Слов'янське поселення середини І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі Автор: Баран Володимир Данилович Рік видання: 2008 Мова: українська Кількість сторінок: 138 В книзі публікуються результати археологічного дослідження в районі села Теремці Хмельницької області. Рисунки, таблиці жител, господарчих ям, кераміки та інших знахідок. Книги схожої тематики: 1. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ 2. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій) 3. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев) 4. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/ 5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова 6. Мазепина книга, перепис маєтностей ясновельможного пана гетьмана 1726 року. (упорядник І.М. Ситий) 7. РУСЬКА (ВОЛИНСЬКА) МЕТРИКА. КНИГА ЗА 1569-1572, 1574 РОКИ. Упорядники Кулаковський П. М., Святець Ю. А. 8. Присяга Охотницьких полків Гетьманщини 1718 року 9. Присяга Чернігівського полку 1718 року (Друге видання 2022 року) 10. Чернігівська переписна книга 1666 року (Друге видання)

У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство. На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення. Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури) Автор: В. М. Цигилик Видавець: Київ, 1975, Наукова думка Мова: українська Сторінок: 171 довжина 21,5 ширина 14,5 товщина 1 Вага: 0,210 кг

Пам’ятки української мови XVII ст. «Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом. Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку. У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів. Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської. Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда. «Лексикон словенороський Памви Беринди» Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961 Мова: українська Сторінок: 271