Новини
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262
Научное наследство. Том второй (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне видання про відомих науковців. У другому томі "Научного наследства" містяться матеріали з історії науки. У виданні є цікаві матеріали, які висвітлюють казанський період життя та діяльності відомого хіміка О. М. Бутлерова, зокрема, його боротьбу за пріоритет у відкритті теорії будови органічних речовин. Також у цьому томі містяться унікальні матеріали, які стосуються великого хіміка Д. І. Менделєєва, відомого кристалографа Є. С. Федорова та фізика М. О. Умова. Великий розділ тому присвячено біології. Зокрема, читач зможе познайомитися з листами та документами з архіву професора О. М. Шумлянського, праці якого ще наприкінці XVIII століття були в основі світової гістології. Також у цьому томі міститься цінна дисертація відомого вченого-еволюціоніста О. А. Каверзнєва. Вагоме місце у виданні належить матеріалам, які висвітлюють наукове надбання видатного професора-біолога К. Ф. Рульє, а також фізіолога та психолога І. М. Сєченова та інших видатних науковців.
Видання зацікавить науковців, істориків та тих, хто захоплюється цінними раритетними працями. \
Назва: Научное наследство. Том второй.
Рік: 1951
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 1103
довжина 26
ширина 18
товщина 6,5
Вага: 2,240 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Хто такі українці і чого вони хочуть /М. С. Грушевський/ (Наукове видання 1991 року)
Класичне історичне видання. Збірка М. С. Грушевського "Хто такі українці і чого вони хочуть", незважаючи на те, що була написана автором у далекому 1917 році та відображала тогочасні реалії, важлива й актуальна праця для українців у теперішній час. До написання цієї брошури М.Грушевського спонукало ознайомлення із запитами, що надходили до Інформаційного бюро Центральної Ради. Відчувалася велика потреба, навіть у свідомих українців, більше знати про походження та історію свого народу, щоб краще розуміти, які вимоги вони мають відстоювати саме як українці. Автор вітав поступову консолідацію усіх прихильників українства в українську політичну націю.
Зміст
- Передмова - З
1. Як все починалося, або «радісні дні всеросійського визволення»
- Українська Центральна Рада й її Універсал - 5
- Україна і Росія. Переговори в справі нового ладу (липень-серпень 1917 р.) - 25
2. «Теперішня Україна і її минувшина»
- Звідки пішлО Українство і до чого воно йде - 38
- Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти - 53
3. «Наші вимоги»
- Вільна Україна - 95
- Хто такі українці і чого вони хочуть - 109
- Якої ми хочемо автономії й федерації - 121
4. Після IV Універсалу
- На порозі Нової України. Гадки і мрії - 133
5. Осмислюючи уроки «української революції»
- Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання. Замітки з приводу дебат на конференціях закордонних членів партії - 225
- Лист до редакції шоденннка «Вперед» - 236
- Коментар - 237
Видання розраховане на широке коло читачів.
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: Хто такі українці і чого вони хочуть
Автор: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) - видатний український історик, громадський діяч, Президент Української Народної Республіки
Рік: 1991
Київ, Товариство «Знання» України
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 20
ширина 12,5
товщина 1,2
Вага: 0,212 кг
Киево-Печерская лавра /С. К. Килессо/ (Науково-довідкове видання 1975 року)
Енциклопедія з архітектури. У книзі "Києво-Печерська лавра" йдеться про історію однієї з найвідоміших українських святинь, яка починає свій відлік від заснування Печерський монастиря. Перші монументальні споруди, які були зведені в тому місці, стали взірцем для будівництва та прикраси храмів в інших давньоруських містах. Саме в Києво-Печерському монастирі працював Нестор Літописець, також там творили давньоруські художники Олімпій та Григорій. Автор цікаво розповідає про період другої половини XVII-середини XVIII століття - час розквіту українського бароко, коли було завершено створення цілісного архітектурного ансамблю монастиря.
Резюме та список ілюстрацій у виданні подані англійською мовою.
Попри те, що видання 1975 року і в ньому є нотки ідеологічної забарвленості, воно все ще цінне документальним фактажем і вишуканим ілюстративним матеріалом.
Назва: Киево-Печерская лавра
Автор: Сергі́й Костянтинович Кілессо (1931 — 2012) — український архітектор і мистецтвознавець, дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури.
Рік: 1975
Москва, "Искусство"
Сторінок: 141
Розміри,см.:
довжина 26,5
ширина 21
товщина 1,2
Вага: 0,670 кг
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЭРМИТАЖ. ЖИВОПИСЬ / (Мистецьке видання 1964 року)
Альбом репродукцій картин з зібрань Державного ермітажу в Санкт-Петербурзі станом на 1964 рік, з передмовою та переліком представлених творів. В альбомі показано картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Веронезе, Тінторетто, Караваджо, Веласкеса, Мурільйо, Рубенса та інших видатніших митців живопису Італії, Фландрії, Іспанії та Франції тощо кінця XV — XIX ст., загалом 50 творів. Надає змогу до порівнянь та з’ясування зв’язків у царині образотворчих мистецтв цього часу. Для всіх, хто цікавиться живописом, також для студентів та викладачів.
Назва: Государственный эрмитаж. Живопись
Автор: П. Ф. Губчевський (укладач; вступ. стаття)
Рік і місце видання: 1964 р., Москва
Сторінок: 51
Мова: російська
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів / Л. Мацько, О. Сидоренко / (Наукове видання 1996 року)
Практичний і теоретичний курс української літературної мови від провідних українських філологів.
Видання демонструє такі основні мовознавчі розділи: фонетика, орфоепія, орфографія, лексикологія, фразеологія, лексикографія, морфологія,частини мови, синтаксис, стилістика. А також усний та письмовий екзамени.
Назва: Українська мова: посібник для старшокласників і абітурієнтів Автори: Л. Мацько, О. Сидоренко
Рік: 1996
Місто: Київ
Видавництво: Либідь
Сторінок: 428
Мова: українська
Помилка Оноре де-Бальзака /Натан Рибак/ (Антикварне видання 1956 року)
Історико-біографічний роман відомого українського письменника Натана Рибака, присвячений не менш знаменитому французькому письменнику Оноре де Бальзаку. Особливу увагу автор приділяє останнім драматичним подіям в житті головного героя (осінь 1847 - серпень 1850). В книзі розповідається про його перебування в Україні, про роман з польською поміщицею, підданою Російської імперії, графинею Евеліною Ганською, яку близький друг Оноре де Бальзака, Віктор Гюго, називає помилкою. Не зважаючи на всі перешкоди, за кілька місяців до смерті письменника Евеліна Ганська таки стала його дружиною. Зосереджується автор і на обставинах, в яких опинився Бальзак у маєтку графині, де за високим наказом російського імператора він постійно перебував під жандармським наглядом. Натану Рибаку вдалось створити живий образ Бальзака, не лише як письменника та художника, а передусім людини.
Твір написаний українською мовою.
Книга сподобається всім прихильникам творчості письменника Оноре де Бальзака та колекціонерам антикварних видань.
Видання містить екслібриси уже неіснуючих бібліотек.
Назва: Помилка Оноре де-Бальзака.
Автор: Натан Самійлович Рибак (1913-1978) — український радянський письменник єврейського походження. Його творчість присвячена подіям громадянської війни 1918–1922 років, Другій світовій війні, соціалістичному будівництву, історичній тематиці. Роман "Помилка Оноре де Бальзака" – один із кращих творів свого жанру, з глибоким проникненням як у психологію героїв, так і в суспільну атмосферу того часу. Роман перекладений на десятки мов, виходив також у Франції, де отримав багато позитивних відгуків.
Рік: 1956
Державне видавництво художньої літератури
Київ
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342