Новини
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века (репринт)
Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века
Репринт з книги 1912 року, яка присвячена біографіям вчених та письменників тогочасної Полтавської губернії (займала територію Полтавської, та частин Київської, Чернігівської, Черкаської, Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей України).
Рік: 2009 (репринт з книги 1912 року)
Обкладинка тверда
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Сулимовский архив. Фамильные бумаги Сулим, Скоруп и Войцеховичей XVII – XVIII в. (репринт 2010)
Рік видання: 2010 (репринт видання 1884 року)
Репринтне видання сімейного архіву старшинських родів Гетьманщини, який охоплює період з 1628 по 1818 роки та висвітлює широку панораму політичного, військового та соціально-економічного життя тогочасного суспільства.
Впорядкування видання-прототипу здійснив видатний історик Гетьманщини — Олександр Лазаревський.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Судебномедицинская экспертиза и криминалистика на службе следствия // (Наукове видання 1965 року)
Матеріали другої розширеної наради судово-медичних експертів Північного Кавказу 1964 року у м. Краснодарі. Збірка узагальнює практичний досвід та наукові дослідження на кафедрах судової медицини.
Матеріали згруповано по темах:
1. Організаційно-методичні питання
2. Судово-медична травматологія
3. Судово-медична експертиза раптової смерті
4. Окремі питання нових методів дослідження
5. Практичні спостереження та питання дослідження речових доказів.
Редактор - д.м.н., професор Абрам Самуїлович Литвак, зав. кафедрою судової медицини Ставропольського медінституту та начальник крайового бюро судмедекспертизи. Редактор відділу "Судова медицина" Великої медичної енциклопедії. Член-кореспондент Товариства судових медиків та криміналістів Франції.
У збірці представлені доповіді таких дослідників, як:
Рубіжанський Анатолій Федорович - д. м. н., професор, зав. кафедри судової медицини Дніпропетровського держмедінституту
Валентин Кирилович Стешиц - д. м. н., професор кафедри судової медицини Білоруського держмедінституту, автор 10 навчальних посібників.
та інших відомих судово-медичних експертів 1960-років.
Ліна Костенко /В. С. Брюховецький/ (Літературознавче видання 1990 року)
Літературознавче та біографічне видання про геніальну поетесу Ліну Костенко. Нарис присвячено становленню й еволюції яскраво самобутнього таланту Ліни Костенко, видатного майстра слова, лауреата Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. В її багатогранній творчості трансформувалися кращі традиції українського фольклору та класичної літератури, відбилися громадянська позиція митця, світогляд та естетичні ідеали, втілені в експресивну, сповнену внутрішнього динамізму художню форму.
Видання містить чорно-білі фотографії Ліни Костенко та її сім'ї.
Книга сподобається усім шанувальникам творчості Ліни Василівни Костенко.
Назва: Ліна Костенко.
Автор: В'ячеслав Степанович Брюховецький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України, почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент Національного університету "Києво-Могилянська академія". Член Спілки письменників України. Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Входить до списку "100 великих українців", який у 2020 та 2022 роках складав журнал НВ.
Ліна Василівна Костенко (нар. 1930) — українська поетеса-шістдесятниця, письменниця (історичний роман, твори для дітей), дисидентка. Лауреат Шевченківської премії, Премії Антоновичів, Ордену Почесного легіону. У 1967 році разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінована на Нобелівську премію з літератури. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай», поеми «Берестечко». 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок 2011 року. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Рік: 1990
Київ,
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Сторінок: 260
довжина 17
ширина 12,5
товщина 2
Вага: 0,250 кг
Вышивки (Видання 1982 року)
Ілюстрована книга з вишивання.
Видання є альбомом, метою якого, за словами автора, є докладне, зрозуміле і наочне пояснення прийомів вишивання. У виданні запропоновано широкий вибір простих та складніших малюнків. Видання передує введенням, ілюстроване кольоровими фотографіями та схемами вишивок.
Зміст:
- Загальні відомості.
- Техніка вишивання.
- Шви.
- Вишивання хрестиком.
- Зигзаг.
- Додаткові шви.
- Оксамитовий шов або козлик.
- Пітельний шов (крайовий).
- Тамбурний шов або ланцюжок.
- Сітка.
- Ажурна облямівка.
- Мережки.
«Вышивки»
Автор: Марта Маннова. Переклад зі словацької Ізабела Темнова
Видавництво: «Праца». Издательство РПД. Братислава 1982
Мова: російська
Сторінок: 148
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження (Видання 1987 року)
Книга присвячена дослідженню одного із етнографічних регіонів України - Гуцульщини. Питанням історії краю, занять населення, матеріальної і духовної культури.
Книга видана більш як 30 років тому, через що фотографії, які були сучасними на момент друку, вже стали пам'яткою епохи та історичним джерелом.
Основні розділи:
- Історико-етнографічна характеристика Гуцульщини
- Господарська діяльність і матеріальна культура
- Духовна культура
- Народне мистецтво
Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження
Рік: 1987 Наукова Думка
Сторінок: 470
Вірші приповісті посполиті. Климентій Зіновіїв (Букіністика)
Вірші приповісті посполиті. Пам’ятки української мови.
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1971
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Збірка українського поета кінця 17 - поч. 18 ст. Климентія Зіновієва.
Унікальність збірки, окрім поважного віку та живої української мови часів Гетьманщини, ще й у всеосяжності тематики віршів. Фактично збірку можна було б назвати "Вірші про всі професії і на всі випадки життя". Мабуть, немає жодної теми, яку б не зачепив автор. Професії, соціальна поведінка, стиль життя - все це складено в рифмовані рядки.
Первобытная культура /Тайлор/ (Наукове видання 1939 року)
Класична історична праця. Навчальний посібник.
Едуард Бернетт Тайлор (в неточній старої російської транслітерації – Тейлор) належить до найвидатніших етнографів та істориків культури XIX ст. Особливо великий його внесок у тісно пов'язану з етнографією, а в минулому нерідко навіть історію первісного суспільства, що ототожнювалася з нею. Тайлор багато зробив для розуміння закономірностей розвитку первісної культури, методів її вивчення та відтворення картини культурного, передусім релігійного життя первісного людства. Його дослідження становили тим більший інтерес, що його діяльність розгорталася за часів формування в етнографії її першої – еволюціоністської – науково-теоретичної школи, і сам він був одним із засновників цієї школи. Щоб оцінити внесок Тайлора в етнографію та суміжні з нею галузі знання, треба перш за все зрозуміти, чим став для них еволюціонізм.
«Первобытная культура». (Первісна культура)
Автор: Е.Тайлор
Видавництво: Государственное социально-экономическое издательство, 1939
Мова: російська
Сторінок: 565
Многотомное руководство по ортопедии и травматологии. Том 2 / (Наукове видання 1968 року)
Викладено хірургічну анатомію фасцій, фасциальних вузлів голови і шиї людини. Вказані шляхи розповсюдження гнійно-запалювальних процесів і обгрунтовується хірургічна тактика при оперативному лікуванні.
Скрипников Микола Сергійович - заслужений діяч науки і техники, доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Топоров Геннадій Миколайович - доктор медичних наук, професор, зав. кафедрою оперативної хірургії Харківського інституту вдосконалення лікарів.
Проніна Олена Миколайовна - доцент кафедри оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Шепітько Володимир Іванович - доцент кафедри оперативної хірургії Полтавського стоматологічного інституту.
Допущено Міністерством охорони здоров'я України як підручник для студентів медичних інститутів та лікарів.