Новини
Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів (Археологія і давня історія України №4/21)
журнал Археологія і давня історія України №4 (21)
Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів
Рік видання: 2016
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 142
Збірник присвячено вивченню формування міста південноруських земель в системі міжцивілізаційних контактів.
Започаткована у 2004 р. серія наукових видань з міської тематики налічує на сьогодні вже чотири видання. важливі питання генезису міста, атрибутації археологічних комплексів оборонних споруд, планіграфії внутрішньої забудови та інші знаходили своє висвітлення в роботах вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з міської тематики. У запропонованих на розгляд читача роботах висвітлено торгівельні, економічні та культурні зв’язки південноруських міст з країнами Балтії, Причорномор’я, Східної та центральної європи.
Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р. /Адам Міцкєвич / (Видання 1951 року)
Друга редакція українського перекладу епічної поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича, виконаного талановитим українським поетом Максимом Рильським.
«Пан Тадеуш» - це віршований героїчний національний епос Польщі, що оповідає про складний період історії початку XIX століття, коли Річ Посполита була розділена між трьома імперіями.
Переклад найбільшого та найвідомішого твору Міцкевича став життєвим проєктом Максима Рильського, над яким поет працював понад 40 років. Перша редакція перекладу побачила світ у 1927 році. Для другого видання, прагнучи максимально наблизитись до оригіналу, перекладач переробив близько тисячі віршових рядків. Однак саме ця редакція зазнала значного втручання радянської цензури в епізодах, що стосувались російсько-польських відносин.
Особливої цінності виданню надають ілюстрації Міхала Андріолі, відомого польського художника XIX століття. Ці класичні ілюстрації, створені ще для оригінального видання 1834 року, органічно доповнюють український переклад, підкреслюючи його зв'язок з першоджерелом
Книга є визначною пам'яткою української перекладацької школи та важливим культурним мостом між польською та українською літературами.
Назва: Пан Тадеуш або Останній наїзд на Литві: шляхетська історія 1811 і 1812 р.р.
Автор: Адам Міцкевич, переклад Максима Рильського
Рік і місце видання: 1951, Київ
Мова: українська
Ungarische Volkskunst /Tamas Hofer, Edit Fel/ (Антикварне видання 1978 року)
Угорська народна творчість. Альбом народного мистецтва угорських фермерів - унікальне антикварне видання німецькою мовою. У книжці розглянуто важливість красивих предметів побуту для угорських хліборобів, а також розказано про процес виготовлення предметів народного мистецтва. Видання містить стислий опис періодів народної творчості угорців, зокрема можна дізнатися, як змінювалися селянські стилі з плином часу. Автори чудово розкрили особливості угорського народного мистецтва та надали велику кількість якісних різнотематичних зображень.
Книга гарантовано сподобається етнографам, а також усім поціновувачам арт-видань та любителям антикварної літератури мовою оригіналу.
Зміст
- Einleitung - 7
- Die gegenständliche Welt der Bauern - 12
- Bedeutung der schön geformten Gegenstände - 16
- Herstellung und Beschaffung von Volksunstgegenstäanden - 26
- Epochen der Volkskunst: Die alten Stilarten - 34
- Epochen der Volksunst: Neue Bauernstile - 38
- Über die Volksunst der letyten anderthalb Jahrhunderte - 49
- Die Eigentümlichkeiten der ungarischen Volkskunst - 62
- Literatur - 69
- Bilder - 71
Назва: Ungarische Volkskunst
Автор: Тамаш Хофер (1929-2016) - угорський етнограф, музеєзнавець і антрополог.
Едіт Фель (1910 - 1988) - угорський етнограф, кандидат історичних наук (етнографія).
Рік: 1978
Henschelverlag Kunst und Gesellschaft, Berlin
Сторінок: 637
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 24,5
товщина 4
Вага: 2,640 кг
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Игры древнихъ. (Л. Бек_де-Фукьер)
Мазепина книга (упорядник І.М. Ситий)
У виданні вперше публікується текст унікальної пам’ятки української рукописної спадщини – Мазепиної книги 1726 р., яка містить у собі описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі.
Для істориків, археографів та всіх, хто цікавиться історією України.
Перше видання.
Букіністична рідкість.
Для колекціонерів.
Рік: 2005
Упорядник: І.М. Ситий
Обкладинка м'яка
Кількість сторінок: 524
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Русская историческая лексикология /Бархударов С.Г./ (Видання 1968 року)
Подані статті присвячені питанням розвитку російської та слов'янської лексики переважно до XVIII ст. Висвітлюється становлення низки важливих пластів словникового складу російської мови, її структурних розрядів, характеризуються деякі значні пам'ятки вітчизняної писемності, типи вживання слів. Розділ збірки займають етюди з історії окремих слів. Вперше публікуються роботи акад. С.П.Обнорського та акад. Б.М.Ляпунова з слов'янської історичної лексикології.
«Русская историческая лексикология». (Російська історична лексикологія).
Редактор: Бархударов С.Г.
Видавництво: «Наука» 1968
Мова: російська
Сторінок: 261
Розміри, см.:
Довжина 21,5
ширина 14
товщина 1
вага 0,288 кг
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1986 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі опубліковані праці вченого по імунітету культурних та споріднених їм дикорослих рослин до різноманітних інфекційних захворювань та шкідників.
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1986
Мова російська
Сторінок: 520
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Українська графіка XI — початку XX століття (Наукове видання 1994 року)
Наукове мистецьке видання. В альбомі "Українська графіка XI — початку XX століття" відбито шляхи розвитку української графіки — унікального явища вітчизняного мистецтва, кращі взірці якого свідчать, що і за важких років національного пригноблення, яких і не злічити, народ України завжди прагнув творити прекрасне. Взоруючись на традиції національного мистецтва та на західноєвропейську графіку, українські митці в окремі періоди історії, зокрема в XVII — на початку XVIII ст., сягали найвищих, світових вершин майстерності.
Видання сподобається усім любителям мистецтва.
Зміст
- Вступ - 5
- Графіка рукописної книги XI - XVIII ст. - 29
- Гравюра стародруків XVI - XVIII cт. - 65
- Естамп XVII - початку XX ст. - 119
- Книжково-журнальна графіка XIX - початку XX ст. - 185
- Рисунок XVII - початку XX ст. - 247
- Прикладна графіка XVIII - початку XX ст. - 291
Видання містить якісні ілюстрації.
Назва: Українська графіка XI — початку XX століття
Автор: автор-упорядник: Андрій Олексійович В'юник (1914 – 2003) – мистецтвознавець, художник і колекціонер.
Рік: 1994
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: 326
Розміри,см.:
довжина 29,5
ширина 21
товщина 2
Вага: 1,370 кг