Новини
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
6000 грн.
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Русская историческая лексикология /Бархударов С.Г./ (Видання 1968 року)
1100 грн.
Подані статті присвячені питанням розвитку російської та слов'янської лексики переважно до XVIII ст. Висвітлюється становлення низки важливих пластів словникового складу російської мови, її структурних розрядів, характеризуються деякі значні пам'ятки вітчизняної писемності, типи вживання слів. Розділ збірки займають етюди з історії окремих слів. Вперше публікуються роботи акад. С.П.Обнорського та акад. Б.М.Ляпунова з слов'янської історичної лексикології.
«Русская историческая лексикология». (Російська історична лексикологія).
Редактор: Бархударов С.Г.
Видавництво: «Наука» 1968
Мова: російська
Сторінок: 261
Розміри, см.:
Довжина 21,5
ширина 14
товщина 1
вага 0,288 кг
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
2000 грн.
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
2400 грн.
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Мазепина книга (упорядник І.М. Ситий)
2200 грн.
У виданні вперше публікується текст унікальної пам’ятки української рукописної спадщини – Мазепиної книги 1726 р., яка містить у собі описи Батурина, Любеча та 72 сіл, хуторів, слобід, частина з яких належала І. Мазепі.
Для істориків, археографів та всіх, хто цікавиться історією України.
Перше видання.
Букіністична рідкість.
Для колекціонерів.
Рік: 2005
Упорядник: І.М. Ситий
Обкладинка м'яка
Кількість сторінок: 524
Caravage (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо, французьке видання 1967 року)
4200 грн.
Альбом робіт живописця Караваджо.
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Караваджо. 16 сторінок, ілюстрованих повносторінковими кольоровими гравюрами. Дитя бароко, геніальний художник із бурхливим темпераментом, Мікеланджело Мерізі да Караваджо, відомий як Караваджо (1571–1610) , стоїть у витоків справжньої живописної революції. Його нонконформістський натуралізм і майстерність тенебризму заслужили йому стільки ж шанувальників, скільки критиків. Караваджо працював для Церкви – головного спонсора на той час – і запропонував нове тлумачення Святого Письма. Його насичене подіями і романтичне життя – бійки, гомосексуалізм, скандали – закінчується вигнанням і вбивством. Внесок Караваджо в техніку світлотіні, що існувала до нього, безперечний. До цієї дуже спеціалізованої роботи, що акцентує увагу на моделюванні тіла тінню та світлом, художник додав висвітлення психологічної реальності своїх предметів, що зробило його художником-візіонером і часто оскаржуваним Церквою. Його стиль став школою: після його смерті «каравагізм» поширився по Європі, зокрема у Франції з Валентином де Булонь і Жоржем де Ла Туром.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°59: Caravage» (Шедеври мистецтва, великі художники n°59: Караваджо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Лев Михайлович Жемчужников /Л. І. Попова/ (Антикварне видання 1961 року)
2200 грн.
Унікальне мистецьке видання. Лев Михайлович Жемчужников — визначний художник, який усю свою творчість присвятив українському народові та міцно ввійшов в історію української культури. Він належав до тієї групи митців, яка в середині XIX століття, за життя Тараса Шевченка, виступили як послідовники та продовжувачі реалістичних, демократичних традицій, закладених в українському мистецтві великим Кобзарем. Книга кандидата мистецтвознавства Л. І. Попової є коротким критико-біографічним нарисом життя та творчості Л. М. Жемчужникова. Автор аналізує основні твори художника: картину "Кобзар на шляху", альбом "Живописна Україна", офорти "Покинута", "За штатом" та інші. У книзі висвітлюється також діяльність Жемчужникова як художнього критика, публіциста, дослідника українського фольклору.
Видання буде цікавим для істориків, мистецтвознавців та для широкого кола читачів.
Книга містить суперобкладинку.
Назва: Лев Михайлович Жемчужников.
Автор: Лідія Іванівна Попова (нар. 1925) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства.
Лев Михайлович Жемчужников (1828 — 1912) — український художник. З материнського боку правнук гетьмана Розумовського. Основні твори: графіка – "Жниця", "Химка Забіячиха", "Кирило Харченко", "Автопортрет", "Козак у степу", "Покинута"; живопис – "Кобзар на шляху" (за мотивами поеми "Катерина" Т. Шевченка), "Сім’я Лизогубів, яка скубе корпію", "Отара овечок, що повертаються в село увечері", "Лірник у хаті", "Козак їде на Січ".
Рік: 1961
Київ
Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР
Сторінок: -
довжина 22
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,360 кг
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
1200 грн.
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Материалы и исследования по археологии СССР. №108/ (Антикварна книга 1963 року)
10000 грн.
Збірник археологічних досліджень слов'янських пам'яток середини I тисячоліття н.е.
Це видання присвячене археологічним пам'яткам середини I тисячоліття н.е., які пов'язані з історією слов'янських племен напередодні утворення Київської Русі. Збірник охоплює широку географію досліджень: від Смоленська на півночі до Надпоріжжя на півдні, від Лівобережного Подніпров'я на сході до Молдови та Західної України на заході.
Основні теми збірника:
- Пам'ятки корчацького типу на Житомирщині (стаття В.П. Петрова)
- Нові розкопки поселення біля с. Корчак на р. Тетерів (стаття І.П. Русанової)
- Археологічні пам'ятки Смоленщини другої половини I тисячоліття н.е. (стаття Є.А. Шмідта)
Особливу увагу приділено пам'яткам корчацького типу, які деякі археологи називають житомирськими або пам'ятками празького типу. У збірнику висвітлено історію відкриття та вивчення цих пам'яток, подано детальний опис матеріалів з розкопок курганів та ґрунтових могильників.
Важливим аспектом досліджень є спроба встановити генетичний зв'язок між корчацькими похованнями середини I тисячоліття н.е. та місцевими пам'ятками Житомирщини ранньої залізної доби.
Видання є цінним джерелом для археологів, істориків та всіх, хто цікавиться ранньою історією слов'ян та процесом формування давньоруської держави.
Великое наследие античной Эллады (Видання 1988 року)
6800 грн.
Культура, створена в епоху античного рабовласницького суспільства, займає зовсім особливе місце в тій спадщині, на яку спирається у своєму подальшому історичному розвитку людська цивілізація загалом, особливо культура народів Європи, а в багатьох відношеннях та народів Близького та Середнього Сходу. Її роль значна і в тих традиціях, до яких звертається і по-новому переробляється формується Світова культура соціалізму. Не випадково, за зауваженням Фрідріха Енгельса, ми змушені будемо у філософії, як у багатьох інших областях, постійно повертатися до подвигів того маленького народу, універсальна обдарованість та діяльність якого забезпечили йому таке місце в історії розвитку людства. Дійсно, в епоху античності в Стародавній Елладі в період зародження та розквіту міста-держави - поліса, цього особливого варіанта держави раннього ступеня рабовласницької суспільної формації, народилася і філософія у сенсі цього терміну. У VII-IV ст. до н.е. вперше з класичною ясністю визначилися в її історії матеріалістична та ідеалістична системи світосприйняття. Імена Геракліта, Анаксагора, Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля не лише набули авторитету символів початку історії філософії як науки. Самі їх міркування продовжували довго та після загибелі античного суспільства впливати на еволюцію основних напрямів філософської думки, брати участь у боротьбі філософських ідей.
"Великое наследие античной Эллады и его значение для современности".
Автор: Ю.Д.Колпинський.
Видавництво: "Изобразительное искусство" 1988 р.
Мова російська
Сторінок 160, 381 репродукція
Золотой теленок /И. Ильф Е. Петров/ (Антикварне видання 1982 року)
1200 грн.
Класика російської літератури рядянської епохи. В основі сюжету — подальші пригоди головного персонажа "Дванадцяти стільців" Остапа Бендера, що відбуваються на фоні картин радянського життя початку 1930-х років. В сатиричному романі-фейлетоні розкривається сутність користолюбства, показується неможливість та безглуздість існування приватного власника в соціалістичному суспільстві, висміюються бюрократизм, міщанство та тупість пересічного громадянина, позбавленого широких поглядів й обмеженого дрібними інтересами.
Твір написаний російською мовою.
Книга припаде до вподоби усім шанувальникам сатиричної літератури та прикрасить будь-яку колекцію антикварних книг.
Назва: Золотой теленок
Автори: Ілля Арнольдович Ільф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, 1897—1937) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українсько-єврейського походження. Євген Петрович Петров (справжнє прізвище — Катаєв, 1903—1942) — радянський письменник-сатирик, фронтовий кореспондент. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна творчість. У співавторстві письменники написали кілька книг, найвідоміші з яких "Дванадцять стільців" та "Золоте теля".
Рік: 1982
Издательство "Мисль", Москва.
Мова: російська
Панас Мирний. Твори в п’яти томах (Класичне видання 1954-1955 років)
12000 грн.
Збірка з серії класичних видань української літератури, видрукуваних в 1950-х роках, на які потім посилався монументальний Словник української мови в 11 томах (СУМ-11). База української мови та українського слова.
Усі тексти подаються на основі вивчення рукописної спадщини письменника, яка зберігається у Відділі рукописів Інституту літератури Академії наук України.
Твори в п'яти томах
Панас Мирний (Рудченко Панас Якович, 1849-1920)
Видавництво Академії наук Української РСР
Київ - 1954-1955