Новини
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Народні оповідання /уп. С.В. Мішанич/ (Видання 1983 року)
Українська народна творчість
До чергового тому серії увійти найбільш типові, художньо довершені зразки народної белетристики: спогади бувальщини, повели, побутові притчі, фацеції, сценки тощо. Важливе місце відведено оповіданням радянського часу — про події в дні «Великого Жовтня», громадянської і «Великої Вітчизняної воєн», про трудові звершення радянського народу. Твори цього жанру видаються окремою збіркою вперше, переважна більшість з них друкується на основі архівних джерел та сучасних записів. Для філологів, етнографів, істориків та всіх шанувальників народної творчості.
«Народні оповідання»
Упорядник: С.В.Мішанич
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1983
Мова: українська
Сторінок: 501
Антологія Української поезії в 4 томах / Видання 1958 року
Антологія містить віршовані твори Сковороди, Котляревського, Гребінки, Гулак-Артемовського, Костомарова, Куліша, Глібова, Грабовського, І. Манжури, М. Кропивницького, М. Старицького, Б Грінченка, О. Пчілки, Панаса Мирного, Л. Українки, Франка, Тичини, Рильського, А. Малишка, М. Стельмаха, Ю. Яновського, Любомира Дмитерко та інших українських класиків.
Портрети авторів, лясе, суперобкладинки (зберіглися окрім другого тому).
Твори. Леонід ГЛІБОВ (Видання української класики 1982 року)
"В історії кожної літератури є письменники, які, незважаючи на різноманітність творчого доробку, уособлюють певний жанр, оскільки саме в ньому найповніше виявилось обдарування митця, а його здобутки в цьому жанрі посіли визначальне місце в літературному процесі. Леоніда Глібова Іван Франко назвав "найкращим українським байкописом", вважаючи насамперед байки "головним титулом заслуги сего талановитого поета".
Твори
Автор: Леонід Глібов (1827-1893)
Київ 1982 Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 228
Пирогівський могильник зарубинецької культури. Л.Є. Скиба
Книгу присвячено визначній пам'ятці археології — могильнику зарубинецької культури в Пирогові під Києвом.
Всебічно аналізується поховальний обряд та інвентар (посуд, фібули та ін.). Час існування могильника охоплює II ст. до н. е. — середину І ст. н. е. Розглядаються питання походження зарубинецької культури та світогляду племен Середнього Подніпров'я.
Пирогівський могильник зарубинецької культури
Авторка: СКИБА Любов Єгорівна
Рік: 2001, Київ - Інститут археології України
Мова: українська
Землепроходцы / Г. М. Марков / (Видання 1976 року)
Збірка історичних повістей про видатних землепрохідців та мореплавців Далекого Сходу XVII-XVIII ст.
Книга "Землепрохідці" - це колекція історичних повістей, присвячених видатним дослідникам та першовідкривачам Далекого Сходу XVII-XVIII ст. У збірці представлені твори різних авторів, які розповідають про подвиги та відкриття таких відомих постатей, як Єрофей Хабаров, Семен Дежньов, Вітус Берінг та інші.
Збірник містить 13 повістей, кожна з яких присвячена окремому герою або експедиції. Наприкінці видання подано покажчик імен російських землепрохідців, дослідників, державних та громадських діячів, згаданих у текстах.
Це видання є цінним джерелом інформації про історію освоєння Далекого Сходу та вклад російських першопрохідців у розвиток географічних знань.
Бібліографічна інформація
Назва: Землепроходцы
Автор: Г. М. Марков
Рік і місце видання: 1976, Хабаровск
Сторінок: 851
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,860 кг
Средневековые надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Средневековые надписи Софии Киевской. (Букіністика)
По материалам граффити XI - XVII вв.
Автор: Висоцький Сергій Олександрович
Рік видання: 1976
Видавництво: Наукова думка
Мова: російська
Кількість сторінок: 456
Фундаментальне видання продовжує каталог 1966 року "Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV веков".
Публікуються відкриті після 1966 року графіті давньоруського та середньовічного часу.
Древнерусские надписи Софии Киевской. Высоцкий С. А. (Букіністика)
Генетические основы селекции (Наукове видання 1982 року)
Книга про основні принципи еволюції рослин та опис методів цитогенетики
У збірник включені статті, присвячене отримання та використання апоміктичного розмноження в селекції на основі віддаленої гібридизації та індукованого мутагенезу на прикладі деяких культурних рослин і мають суттєве теоретичне та прикладне значення. Більшість робіт виконано на найважливіших культурних рослинах (кукурудзі, пшениці, буряках, яблуні, суниці, гороху, конюшині) і лише деякі - на диких родичах культурних рослин (З передмови)Книга розрахована на біологів - цитологів, генетиків, ботаніків, агрономів та студентів біологічних факультетів
«Генетические основы селекции»
Видавництво «Издательство «Наука» Новосибірськ-1982
Мова російська
Сторінок 259
Страницы воспоминаний /И. И. Мечников/ (Антикварне видання 1946 року)
Раритетний збірник автобіографічних статей. "Страницы воспоминаний" видатного науковця та одного з основоположників порівняльної патології І. І. Мечникова - це унікальна збірка його автобіографічних спогадів про видатних представників науки - найближчих друзів та однодумців. Статті у збірнику розташовані відповідно до етапів життя великого науковця: у статтях про Ковалевського, Сєченова, Пирогова та Умова висвітлено перший період життя та діяльності Мечникова, пов'язаний із його ембріологічними зацікавленнями, до остаточного переїзду за кордон; інші статті стосуються його причин від'їзду та періоду його життя за межами імперії, коли він повністю присвятив себе проблемам медицини. У "Додатках" зібрано додаткові документи, зокрема, коротка автобіографія, яка була написана у зв'язку з отриманням Нобелівської премії, два збережені записи особистого характеру, та безцінний документ - записи самоспостережень останніх років І. І. Мечникова.
Книга стане в нагоді дослідникам діяльності І. І. Мечникова та усім, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Страницы воспоминаний.
Автор: Ілля Ілліч Мечников (1845 — 1916) — український і французький науковець, один із основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, творець наукової школи. Відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету. Розробив теорії зародкових листків та походження багатоклітинних організмів. Професор, почесний член кількох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів. Лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет (спільно з німецьким лікарем, бактеріологом і біохіміком Паулем Ерліхом).
Рік: 1946
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 279
довжина 22,5
ширина 15
товщина 1,5
Вага: 0,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Археологічні пам’ятки Хортиці та їх музеєфікація Вип.1 /Гаврилюк Н.О./ (Наукове видання 2006 року)
Книга з історії України: Національний заповідник «Хортиця».
У 10 публікаціях відображені результати польового сезону співробітників Хортицької археологічної експедиції Інституту археології НАН України, археологічних експедицій Національного заповідника «Хортиця», матеріали інших дослідників, у тому числі представників природничих наук. У науковий обіг введені нові матеріали осілих та кочових культур енеоліту, ранньої та пізньої БР0НЗИ, раннього залізного віку.
«Археологічні пам'ятки Хортиці та їх музеєфікація» Випуск 1.
Укладач: Гаврилюк Н.О.
Видання 2006 року
Мова: українська
Сторінок: 136 + 16 стор. ілюстрацій
Материалы и исследования по Археологии СССР №8/ П. П. Ефименко, П. Н. Третьяков / (Антикварна книга 1948 року)
Восьмий випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений давньоруським поселенням на Дону. Книга містить результати археологічних досліджень, проведених у регіоні, і охоплює період VIII-X ст.
Основні розділи книги:
- Руське населення на Дону в VIII-X ст.
- Велике Боршевське городище
- Мале Боршевське городище
- Курганний могильник біля с. Боршева
- Кузнецовське городище
- Розкопки Воронезького обласного музею в 1933-1934 рр. на Кузнецовському городищі
- Городище біля Михайлівського кордону
- Дослідження курганів біля Кузнецовського городища
Книга також містить два додатки:
- В. І. Громова. Залишки ссавців з ранньослов'янських городищ поблизу м. Воронежа
- А. Н. Свєтовидов. До історії іхтіофауни р. Дон
Видання є важливим джерелом інформації для археологів, істориків та всіх, хто цікавиться ранньою історією слов'янських поселень на Дону. Воно містить детальні описи археологічних пам'яток, результати розкопок та аналіз знахідок, що дозволяє краще зрозуміти матеріальну культуру, побут та господарство давньоруського населення цього регіону.
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.