Новини
Владения \Тимур Пулатов\ (Видання 1986 року)
В книгу входять роман "Черепаха Таразі", який розповідає про життя та неймовірні пригоди середньовічного вченого з Бухари, який замахнувся на величний експеримент, а також повісті та оповідання, що присвячені як історії, так і сучасності автора (друга половина 20 ст.).
Назва: Владения
Автор: Тимур Ісхакович Пулатов
Видання: 1986, Кишинев, Літ.артистике
Сторінок: 543
Мова: російська
довжина 21
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,500 кг
Слово о плъку Игоревѣ та його поетичні переклади і переспіви (Наукове видання 1967 року)
У збірці вміщено оригінальний текст "Слова о полку Ігореві", а також варіанти перекладів твору або його фрагментів, зроблених Маркіяном Шашкевичем, Тарасом Шевченко, Іваном Франко, Максимом Рильским, Павло Тичиною та іншими українськими класиками.
У додатках - родовід руських князів, згаданих у "Слові", та перелік різночитань.
З чорно-білими фотоілюстраціями.
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302
Печальный детектив. /Виктор Астафьев/ (Антикварне видання 1988 року)
Класика російської літератури рядянської епохи. У видання входять кілька повістей Віктора Астафьєва (1924-2001) - "Пастух і пастушка", "Цар-риба" (повість у розповідях), "Ода російському городу", розповідь "Пеструха" та роман "Сумний детектив", в честь якого й була названа дана книга. Це некваплива розповідь про життя провінційного залізничного містечка очима колишнього міліціонера Сошніна, яка поступово набуває все більш людської сторони. Сошнін, у спробі написати книгу, засновану на власних спогадах, задається простими, але вічними питаннями про сенс життя, про кохання, про добро і зло, про істинну цінність людських відносин, про безглуздість злочинів і людей, які їх вчиняють. У розповіді присутні як сумні моменти, так і жахливі, але в цілому вона залишає відчуття надії та тихої віри у майбутнє.
Видання написане російською мовою.
Книга припаде до вподоби прихильникам радянської літератури та колекціонерам антикварних видань.
Назва: Печальный детектив.
Автор: Віктор Петрович Астаф'єв (1924-2001) — радянський та російський письменник, драматург, ессеїст та сценарист.
Рік: 1988
КИШИНЕВ
ЛИТЕРАТУРА АРТИСТИКЭ
Издательство "Литература артистикэ",
277004, Кишинев, пр. Ленина, 180.
Центральная типография, 377068, Кишинев, ул. Флорилор, 1.
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Твори. Юрій СМОЛИЧ (Видання класичної літератури 1987 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Друкується автобіографічна трилогія "Дитинство", "Наші тайни", "Вісімнадцятилітні", яку письменник назвав літописом свого покоління. Тексти супроводжуються історико-літературними коментарями.
Повість. Романи.
Автор: Юрій Корнійович Смолич (1900-1976)
Київ 1987 Наукова думка
Сторінок: 750
Carpaccio (Шедеври мистецтва: №105 – Карпаччо, франзуцьке видання 1968 року)
Альбом робіт французького живописця
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам венеціанського художника епохи Відродження Карпаччо. Карпаччо народився у Венеції прибл. 1460; зазнав впливу Джованні та Джентіле Белліні, а також Антонелло да Мессіни, Джорджоне та Андреа Мантеньї. Працював головним чином у Венеції. Найбільші твори художника — кілька циклів картин, створених ним для венеціанських релігійних братств, із зображенням сцен із житій їхніх святих покровителів. Ці роботи дають уявлення про церемоніальний бік життя Венеції того часу. З 1490 по 1495 Карпаччо написав для Скуоли ді Сант Орсола серію картин, що ілюструють легенду про св. Урсулі (нині у галереї Академії у Венеції). Згідно з припущенням Т. Піньятті (1958), Карпаччо був сином П'єро Скарпацца, торговця шкірами, який вважав за краще змінити своє ім'я на ім'я Карпаччо. Творчість художника займає важливе місце в історії венеціанського живопису XV ст.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°105: Carpaccio» (Шедеври мистецтва великих живописців: №105 - Карпаччо, Альбом)
Видавництво: Hachette, Франція, 1968
Мова: французька
Избранные романы /Александр Беляев/ (Видання 1987 року)
Один із засновників радянської наукової фантастики О. Р. Беляєв залишив більш двох десятків повістей та романів, безліч оповідань та нарисів.
До збірки романів О. Р. Беляєва увійшли такі твори, як "Голова професора Доуеля", "Острів загиблих кораблів", "Людина, що знайшла своє обличчя", та "Аріель". Його твори романтичні, сповнені світлого оптимізму, але водночас іноді глибоко трагічні.
Назва: Избранные романы
Автор: Беляєв, Олександр
Видавець: Москва, 1987 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: 590
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,520 кг
Русское прикладное искусство X-XIII веков /Рибаков Б.А./ (Видання 1971 року)
Давньоруське прикладне мистецтво
«Зразки візерункові, що збереглися до наших днів (так іменувалися на Русі різні види прикладного мистецтва) X-XIII століть є невичерпним джерелом наших уявлень про побут давньоруських людей усіх класів і категорій. Сільські майстри робили прикраси з дешевих сплавів міді та срібла за допомогою нехитрих технічних прийомів. Міські майстри золотих і срібних справ знали безліч складних і тонких прийомів, обробляли свою візерунку то скрученим дротом, то тисячами крихітних крапель металу, що виблискували, - зернем, то ніжною позолотою, то контрастною черню, то багатобарвною емаллю. Видання містить нарис з давньоруського прикладного мистецтва: історія виникнення, спосіб виготовлення, приналежність того чи багато творів прикладного мистецтва. Це прикраси - намисто, браслети, обручі, намиста, медальйони, персні, скроневі кільця, гребені, рясні, колти, підвіски, сережки, домашнє начиння - ріг, посуд, церковне начиння, прикраси внутрішнього простору храму (брама, ручки, книжкові палітурки), зображення на церковних куполах, хрести, арки тощо.»
«Русское прикладное искусство X-XIII веков». Альбом
Автор: Борис Олександрович Рибаков
Видавництво: «Аврора», Ленінград, 1971
Мова: англійська та російська
Сторінок: 127
Красный корсар /Джеймс Фенимор Купер/ Видання 1990 року
Один із найбільш відомих морських романів класика американської літератури Ф. Купера, створений 1827 року. Герой роману, пірат і контрабандист, кидає виклик військовому флоту англійського короля. В образах капітана Хайдегера та його товаришів, мужніх людей, загартованих вічною боротьбою зі стихією, письменник опоетизував боротьбу за свободу проти тиранії.
Назва: Красный Корсар
Автор: Джеймс Фенімор Купер
Видавець: 1990
Мова: російська
Сторінок: 382
довжина 21
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,400 кг
Вирус как организм /Ф. М. Бернет/ (Антикарне видання 1947 року)
Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції.
Зміст
- Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5
- Предисловие автора - с. 18
- Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19
- Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37
- Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58
- Глава IV. Herpes simplex - с. 71
- Глава V. Полиомиэлит - с. 83
- Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98
- Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112
- Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129
- Глава IX. Инфлюенца - с. 139
- Глава X. Заключение - с. 167
- Библиография - с. 172
- Указатель авторов - с. 182
- Указатель организмов - с. 185
- Указатель географических названий - с. 188
- Общий указатель - с. 190
Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами.
Назва: Вирус как организм.
Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію.
Рік: 1947
Москва
Государственное издательство иностранной литературы
Сторінок: 195
довжина 20
ширина 13
товщина 1,5
Вага: 0,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Твори в 7 томах. Іван ЛЕ (Збірка художньої літератури 1982 року)
Збірка творів класика української літератури 20-го століття Івана Ле.
"... все своє життя йшов з народом, творив в ім'я народу, оспівував його героїчне минуле, стверджував красу і багатство духовного світу..." (з передмови)
"Професор Іван Огієнко (Митрополит Іларіон), який більшу частину свого життя прожив у еміграції і великими симпатіями до радянської влади не відрізнявся, в своїй “Історії української літературної мови” стверджував, що значну роль у завершенні формування сучасної української літературної мови відіграли українські письменники доби радянської українізації (першої третини ХХ століття).
До цих письменників безумовно належить й Іван Ле, який за своє життя видав більше 50 книг зі своїми творами, переважну більшість яких було написано українською мовою."
Твори в 7 томах.
автор: Іван ЛЕ (Іван Леонтійович Мойся, 1895-1978)