Новини
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Хто такі українці і чого вони хочуть /М. С. Грушевський/ (Наукове видання 1991 року)
Класичне історичне видання. Збірка М. С. Грушевського "Хто такі українці і чого вони хочуть", незважаючи на те, що була написана автором у далекому 1917 році та відображала тогочасні реалії, важлива й актуальна праця для українців у теперішній час. До написання цієї брошури М.Грушевського спонукало ознайомлення із запитами, що надходили до Інформаційного бюро Центральної Ради. Відчувалася велика потреба, навіть у свідомих українців, більше знати про походження та історію свого народу, щоб краще розуміти, які вимоги вони мають відстоювати саме як українці. Автор вітав поступову консолідацію усіх прихильників українства в українську політичну націю.
Зміст
- Передмова - З
1. Як все починалося, або «радісні дні всеросійського визволення»
- Українська Центральна Рада й її Універсал - 5
- Україна і Росія. Переговори в справі нового ладу (липень-серпень 1917 р.) - 25
2. «Теперішня Україна і її минувшина»
- Звідки пішлО Українство і до чого воно йде - 38
- Переяславська умова України з Москвою 1654 року. Статті й тексти - 53
3. «Наші вимоги»
- Вільна Україна - 95
- Хто такі українці і чого вони хочуть - 109
- Якої ми хочемо автономії й федерації - 121
4. Після IV Універсалу
- На порозі Нової України. Гадки і мрії - 133
5. Осмислюючи уроки «української революції»
- Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання. Замітки з приводу дебат на конференціях закордонних членів партії - 225
- Лист до редакції шоденннка «Вперед» - 236
- Коментар - 237
Видання розраховане на широке коло читачів.
У книзі на титульному аркуші є підпис, ймовірно, попереднього власника.
Назва: Хто такі українці і чого вони хочуть
Автор: Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) - видатний український історик, громадський діяч, Президент Української Народної Республіки
Рік: 1991
Київ, Товариство «Знання» України
Сторінок: 240
Розміри,см.:
довжина 20
ширина 12,5
товщина 1,2
Вага: 0,212 кг
Когда пал Херсонес. Анна Ярославна – королева Франции /Антонин Ладинский/ (Видання 1989 року)
В книгу увійшли два історичних романи з трилогії про взаємовідносини Київської Русі з країнами Західної Європи та Візантійською імперією.
Ладинський почав збирати матеріал для книги про Анну Ярославну ще в еміграції, на початку 1940-х років. Він працював у низці європейських бібліотек, плануючи спочатку створити «літературно-історичну біографію». Після повернення Росію 1955 року Ладинський заглибився у місцеві бібліотечні фонди, прагнучи максимально глибоко вивчити епоху. З погляду достовірності, роман високо оцінили історики, за словами яких, Ладинський «своєю працею випередив істориків».
Дія роману «Коли упав Херсонес» відбувається наприкінці X століття. Головний герой - друнгарій Іраклій Метафраст, платонічно закоханий у царівну Ганну і супроводжуючий її на Русь. Там він бачить на власні очі хрещення величезної країни.
Назва: Когда пал Херсонес. Анна Ярославна - королева Франции
Автор: Ладинський, А. П.
Видавець: Сімферополь, 1989, "Таврія".
Мова: російська
Сторінок: 606
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3,5
Вага: 0,510 кг
Сочинения. Том второй /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1948 року
Класичне природознавче видання. У другому томі "Сочинений" містяться помологічні описи виведених І. В. Мічуріним сортів. Помологічні описи розкривають творче багатство загальнобіологічного вчення І. В. Мічуріна про створення нового сорту, про управління розвитку організму за допомогою дієвих мічурінських методів: застосування суміші пилку, попереднє вегатитивне зближення, посередник, ментор. Читач зможе прослідкувати за всім довготривалим процесом створення та вирощування багаторічної плодової рослини від моменту схрещування початкових батьківських форм до декількох років плодоношення гібрида, коли він вже перетворюється у сорт. Перший розділ тому - це помологічні описи сортів плодово-ягідних рослин, які були виведені І. В. Мічуріним. У другому розділі містяться статті на помологічну тематику, які були опубліковані І. В. Мічуріним у різний час у періодиці й окремих збірниках.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Сочинения. Том второй.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 619
довжина 23
ширина 16
товщина 4
Вага: 1,260 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Новые методы селекции растений (Наукове видання 1967 року)
Основи класичної генетики
У роботі висвітлено основи класичної генетики, стосовно матеріальних та біохімічних основ спадковості, закономірності спадковості та мінливості організмів та впливу агентів на спадковість. Велику увагу приділено новим методам селекції -- експериментальної поліплоїдії, генетично регульованому гетерозису, радіаційному та хімічному мутагенезу, їх практичному застосуванні та основним досягненням науки в цій області. В книзі викладені схеми селекції та насінництва поліплоїдних форм окремих сільськогосподарських культур, а також методи отримання та відбору мутантів. Наведено короткий словник генетичних термінів. Книга розрахована на селекціонерів, агрономів, широке коло біологів різних профілів, викладачів біологічних факультетів університетів та сільськогосподарських навчальних закладів. Вона може бути посібником для студентів біологічних факультетів університетів та агрономічних факультетів сільськогосподарських вузів. таблиць 35 ілюстрації 70 бібліографії 89
«Новые методы селекции растений»
Автори: Дубінін М. П., Панін В.А.
Видавництво «Колос» Москва - 1967
Мова російська
Сторінок 360. Таблиць 35, ілюстрацій 70, бібліографій 89
Флора средней полосы Европейской части CCCP/ П. Ф. Маевский / (Наукове видання 1954 року)
Восьме видання класичного визначника флори російського ботаніка Петра Маєвського (1851—1892).
Автор довідника пропонує всебічний огляд рослинного світу регіону. Визначник містить детальні описи типів, класів, порядків та родин 2300 видів рослин. Для кожної родини представлені ключі ідентифікації родів та видів, а також дані про географічне поширення. Систематична частина книги відображає найновіші на час публікації наукові відкриття в галузі ботаніки.
Видання є незамінним інструментом для ідентифікації рослин у польових умовах,
містить оновлену систему класифікації рослин, інструкції з використання визначних таблиць та покажчики назв рослин російською та латинською мовами.
Назва: Флора средней полосы Европейской части CCCP
Автор: П. Ф. Маєвський
Рік і місце видання: 1954, Москва, Ленінград, Державне видавництво сільськогосподарської літератури
Сторінок: 911
Довжина: 27
Ширина: 18
Товщина: 4,5
Вага: 1,790 кг
Мова: російська
Присутні печатки неіснуючих бібліотек.
Естественно-научные представления Древней Руси (Наукове видання 1988 року)
Аналіз письмових і речових пам'яток культури держав східних слов'ян.
Збірник продовжує цикл робіт, присвячених аналізу природничих ідей, що відбилися в письмових і речових пам'ятниках культури Русі. На відміну від раніше виданих матеріалів, у ньому представлений аспект потаємного знання. Так умовно названі уявлення, згодом подолані наукою з астрології, мантики та ін. Їх облік дозволяє більш правильно зрозуміти процеси історичного розвитку давньоруської наукової та суспільно-політичної думки в контексті середньовічної культури. Для фахівців та широкого кола читачів.
«Естественно-научные представления Древней Руси»
Видавництво Москва «Наука» 1988
Мова російська
Сторінок 320
Віктор Рижих. Живопис (Видання 1986 року)
Альбом робіт українського радянського художника
Альбом серії «Художники України» присвячений творчості відомого українського живописця, заслуженого художника УРСР Віктора Рудих – автора великих тематичних полотен, численних пейзажів та натюрмортів, майстра психологічного портрета. Розрахований на широке коло любителів образотворчого мистецтва.
«Віктор Рижих. Живопис»
Автор-упорядник: Петрова О.М.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1986
Мова: українська
Сторінок: 44+73
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Золотий Ра. Іван Білик (Перше оригінальне видання 1989 року)
Найвідоміша українська художня книга про часи Давньої Греції, Єгипту, Персії, Скіфії та ін. авторства найкращого романіста історичної художньої прози Івана Білика.
— Історик не має права нічого замовчувати, — таки говорить Геродот. — Інакше то буде не історія, а політика. Що зможуть наступні покоління довідатися про минулі часи, коли знатимуть лиш один бік справи? Історик повинен записувати все, хоча вірити всьому тому не зобов'язаний.
Він киває пальцем у такт своїм словам. Слова справді відповідають його уявленням про покликання історика, і все-таки щось муляє йому, наче камінчик у черевику. Гість неохоче спиняється й викидає його:
— Завжди бути послідовним просто неможливо... Людина — істота слабка, ворогів же та спокус у неї дуже й дуже...
***
На одній із полиць моєї бібліотеки лежить його досить ваговита книжка, я беру її й простягаю йому. Він крутить книжку в руках і трохи скептично посміхається:
— Вміщується на одній руці...
Я запитую:
— А який вигляд вона мала в твій час?
— Двісті з гаком сувоїв папірусу по два лікті кожен, — відповідає Геродот, мружачись до полиць моєї бібліотеки, яка тягнеться від стіни до стіни. — Моя книжка тут оце ледве-ледве вмістилася б.
А в моїй книгозбірні вміщається зо дві тисячі томів.
Геродот поставив свою видану в наш час книжечку на місце, а потім відступив і глянув на неї від протилежної стіни. Книжка мов потонула в каламутному морі.
— Ти все оце перечитав? — питає він, і я розгублено кручу головою. — Нащо ж вони тобі?
Як я міг пояснити, що немає потреби принаймні відразу перечитувати все, що стоїть у тебе на полицях, скажімо, кількадесятитомні енциклопедичні словники. А багатотомні батареї мертвих і живих класиків? А маса суто випадкових видань, до яких навряд чи коли дійде черга, бо якщо й настане їхній зоряний час, то лише в найближчому складі макулатури... Я спробував пояснити гостеві все це, але він затаврував його простим і звичним для себе словом "варварство". Я відповів, що серед нас тепер багато хто думає так само, мовляв, це інформаційний потоп, у якому рано чи пізно захлинеться цивілізація; коротше кажучи, справжній абсурд. А він знову дивиться на свою книжку:
— Я вклав у неї кільканадцять років життя, а її й не видно серед інших...
Я ж намагаюся виправдати особливості нашої доби:
— У папірусних сувоях лише моя бібліотека зайняда б величезний багатоповерховий будинок, а тепер такі бібліотеки має багато хто.
Гість мій скалить облямоване зморщечками око:
— Навіщо вам стільки книжок, якщо ви їх не читаєте? Може, для утеплення стін?..
Золотий Ра
Автор: Іван Білик
Рік: 1989 (перше видання)
Сторінок: 470
Подорожі по Україні в XIX столітті /Князь Долгорукий. Путешествие в Киев/ (Репринт)
Репринтне видання подорожніх записів відомого свого часу письменника князя Івана Михайловича Долгорукого, в яких він ділиться своїми враженнями про подорож до Києва.
Тревел-блог 200 річної давності!
Путешествіе въ Кіевъ въ 1817 году
Сочиненіе князя Ивана Михайловича Долгорукаго
Рік: Репринт 2010 року
Сторінок: 220
Мова: дореформена російська
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів). Моця О.П.
Населення Південно-Руських земель 9-13 ст. (за матеріалами некрополів)
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 1993
Мова: українська
Кількість сторінок: 162
В роботі на основі систематизації та аналізу матеріалів поховальних пам'яток IX—XIII ст. розглядаються актуальні питання історії Київської Русі: соціально-економічного розвитку, духовної культури, етнічного складу населення. Особлива увага приділяється реконструкції шляхів одержавлення південноруської території, магістральним напрямам поширення християнства та протистояння йому язичницьких вірувань, а також механізму формування й специфіці етнічних утворень за доби середньовіччя на землях сучасної України.