Новини
Культура сои /Лещенко А.К./(Наукове видання 1978 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
У книзі представлені відомості про значення культури сої, її походження та поширення, систематику та класифікацію. Узагальнено також дані вітчизняних та зарубіжних дослідників з вивчення основних ботанічних та біологічних особливостей сон, зокрема вимог її до тепла, світла, вологи, ґрунту та елементів живлення. Розрахована на наукових співробітників та спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
«Культура сои (происхождение, распространение, основные ботанические и биологические особенности)»
Автор: Лещенко А.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 235
Українська радянська скульптура (Видання 1957 року)
Новые методы селекции растений (Наукове видання 1967 року)
Основи класичної генетики
У роботі висвітлено основи класичної генетики, стосовно матеріальних та біохімічних основ спадковості, закономірності спадковості та мінливості організмів та впливу агентів на спадковість. Велику увагу приділено новим методам селекції -- експериментальної поліплоїдії, генетично регульованому гетерозису, радіаційному та хімічному мутагенезу, їх практичному застосуванні та основним досягненням науки в цій області. В книзі викладені схеми селекції та насінництва поліплоїдних форм окремих сільськогосподарських культур, а також методи отримання та відбору мутантів. Наведено короткий словник генетичних термінів. Книга розрахована на селекціонерів, агрономів, широке коло біологів різних профілів, викладачів біологічних факультетів університетів та сільськогосподарських навчальних закладів. Вона може бути посібником для студентів біологічних факультетів університетів та агрономічних факультетів сільськогосподарських вузів. таблиць 35 ілюстрації 70 бібліографії 89
«Новые методы селекции растений»
Автори: Дубінін М. П., Панін В.А.
Видавництво «Колос» Москва - 1967
Мова російська
Сторінок 360. Таблиць 35, ілюстрацій 70, бібліографій 89
Описи Лівобережної України (Наукове видання 1997 року)
Документи з описово-статистичними даними про життя регіону
Видання продовжує серію публікацій описово-статистичних джерел, започатковану випуском описів Київського та Харківського намісництв. Уперше публікують ся історично-географічні, топографічні, статистичні документи, описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., Чернігівської та Полтавської губерній, утворених 1802 р. Рукописні пам'ятки, що публікуються вперше, містять інформацію про політичний устрій і врядування, флору й фауну Лівобережної України. Особливий інтерес становлять Топографічні описи Малоросійської губернії, заснованої 1796 р., а також Чернігівської та Полтавської губерній, утворе них 1802 р. внаслідок поділу Малоросійської губернії. У документах читач знайде описово-статистичні дані про економічне життя регіону, етнічну структуру населення, його культуру. Текстову частину видання органічно доповнює цікавий ілюстративний матеріал. Для істориків, етнографів, економістів, біологів, усіх, хто цікавиться історичним минулим України.
«Описи Лівобережної України кінця XVIII-початку XIX ст.»
НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1997
Мова: українська та російська
Сторінок: 320
Книги схожого змісту:
Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. (Букіністика)
Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Суперліто. Ніна Елізабет Ґрьонтведт (Дитяча література)
В третій книжці норвезької письменниці та художниці Ніни Елізабет Ґрьонтведт Уда знову повертається, з новим щоденником і новими історіями про своє суперліто. Дівчинка подорослішала – і в неї тепер купа справ: випускний у молодшій школі, шкільна закоханість, канікули в літньому таборі, пригоди і... ще одна закоханість? Сторінки щоденника швидко заповнюються: Уда записує туди свої вагання й сумніви і переконується, що щасливі й нещасливі миті в житті завжди поруч.
Суперліто.
авторка: Ніна Елізабет Ґрьонтведт
Перекладачка: Наталя Іваничук
К-сть сторінок: 344
Попередні книжки: «Привіт, це я», «Абсолютно не цілована».
Наступна книжка: «Happy End, попри все?»
Слово о полку Игореве (Видання 1945 року)
Юбілейне перекладне на сучасну (на 1945-й рік) російську мову видання "Слова о полку Ігоревім" про відомий похід новгород-сіверського князя на половців в 1185 році, яке було присвячене 150 літтю відкриття рукопису твору.
Вступні статті написали відомі історики того часу.
Слово о полку Игореве
Переклад і коментарі Олексія Югова
Вступні статті академіка Б.Д. Грекова та академіка О.С. Орлова
Мова: російська
Сторінок: 193
Феофан Грек /М.В. Алпатов/ (Видання 1984 року)
Альбом фресок
Альбом відомого мистецтвознавця М.В.Алпатова присвячений мистецтву великого художника Стародавньої Русі Феофана Грека. В альбомі відтворюються твори, що здавна приписуються Феофану: ікони "Донська Богоматір" з оборотом "Успіння", "Преображення" та деякі мініатюри Євангелія Кішки. Таким чином, в альбомі публікуються всі відомі нам роботи Феофана Грека. Аналогії, вміщені паралельно з роботами Феофана, допомагають осягнути всю красу і глибину творчості Феофана, переконатися, що він по праву посідає почесне місце серед найбільших майстрів світового мистецтва.
«Феофан Грек»
Автор: М.В.Алпатов
Видавництво: «Изобразительное искусство» 1984
Мова: російська та англійська
Сторінок: 100
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Люборацькі. Сімейна хроніка /Анатолій Свидницький/ (Видання 1984 року)
У книзі опубліковано головний твір українського письменника, фольклориста А.Свидницького (1834-1871) – роман «Люборацькі». Автобіографічний твір є першим українським реалістичним романом на побутову тематику. У ньому відтворено життя 3-х поколінь священницького роду Поділля, з’ясовано причини його занепаду (полонізація і зросійщення українського духовенства), порушено злободенні проблеми національного виховання молоді. Вступна стаття Р. Міщука, ілюстрації А.Базилевича.
Назва: Люборацькі. Сімейна хроніка
Автор: Анатолій Свидницький
Рік і місце видання: 1984, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 295
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,280 кг
ІСТОРІЯ РУСІВ /Пер з рос.: І. Драч; передм.: В. Шевчук/ (Видання 1991 року)
Історико-політичний твір про минуле українського народу.
"Історія Русів" - це визначна пам'ятка української історіографії та літератури кінця XVIII - початку XIX ст. Книга представляє унікальний погляд на історію України від найдавніших часів до другої половини XVIII ст.
Твір поєднує в собі риси історичного дослідження, політичного трактату та художньої прози. Автор, чия особа досі залишається предметом дискусій, подає історію українського народу крізь призму боротьби за свободу та державність. "Історія Русів" мала значний вплив на формування національної свідомості українців та розвиток української історіографії.
Книга довгий час поширювалася в рукописних копіях і справила великий вплив на багатьох видатних діячів української та російської культури, зокрема Тараса Шевченка, Миколу Гоголя та Олександра Пушкіна.
Це видання є першим повним перекладом "Історії Русів" українською мовою, що робить цей важливий історичний документ доступним широкому колу читачів.
/
Бібліографічна інформація
Назва: ІСТОРІѦ РУСІВ
Автор: Г. Koниський (Пер. з рос.: Іван Драч)
Рік і місце видання: 1991, Київ
Сторінок: 317
Мова: українська
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька