Новини
Роксолана / Павло Загребельний / Видання 1983 року
Історичний роман видатного українського письменника і сценариста Павла Загребельного (1924-2009) про долю Анастасії Лісовської, доньки священника з Рогатина, яка потрапила до гарему турецького султана Сулеймана I і стала однією із найвпливовіших жінок в історії Османської імперії.
Захоплюючий роман Павла Загребельного, відомого українського письменника XX століття, лауреата Шевченківської премії, розгортає перед читачем дивовижну історію життя дівчини з Прикарпаття, яка пройшла шлях від полонянки на невільничих ринках Кафи до засновниці епохи жіночого султанату. На сторінках книги Роксолана постає жінкою надзвичайної сили духу, гострого розуму та яскравої харизми. Але роман не обмежується описом лише особистої історії героїні. Загребельний підкреслює значну роль Роксолани у політичному житті могутньої ісламської держави і описує її вплив на глобальний перебіг історичних подій XVI століття.
Назва: Роксолана
Автор: Павло Загребельний
Рік і місце видання: 1983, Київ
Сторінок: 581
Мова: українська
Запоріжці До історії козацької культури /Ігор Кравченко/ (Видання 1993 року)
Книга з історії України
У збірнику зібрано найрізноманітніші матеріали з питань історії запорозького козацтва, зокрема з питань культури козаків, які створили багато високохудожніх історичних дум і пісень, літописів, творів живопису і архітектури, козаків, котрих називають "лицарями Бароко". Книга ілюстрована багатьма кольоровими та чорно-білими репродукціями творів давнього українського мистецтва.
«Запоріжці. До історії козацької культури»
Упорядник: Ігор Кравченко
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 396
Кобзар фототипія позацензурного примірника видання 1840 року (Видання 1962 року)
Класика української літератури
Книга є фототипним перевиданням унікального позацензурного примірника 1840 р., що зберігається у Науковій бібліотеці ім. М.Горького Ленінградського державного університету ім. А.О.Жданова.»
Зміст:
- Думи мої, думи мої
- Перебендя
- Катерина
- Тополя
- Думка
- До Основ’яненка
- Іван Підкова
- Тарасова ніч
«Т.Г.Шевченко. Кобзар». Фототипія позацензурного примірника видання 1840 року.
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Видавництво: Друкарня АН УРСР, Київ, 1962
Мова: українська
Сторінок: 121
Дніпропетровськ (Видання 1960 року)
Фотонарис 1960-х років.
Невеликий нарис про Дніпропетровськ з чорно-білими фотографіями 60 річної давності.
«Дніпропетровськ. Фотонарис»
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, Київ 1960
Мова: українська
Книги схожої тематики:
1. Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року: збірник документів /Сухомлин О. Д./ (Дніпропетровська обл. часів Гетьманщини)
2. Френсіс Дрейк. Життя та неймовірні пригоди королівського корсара. (Віктор Губарев)
3. Чорний лебідь /Рафаель Сабатіні/
4. Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/
5. Артилерія XIV–XVIII століть з фондів Львівського історичного музею. Мар’яна Верхотурова
6. Переписна книга Сумського полку 1691 року (Видання друге)
7. Генрі Морган. Хроніка життя адмірала піратів Карибського моря /Віктор Губарев/
8. Кульгавець. Історичний роман з 11 століття (Марія Букрій).
9. Сумно ангел зітхнув (Наталія Кавера-Безюк).
10. Присяга Лубенського полку 1718 року
Лікарські та господарські порадники XVIII ст.. (Наукове видання 1984 року)
Пам’ятки української мови XVIII ст.
Публікуються пам'ятки науково-практичного жанру ХVІІІ ст. - лікарські і господарські порадники, що користувалися широким попитом у тогочасних читачів. Вони повно відбивають лексичні і фразеологічні, фонетичні і граматичні особливості живого народного мовлення. На їх матеріалі виразно простежується процес становлення наукового стилю української літературної мови на народній основі, її перехід у другій половині та кінці ХVІІІ ст. до національного періоду. Книга містить вступ, тексти пам'яток «Л?карства описаньніє», <<Книга л?чебная» і «Практика сіА, или оув?щеніе, працовитымъ господарем» з докладними коментарями, а також додатки. Для філологів - науковців.
«Лікарські та господарські порадники XVIII ст.»
Підготував до видання: В.А.Передрієнко
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 126
Іван Мазепа життя й пориви великого Гетьмана /Ілько Борщак, Рене Мартель/ (Видання 1991 року)
Життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи
Ця книга - життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча. Суперечливе, трагічне ім'я українського гетьмана лише останнім часом повертається до нас без спотворення "кривим дзеркалом" історії. Серед найталановитіших і найоб'єктивніших життєписів Івана Мазепи є широко знана за кордоном документальна повість "Іван Мазепа" двох авторів - українського історика і літературознавця Ілька Борщака (емігрант з 1919 р.) та французького історика і публіциста Рене Мартеля. Додатком до книги друкуються присвячені І.Мазепі поеми Д.Байрона, В.Гюго та В.Сосюри.
«Іван Мазепа: життя й пориви великого Гетьмана»
Автори: Ілько Борщак, Рене Мартель
Видавництво: «Радянський письменник», Київ, 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 314
Львівська кераміка. Голубець О.М. (Наукове видання 1991 року)
Декоративна кераміка з 40-х по 80-ті роки XX ст.
У монографії висвітлюється розвиток львівської професіональної школи декоративної кераміки у період з 40-х по 80-ті роки XX ст. Розглядаються основні тенденції і перспективи розвитку цього традиційного виду декоративно-прикладного мистецтва, доробок сучасних художників-керамістів. Для мистецтвознавців, художників, архітекторів.
«Львівська кераміка»
Автор: Орест Михайлович Голубець
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1991
Мова: українська та російська
Сторінок: 116
Африканский Кожаный Чулок / К. Фалькенгорст / (Видання 1992 року)
Класика від популярного письменника авантюрного жанру Карла Фалькенгорст - роман з трьох частин, відмінних сюжетом.
Книга знайомить читача з маловідомим романом популярного наприкінці XIX - на початку XХ століт німецького письменника. Динамічний, захоплюючий сюжет, маса пригод, відважні, шляхетні герої роблять книгу надзвичайно захоплюючою та цікавою навіть для найвибагливішого читача. До книги увійшов пригодницький роман "Африканська Шкіряна Панчоха" у трьох частинах: "Ніжне серце", "Танганайський лев" і "Корсар пустелі".
Назва: Африканська Шкіряна Панчоха
Автор: Карл Фалькенгорст
Рік: 1992
Місто: Київ
Видавництво: Лугань
Сторінок: 412
Мова: російська
Листопадові дні 1918 р. Олекса Кузьма (Оригінальна книга 1931 року)
Історичний нарис про битву за Львів в листопаді 1918 року від одного з учасників - сотника Української Галицької армії Олекси Кузьми (1875-1941). Автор по гарячим слідам ґрунтовно описує як безпосередні події листопада 1918 року в самому місті, так і загальне тло в країні і світі, на фоні якого все відбувалось. Книга містить численний ілюстративний матеріал (фото, карти тощо).
З передмови автора:
Початковий період нашої недавньої визвольної боротьби є досі українськими публікаціями найменше висвітлений. все, що дотепер у нас писалося, є скупе, фраґментаричне і торкаєься головно передісторії листопадових днів. Дальшими подіями після акту державного перевороту у Львові і в краю ніхто спеціяльно не займався, хоча львівська кампанія тривала повні три тижні і не тільки була богата боєвими епізодами, але й визначалася живою державно-творчою акцією, охоплюючи цілий край, а навіть переходячи поза його кордони. Наслідок такий, що для українського громадянства не відомий повний образ львівської кампанії. Не знають його навіть бувші активні учасники, що виступаючи на віокремлених становизах, не були свідками подій на інших місцях. Заходила небезпека, що з часом наша боротьба за Львів буде відома тільки з чужих джерел і наших устних переказів, які все більше відбігатимуть від історичної правди.
Може нинішня книжка виповнить цю прогалину в наших літописних публікаціях. Завдання цієї книжки подати повну історію нашої львівської кампанії, беручи під увагу також її ґенетичний підклад. В основу моєї праці лягли документи головної команди УГА., які завдяки щасливим обставинам дісталися в мої руки. Задля їх доповнення я використав усю літературу, українську і польську, що повстала у звязку з цими подіями, а також рукописні й устні доклади учасників та очевидців. Немаловажну ролю відограли власні переживання й обсервації. Залежало мені дуже, щоби моя публікація вийшла по змозі повна, обєктивна та згідна з історичною правдою.
Древнерусские мозаики и фрески XI – XV вв. Лазарев В. Н. (Книга про мистецтво 1973 року)
Дослідження, яке присвячене мозаїкам та фрескам середньовічним державним утворенням на території розселення східних слов'ян.
Зміст
- Художники и метод их работы
- Киевская Русь
- Владимиро-Суздальская Русь
- Новгород и Псков
- Великокняжеская Москва
Древнерусские мозаики и фрески XI - XV вв. Лазарев В. Н.
Рік: 1973
Мова російська
Сторінок 456
Нариси з історії костюмів /Стамеров К.К./ (Видання 1978 року)
Історія костюмів народів світу
До цього видання увійшли нариси історії костюмів низки країн із давніх часів та здебільшого до кінця ХVІІІ ст. Перша частина присвячена розгляду костюмів Стародавнього Єгипту, Ассирії, Стародавнього Ірану, Стародавньої Греції та Риму, так званих варварських племен і народностей, Візантії, західноєвропейських країн (V-XV ст.), Стародавньої Русі (Х-ХІІІ ст.), російських (ХІV-ХVІІ ст.), українських (XV-XVII ст.), арабських (VII-XVI ст.), індійських (VII-XVII ст.). китайських (VII-початку ХХ ст.) та японських (VII-XIX ст.). До другої частини включені нариси про костюми західноєвропейських країн, зокрема Італії, Англії, Франції, Німеччини, Іспанії тощо з ХV до кінця XVIII ст.
«Нариси з історії костюмів». У двох частинах.
Автор: Стамеров К.К.
Видавництво: «Мистецтво», Київ, 1978
Мова: українська
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269