Новини
Назви жителів в українській мові /Горпинич В.О./ (Видання 1979 року)
Моделі і засоби творення назв жителів
Книга є логічним завершенням написаних раніше автором праць («Теоретичні питання відтопонімного словотвору східнослов'янських мов»; «Відтопонімні прикметники в українській мові») з розробки проблеми відтопонімного словотвору. У ній автор в історичному плані розглядає моделі і засоби творення назв жителів, досліджує сучасні тенденції і закономірності словотвору та словживання катойконімів, їх наголошення, причини словотворчих варіантів, стилістичну диференціацію у відтопонімному словотворі, принципи укладання нормативного словника, назв жителів основні правила творення катойконімів. Розрахована на мовознавців, краєзнавців, працівників преси, телебачення і радіо, літераторів і всіх, хто зв'язаний з культурою усної та писемної мови.
«Назви жителів в українській мові (питання словотвору, слововживання та нормування)».
Автор: Горпинич В.О.
Видавництво: «Вища школа», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 146
Миниатюрный портрет в России XVIII века (Видання 1989 року)
Портретні мініатюри.
Автор цієї книги простежив основні особливості російської мініатюри протягом XVIII століття та її зв'язок із спорідненими видами мистецтва. Крім можливостей живопису, графіки та прикладного мистецтва у мініатюрі сфокусувалися й інші нитки: потреби та завдання портрета, а також закономірності світу предметів малих форм. Все це пофарбувало російську мініатюру XVIII століття в тони, що залучали своєю неповторністю. Книга розповідає про роль та місце портретної мініатюри у російському житті XVIII століття. Зображення мініатюр, наведених у книзі, ретельно атрибутовані, що робить книгу цінною для колекціонерів та знавців російського образотворчого мистецтва.
«Миниатюрный портрет в России XVIII века» (Мініатюрний портрет у Росії XVIII століття).
Автор: Карєв Андрій Олександрович
Видавництво: «Искусство», Москва, 1989
Мова: російська
Сторінок: 253
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР / Велигоцкая Н.И./(Видання 1986 року)
Альбом українського народного мистецтва.
Альбом містить 239 ілюстрацій робіт українських прикладних художників – скло, ткацтво, вишивки, кераміка, фарфор усіх регіонів України. Підписи до ілюстрацій англійською мовою.
«Декоративно-прикладное искусство Украинской ССР. 70-е – начало 80-х годов» (Декоративно-прикладне мистецтво Української РСР. 70-ті – початок 80-х років)
Автор: Велигоцька Н.І.
Видавництво: «Советский художник», Москва, 1986
Мова: російська та англійська
Сторінок: 192
Сучасна українська акварель /Павлов/ (Видання 1978 року)
Альбом української радянської акварелі
Цей альбом – перша спроба узагальнити досягнення української радянської акварелі, представити на суд любителів мистецтва краще з доробку провідних майстрів. Типовий художник нашого часу – художник-мандрівник. Зручні в користуванні акварельні фарби ніби створені для подорожей. «Відкривши» для себе акварель як найважливіший засіб відображення дійсності, митці водночас відкрили для себе величезний світ – будівельні майданчики і підприємства, опалені сонцем степи й міста Середньої Азії і тувинські плоскогір`я, що котяться вдалину зеленими хвилями, крутолобі камчатські сопки і невгамовні далекосхідні порти… Все це прийшло в мистецтво новими мотивами, темами й образами, зробивши його багатшим і повнокровнішим. Гортаючи сторінки альбому, читач разом з художниками здійснить захоплюючу мандрівку по нашій країні і нашому часові. Резюме російською, англійською, французькою, німецькою мовами.
«Сучасна українська акварель». Альбом
Упорядник: Павлов Володимир Павлович
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Сторінок: 130
Попіл / Стефан Жеромський / (Видання 1982 року)
Епічний роман про долю Польщі в добу наполеонівських війн, що став одним із найвизначніших творів польської літератури.
"Попіл" - це масштабне історичне полотно, де через долю головного героя Рафала Ольбромського автор показує драматичний період польської історії кін. XVIII - поч. XIX ст. Стефан Жеромський майстерно переплітає особисту історію молодого шляхтича з величними історичними подіями: поділами Речі Посполитої, створенням легіонів Домбровського, наполеонівськими війнами. Назва роману символічно відображає трагедію польського народу, чиї надії на відновлення незалежності перетворилися на попіл після краху наполеонівської імперії.
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг
Избранные сочинения. Н. А. Майсурян (Наукова робота з рослинництва 1970 року)
Збірка статей Миколи Олександровича Майсуряна, доктора сільськогосподарських наук.
Зміст
- Биологические исследования
- Изучение семян и плодов культурных и сорных растений
- Исследования по растениеводству и селекции
- Зерновые бобовые и проблема растительного белка
- Изучение люпина
- Методические исследования
- Очерки о жизни и творчестве выдающихся ученых
- О растениеводстве в зарубежных странах
Избранные сочинения
Автор: Майсурян Микола Олександрович (1896-1967)
Рік: 1970
Мова російська
Сторінок: 574
Сочинения в 12 томах. Тарле. Е.В.
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302