Новини
Твори. Петро ПАНЧ (Видання класичної літератури 1985 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Твори одного зі знакових українських літераторів 20-го століття, в біографії якого ніби віддзеркалюється вся епоха. Агент земського страхування. Офіцер імператорської армії часів Першої світової війни. Петлюрівський офіцер. Командир дивізіону в Червоній армії. Радянський письменник.
Йому належить фраза, що стала крилатою: «не читав, але засуджую!» щодо творчості Пастернака — «Я його не читав, але не маю пiдстав не вiрити редколегiї журналу „Новий мiр“, що роман поганий. I з художнього боку, i з iдейного»
Повісті. Оповідання. Гуморески. Казки.
Автор: Петро Йосипович Панч (1891-1978)
Київ 1985 Наукова думка
Сторінок: 574
Хто такі українці і чого вони хочуть /М. С. Грушевський/ (Наукове видання 1991 року)
Класичне історичне видання. Збірка М. С. Грушевського "Хто такі українці і чого вони хочуть", незважаючи на те, що була написана автором у далекому 1917 році та відображала тогочасні реалії, важлива й актуальна праця для українців у теперішній час. До написання цієї брошури М.Грушевського спонукало ознайомлення із запитами, що надходили до Інформаційного бюро Центральної Ради. Відчувалася велика потреба, навіть у свідомих українців, більше знати про походження та історію свого народу, щоб краще розуміти, які вимоги вони мають відстоювати саме як українці. Автор вітав поступову консолідацію усіх прихильників українства в українську політичну націю.
Зміст
- Передмова - З
1. Як все починалося, або «радісні дні всеросійського визволення»
- Українська Центральна Рада й її Універсал - 5
- Україна і Росія. Переговори в справі нового ладу (липень-серпень 1917 р.) - 25
2. «Теперішня Україна і її минувшина»
- Звідки пішлО Українство і до чого воно йде - 38
- Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти - 53
3. «Наші вимоги»
- Вільна Україна - 95
- Хто такі українці і чого вони хочуть - 109
- Якої ми хочемо автономії й федерації - 121
4. Після IV Універсалу
- На порозі Нової України. Гадки і мрії - 133
5. Осмислюючи уроки «української революції»
- Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання. Замітки з приводу дебат на конференціях закордонних членів партії - 225
- Лист до редакції шоденннка «Вперед» - 236
- Коментар - 237
Видання розраховане на широке коло читачів.
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: Хто такі українці і чого вони хочуть
Автор: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) - видатний український історик, громадський діяч, Президент Української Народної Республіки
Рік: 1991
Київ, Товариство «Знання» України
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 20
ширина 12,5
товщина 1,2
Вага: 0,212 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Григорій Левицький і українська гравюра /Фоменко В.М./ (Наукове видання 1976 року)
Українське народне мистецтво.
У книзі досліджується творчість українського гравера Г.Левицького (1697-1769), який сприяв збагаченню українського граверства XVIII ст. реалістичними рисами, прогресивними суспільними ідеями. Висвітлюються російсько-українські та польсько-українські зв'язки в галузі граверства і роль Г. Левицького в їх зміцненні.
«Григорій Левицький і українська гравюра»
Автор: Фоменко В.М.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1976
Мова: українська
Сторінок: 109
Походження Києва. Боровський Я.Є. (Наукове видання 1981 року)
Книга про історію Києва. Автор вперше подає монографічний огляд вітчизняної історіографії про походження Києва (XVIII-XX ст.) відзначає значні досягнення істориків у вивченні цієї проблеми, залучає маловідомі писемні джерела для її вирішення. Для істориків, археологів та всіх хто цікавиться історією нашої Батьківщини.
"Походження Києва". Історіографічний нарис
Автор: Боровський Ярослав Євгенович (1937-2003)
Видавництво Київ "Наукова думка" 1981
Мова українська
Сторінок 152
Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери /В. М. Цигилик/ Наукове видання 1975 року
У монографії розглядаються питання стародавньої історії Прикарпаття періоду, коли в умовах складних взаємовідносин між племенами різного етнічного походження почало формуватися східне слов'янство.
На основі матеріалів з розкопок, розвідок і випадкових знахідок, зокрема вперше досліджених поселень у Великій Липиці, Ремізівцях, Майдані-Гологірському, висвітлюються питання господарства, поховального обряду, релігійних вірувань, соціального ладу, етнічної й племінної належності та історичної долі стародавнього поселення.
Книга ілюстрована малюнками виробів із глини, рогу, кості, крем'яного інвентаря тощо
Назва: Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери (племена липицької культури)
Автор: В. М. Цигилик
Видавець: Київ, 1975, Наукова думка
Мова: українська
Сторінок: 171
довжина 21,5
ширина 14,5
товщина 1
Вага: 0,210 кг
Культура Византии (Наукове видання 1989 року)
Класична історична праця. Книга "Культура Византии. Вторая половина VII - XII в." присвячена епосі розквіту культури Візантії, коли остаточно оформилися власне візантійська філософія та політична теорія, право та військово-теоретична думка, витончена дипломатія та придворний етикет, історіографія та література, космографія та практична географія, естетика та мистецтво. У виданні виявлено характерні риси цієї загалом стрункої та гомогенної культури, яка мала значний вплив на культурний розвиток багатьох інших країн та народів.
Книга містить ілюстрації.
Видання сподобається історикам, культурологам, зокрема, усім, хто цікавиться візантійською культурою.
Назва: Культура Византии
Автор: редактори: Зінаїда Володимирівна Удальцова (1918 - 1987) - історик-медієвіст, фахівець у галузі візантинознавства, слов'янознавства та історії пізньої античності, член-кореспондент АН СРСР, доктор історичних наук, професор.
Геннадій Григорович Литаврін (1925 - 2009) — історик, спеціаліст із середньовічної історії південних слов'ян і Візантії, доктор історичних наук.
Рік: 1989
Москва, "Наука"
Сторінок: 678
Розміри,см.:
довжина 24,5
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,100 кг
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.
Збройні сили України першої половини XVIII ст. О.М. Апанович (Букіністика)
Авторка: О.М. Апанович
Рік видання: 1969
Видавництво: Наукова думка
Історія видання не менш цікава за його зміст. Як зазначив один з сучасних читачів - “Ця жінка наважилась вжити словосполучення “Збройні сили України” в часи, коли це боялись зробити чоловіки”.
Книга мала стати першою частиною великого дослідження авторки “Україна в російсько-турецьких війнах”, проте, вже після видання цієї першої частини, авторку на початку 1970-х було звільнено з роботи в Центральному історичному архіві в Києві та зроблено неможливим подальший доступ до архіву та проведення повноцінної наукової роботи по цій темі.
В монографії на основі архівних джерел дається характеристика збройних сил України в першій половині 18 ст., досліджуються комплектування, мобілізація, організація, озброєння та забезпечення українського козацького війська, сторожова та допоміжна служба в Україні. Окремо висвітлюється стан Запорізького війська у цей період.
Авторка показує залежність структури, матеріально-технічного оснащення українських збройних сил від рівня розвитку козацького господарства, диференціації козацтва, розвитку кріпосницьких відносин, соціальної боротьби та політики царського уряду в Україні.
Пісні гуляйпільського краю /Григорій Лютий, Анатолій Сердюк/ видання 1993 року
Популярність пісень гуляйпільсько-махновського циклу, написаних на початку 90-х років Г.Лютим у співавторстві з А.Сердюком, допомогли змінити негативне ставлення суспільства до постаті Нестора Махна.
Анатолій Сердюк - сучасний український естрадний композитор-пісняр, співак, журналіст, громадський діяч. Автор понад 160 пісень. Заслужений артист естрадного мистецтва України, заслужений працівник культури України (1999). Член Національної спілки журналістів України (2005), член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993). Протягом усього творчого життя А. Сердюк відіграє значну роль у популяризації запорізької культури, веде громадську роботу з пропаганди української пісні й творчості місцевих митців. У 2006-2011 роках А. Сердюк ініціював та провів у Запоріжжі щорічний шкільний конкурс пісень про рідний край "Запоріжжа моє кохане".
Григорій Іванович Лютий — український поет. Навчався у Гуляйпільській середній школі №1 і паралельно в музичній по класу баяна. Голова Запорізької письменницької організації упродовж 1998-2016 рр., автор багатьох збірок лірики, автор віршів понад 50 пісень, циклу «Гуляє Гуляйполе». У його характері вирував дух нескореного махновського Гуляйполя. Тепер творчість Григорія Лютого вивчається в школі на уроках літератури рідного краю.
З автографом авторів.
Назва: Пісні гуляйпільського краю
Автор: Григорій Лютий, Анатолій Сердюк
Видавець: Гуляйполе, 1993, Гуляйпiльська друкарня
Мова: українська
Сторінок: 32
довжина 20,5
ширина 15
товщина 0,3
Вага: 0,040 кг
Філіграні архівних документів України. XVIII—XX ст. / О. Я. Мацюк / (Видання 1992 року)
Науково-довідкове видання з філігранології — альбом-каталог водяних знаків українських архівних документів XVIII—XX ст.
Книга є спеціалізованим альбомом-каталогом водяних знаків (філіграней) з паперу, виготовленого за межами українських земель, але широко вживаного на території України від XVIII до 30-х рр. XX ст. Водяні знаки систематизовані за методикою Бріке — за назвами зображень в алфавітному порядку, що полегшує пошук необхідної інформації.
Видання є практичним довідковим посібником для визначення часу написання недатованих рукописів і друків, встановлення підроблених документів, дослідження географії поширення паперу та торгівлі ним. Автор О. Я. Мацюк детально розкриває методологічні засади філігранології як спеціальної історичної дисципліни, що виділилася з палеографії та має власні завдання і методику дослідження.
У вступі обґрунтовується важливість філігранологічних досліджень для вивчення історії виробництва паперу, торговельних зв'язків між країнами-виробниками і споживачами, технічного розвитку папірень. Книга містить покажчики, які полегшують роботу з матеріалом.
Древности Северо-Западного Причерноморья (Наукове видання 1965 року)
105 випуск радянського археологічного наукового журналу.
Короткі повідомлення Інституту археології (КСІА) - радянський археологічний науковий журнал, метою якого було введення в науковий обіг результатів професійних досліджень, формування сучасних концепцій з проблем археологічної науки. Матеріали, присвячені актуальній тематиці, що розроблялися співробітниками Інституту археології РАН та інших наукових установ, організовані в журналі з тематичного та хронологічного принципу. Періодично окремим блоком розміщувалися матеріали тієї чи іншої наукової конференції, організованої ІА РАН або з його участю.
«Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института археологи. Древности Северо-Западного Причерноморья» (Короткі повідомлення про доповіді та польові дослідження інституту археологи. Стародавності Північно-Західного Причорномор'я)
Видавництво: «Наука», 1965
Мова: російська
Сторінок: 134