Новини
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Избранные произведения. М. Коцюбинский (Видання 1949 року)
Переклад з української мови творів українського письменника
Зміст:
-На веру (повесть)
-Ёлочка (рассказ, перевод А. Дейча)
-Пятизлотник (рассказ)
-Цеповяз (рассказ, перевод А. Деева)
-Нюрнбергское яйцо (очерк)
-Хо (сказка, перевод А. Деева),
-На крыльях песни (рассказ)
-Для общего блага (повесть, перевод Е. Нежинцева)
-«Пе-коптьор» (рассказ, перевод А. Островского)
-Посол чёрного царя (рассказ)
-Ведьма (рассказ)
-Дорогой ценой (повесть, перевод Н. Ушакова)
-На камне (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Поединок (рассказ, перевод Е. Нежинцева)
-Яблони цветут (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Тучи (микрорассказ)
-Усталость (микрорассказ)
-Одинокий (микрорассказ)
-Сон (рассказ)
-В грешный мир (рассказ)
-Под минаретами (рассказ, перевод Г. Шипова)
-Смех (рассказ)
-Он идёт (рассказ)
-Неизвестный (рассказ)
-Persona grata (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-В дороге (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Intermezzo (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Поездка в Криницу (рассказ, перевод Л. Кремневой)
-Дебют (рассказ)
-Fata Morgana (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Что записано в книгу жизни (рассказ)
-Сон (рассказ)
-Тени забытых предков (повесть, перевод Н. Ушакова)
-Подарок на именины (рассказ, перевод Н. Ушакова)
-Лошади не виноваты (рассказ, перевод А. Дейча)
-Хвала жизни! (рассказ, перевод Г. Шипова)
-На острове (очерк, перевод А. Деева)
-Иван Франко (реферат, перевод А. Дейча)
-Письма М. М. Коцюбинского к А. М. Горькому
-Приложение. М. Горький. М. М. Коцюбинский,
«М.Коцюбинский. Избранные произведения»
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво: «Государственное издательство художественной літературы», Москва, 1949
Мова: російська
Сторінок: 375
Материалы и исследования по археологии СССР. №160/ (Антикварна книга 1969 року)
Збірник археологічних досліджень зарубинецької культури.
Це видання присвячене новим археологічним знахідкам та дослідженням зарубинецької культури у Подніпров'ї. Збірник є продовженням серії публікацій, присвячених цій важливій археологічній культурі кінця І тис. до н.е. - початку І тис. н.е.
Основні теми збірника:
- Нові археологічні матеріали з розкопок кінця 1950-х - початку 1960-х рр. на Середньому Дніпрі та в басейнах річок Десна і Прип'ять
- Дослідження "класичних" зарубинецьких пам'яток ІІ ст. до н.е. - І ст. н.е.
- Матеріали з нових могильників та поселень зарубинецької культури
Особлива увага приділяється проблемі зв'язку зарубинецької культури з ранньосередньовічними східнослов'янськими племенами. Автори розглядають зарубинецькі племена як найбільш вірогідних предків східних слов'ян, відомих археологам.
Збірник містить результати розкопок таких важливих пам'яток як Пирогівський могильник, могильник біля села Отвержичі, поселення на Іван-Горі, Щучинському та Ходорівському городищах, могильник біля села Хотянівка та ін.
Видання є цінним джерелом для археологів, істориків, етнологів та всіх, хто цікавиться давньою історією України та походженням слов'янських народів.
Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв. /Даркевич В.П./ (Наукове видання 1988 року)
Наукова праця з дослідження мистецтва.
Книга присвячена святковій культурі середньовіччя. Головними джерелами послужили твори образотворчого мистецтва – романська та готична скульптура, художнє ремесло, мініатюри рукописів. Їхнє дослідження дає можливість проникнути в живу повнокровну діяльність тієї епохи. Для істориків, мистецтвознавців, археологів та ширшого кола читачів, які цікавляться середньовіччям.
«Народная культура средневековья. Светская праздничная жизнь в искусстве IX-XVI вв.». (Народна культура середньовіччя. Світське святкове життя мистецтво IX-XVI ст.)
Автор: Даркевич В.П.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 341
Duccio (Дуччо -картинна галерея геніїв, аргентинське видання 1964 року)
Роботи італійського художника Duccio di Buoninsegna (Дуччо).
«Pinacoteca de los genios», яка пропонує повну панораму майстерних творінь живопису, була створена групою видатних експертів мистецтва під керівництвом доктора Діно Фаббрі та адаптована фахівцями для іспаномовної публіки. У цьому випуску — Duccio di Buoninsegna (близько 1255–1319) — італійський художник, представник сієнської школи живопису. 6 сторінок тексту + XVI повносторінкових високоякісних кольорових зображень.
«Duccio - pinacoteca de los genios, 21» (Дуччо - картинна галерея геніїв, №21)
Автор: Enzo Carli
Видавництво: Codex, Буенос-Айрес, 1964
Мова: іспанська
Твори / Йоганн Вольфганг Гете / (Видання 1982 року)
Збірка ключових творів "штюрмерського" періоду творчості Йоганна Вольфганга Гете, що включає драми та славнозвісний роман.
До видання увійшли знакові твори молодого Гете: історична драма "Гец фон Берліхінген із залізною рукою", трагедія "Егмонт" та епістолярний роман "Страждання молодого Вертера". Написані між 1771 та 1775 рр., ці твори яскраво відображають період "Бурі й натиску" в німецькій літературі, коли молоді письменники виступали проти раціоналізму Просвітництва, утверджуючи право особистості на свободу почуттів. Видання супроводжується ґрунтовною передмовою та примітками літературознавця Дмитра Наливайка.
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья (Видання 2001 року)
Історія розвитку тваринництва і мисливства на території України
Ця монографія є результатом майже тридцятирічних досліджень автором остеологічних матеріалів, знайдених під час археологічних розкопок поселень доби бронзи, розташованих у лісостепу між Дніпром та Доном. У ній наводяться видовий склад ссавців та порідний склад свійських тварин, кістки яких було знайдено на цих поселеннях, також проведено порівняння між цими поселеннями за всіма можливими на даний час археозоологічними показниками, встановлено відмінності у тваринництві племен ямної, катакомбної, зрубної та інших культур доби бронзи, показано, що стосовно тваринництва між цими племенами не існувало ніякого зв'язку, для зрубних племен виявлено кілька районів розведення різних порід худоби і проведено порівняння тваринництва між ранньо- та пізньозрубними пам'ятками. Для археологів, істориків, зоологів.
«Остеологические материалы из памятников эпохи бронзы лесостепной зоны Днепро-Донского междуречья»
Автор: Журавльов Олег Петрович (1949–2021) — палеозоолог, археозоолог. Народився у м.Дніпропетровськ. Навчався на біологічному факультеті Київського університету, працював у Інституті зоології, а з 1977 р. — в Інституті археології АН України. Пройшов шлях від старшого лаборанта до старшого наукового співробітника відділу біоархеології.
Видання 2001 року
Мова: російська
Сторінок: 199
Бембі / Фелікс Зальтен /(Видання 1986 року)
Широко відома повість-казка про оленя Бембі, про життя мешканців лісу, про вторгнення в їхнє життя людини.
«Бембі» – найзнаменитіший твір австрійського письменника Фелікса Зальтена. Історія розповідає про життя лісового оленя Бембі, про його дорослішання і перетворення з боязкого малюка на величного і мудрого короля лісу. Майстерно вплетена в розповідь про Бембі актуальна тема захисту дикої природи від згубного впливу людини, що робить цей класичний твір важливим і в наші дні. Звірі та птахи, подібно до людей, розмовляють, думають, борються за місце в суспільстві, люблять, співчувають і мають таку ж раниму душу.
«Бембі». Лісова казка.
Автор: Фелікс Зальтен.
Видавництво: «Веселка», Київ, 1986
Мова: українська
Сторінок: 128
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 0,6
Вага: 0,147 кг
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья /Е. В. Шифферс/ (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу.
Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья.
Рік: 1953
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26
ширина 18
товщина 2,5
Вага: 0,900 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.