного мистецтва Української РСР та їхніми художніми виробами. Складено його за жанрами, в алфавітному порядку, ілюстровано фотографіями з творів кращих народних митців.
«Майстри народного мистецтва Української РСР». Довідник.
Автор: Долінська М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1966
Мова: українська
Сторінок: 155
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье. (Наукова книга 1977 року)
В збірці розглядаються матеріали розкопок курганної групи, яку досліджували в Запорізькій області. Дана їх культурно-хронологічна характеристика.
Знайдені матеріали датуються в основному ІІІ-ІІ тис. до н.е.
Робота проведена в зв'язку з побудовою Вільнянської зрошувальної системи (р. Вільнянка).
Статті:
- Материалы раннего энеолита, погребения ямной и катакомбной культур
- Погребения срубной культуры
- Скифо-сарматские и позднекочевнические погребения
- Вильнянская курганная группа
- Вильно-Улановская курганная группа
- Вильно-Грушевская курганная группа и курган на территории Запорожской опытной сельско-хозяйственной станции
- Справочная таблица распределения погребений и вещевых комплексов по эпохам.
Вильнянские курганы в Днепровском надпорожье.
Автори: Телегин, Братченко, Копусова, Петровская, Круц
Рык: 1977
Мова: російська
Сторінок: 127
Богдан Хмельницький. (Крип’якевич І.П.)
Класична праця відомого історика І.П.Крипякевича (1886-1967), що присвячена гетьману Богдану Хмельницькому та піднятому ним повстанню.
На широкому документальному матеріалі малюється епічна картина однієї з найвизначніших подій та образ одного з найвизначніших людей в історії України.
Богдан Хмельницький
Рік видання: 1954
Друкарня видавництва АН УРСР, Київ
Автор: Крип'якевич І.П.
Кількість сторінок: 414
Роксолана / Павло Загребельний / Видання 1983 року
Історичний роман видатного українського письменника і сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про долю Анастасії Лісовської, доньки священника з Рогатина, яка потрапила до гарему турецького султана Сулеймана I і стала однією із найвпливовіших жінок в історії Османської імперії.
Захоплюючий роман Павла Загребельного, відомого українського письменника XX століття, лауреата Шевченківської премії, розгортає перед читачем дивовижну історію життя дівчини з Прикарпаття, яка пройшла шлях від полонянки на невільничих ринках Кафи до засновниці епохи жіночого султанату. На сторінках книги Роксолана постає жінкою надзвичайної сили духу, гострого розуму та яскравої харизми. Але роман не обмежується описом лише особистої історії героїні. Загребельний підкреслює значну роль Роксолани у політичному житті могутньої ісламської держави і описує її вплив на глобальний перебіг історичних подій XVI століття.
Назва: Роксолана
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1983, Київ
Сторінок: 581
Мова: українська
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227