Новини
Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии (Наукове видання 1985 року)
Новий рік у народів Східної Азії
Календарні звичаї та обряди річного циклу, пов'язані з трудовою діяльністю народів, — це складне суспільне явище, своєрідне відображення їхнього соціально-політичного, історико-культурного, етнічного, духовного життя на різних етапах розвитку. Як концентрований вираз духовної та матеріальної культури народів, календарні свята несуть на собі печатку етнічної специфіки. У той самий час вони відбивають типологічну спільність людської культури, вплив історико-культурних контактів та зв'язків. Календарні звичаї та обряди становлять важливу частину такого явища, як свято.
«Календарные обычаи и обряды народов Восточной Азии. Новый год»
Кер.ред.: Р.Ш.Ждарилгасинова, М.В.Крюков
Видавництво: «Наука» 1985
Мова: російська
Сторінок: 262
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт. (Науковий довідник 1982 року)
Документи Каталога відображають соціально-економічне та політичне життя м. Киева ХV - XIX ст. До нього включені як опубліковані, використані у дослідженнях документи, так і рукописні, що зберігаються в державних архівах та рукописних відділах бібліотек Києва, Москви і Ленінграда. Зміст документа анотовано. У примітках уточнюються і пояснюються обставини, факти і події, про які йдеться в документах.
Для наукових працівників, краєзнавців, викладачів і всіх, хто цікавиться історією міста Києва
Каталог документів з історії Києва XV–XIX cт.
Упорядники: Г. В. Боряк, Н. М. Яковенко; Відп. ред. Ф. П. Шевченко.
Київ 1982 Наукова думка
Сторінок: 203
І.С. Нечуй-Левицький. Твори в двох томах (Видання 1977 року)
Збірка творів класика української літератури Івана Семеновича Нечуя-Левицького.
Повісті, оповідання, нариси, легенди
- Дві московки
- Баба Параска та баба Палажка
- Микола Джеря.
- Бурлачка
- Кайдашева сім'я
- Старосвітські батюшки та матушки
- Афонський пройдисвіт
- Скривджені й нескривджені
- Київські прохачі
- Вечір на Владимирській горі
- Сільська старшина бенкетує
Чудовий подарунок для всіх поціновувачів класичної української літератури.
Твори в двох томах
Автор: Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918)
Київ - 1977
Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Трипільські поселення-гіганти (археологія)
Текстология /Д. С. Лихачев/ (Наукове видання 1983 року)
Класичне видання з теорії літератури. У своїй науковій праці "Текстология на материале русской литературы X - XVII веков" відомий філолог Д. С. Лихачов розповідає про місце текстології серед інших філологічних дисциплін, а також про те, як текстологія стала наукою, що вивчає історію тексту і нерозривно пов'язаною з історичною наукою, літературознавством, історією суспільної думки та палеографією. Автор стверджував, що самостійність текстології як науки та її тісний зв'язок з іншими науками особливо чітко визначилася у тій галузі, яка вивчає руську літературу XI—XVII ст. Попри певну ідеологічну забарвленість, це видання містить важливий узагальнюючий досвід текстології, що нагромадився у фахівців з давньоруської літератури. Тому, матеріали, які викладені у "Текстологии на материале русской литературы X - XVII веков" можуть бути корисними і для текстологів, які працюють і в інших сферах.
Видання підійде усім, хто цікавиться теорією літератури та, зокрема, історією давньоруської літератури.
Назва: Текстология
Автор: Дмитро Сергі́йович Лихачов (1906 - 1999) — філолог, історик, текстолог, академік, автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури та текстології.
Рік: 1983
Ленинград, "Наука" Ленинградское отделение
Сторінок: 639
Розміри,см.:
довжина 22
ширина 15,5
товщина 3
Вага: 0,730 кг
Искусство древней Руси. Любимов. Л.Д. (Наукове видання 1974 року)
Найбільші досягнення художньої культури Русі.
Ця книга присвячена мистецтву Древньої Русі. Автор дає широку картину виникнення і розвитку давньоруського мистецтва в його сьогоднішньому розумінні, розповідає про найбільші досягнення руської художньої культури, зображених у творах, які гідно увійшли в безсмертний фонд світового мистецтва.
Зміст
- Византийская художественная система
- Фундамент древнерусской художественной культуры
- Киевская держава
- Владимиро-Суздальская твердыня
- О значении и судьбах древнерусской иконописи
- Господин Великий Новгород
- Москва
- Семнадцатый век.
«Искусство древней Руси»
Автор: Лев Дмитрович Любимов
Видавництво Москва «Просвещение» 1974
Мова російська
Сторінок 336
Вірші приповісті посполиті. Климентій Зіновіїв (Букіністика)
Вірші приповісті посполиті. Пам’ятки української мови.
Видавництво “Наукова думка”,
Рік видання: 1971
Кількість сторінок: 256 стр.
Стан: задовільний, є сліди користування.
Унікальна книга для колекціонерів видань пам’яток української документальної минувшини.
Збірка українського поета кінця 17 - поч. 18 ст. Климентія Зіновієва.
Унікальність збірки, окрім поважного віку та живої української мови часів Гетьманщини, ще й у всеосяжності тематики віршів. Фактично збірку можна було б назвати "Вірші про всі професії і на всі випадки життя". Мабуть, немає жодної теми, яку б не зачепив автор. Професії, соціальна поведінка, стиль життя - все це складено в рифмовані рядки.
Міста Давньої Русі
Міста Давньої Русі.
Збірка наукових праць пам'яті А. В. Кузи
Рік: 2014
Мова: українська, російська
Кількість сторінок: 532
Збірка наукових праць про міста Русі, присвячена пам'яті видатного вченого-археолога XX ст. Л. В. Кузи (до 75-річчя від дня народження). Широкий спектр наукових інтересів та географія експедиційної діяльності науковця знайшли своє відображення в різноманітності наукових праць пропонованої збірки, що, певною мірою, пояснюється тим, що багато авторів починали свою наукову діяльність саме в його експедиціях. В статтях розглядаються питання генези давньоруського міста, його особливостей як соціально-економічного та культурного феномену, торгівлі та ін. Наукові роботи, які виконані провідними фахівцями Східної Європи із залученням останніх результатів археологічних розкопок ще раз доводять перспективність багатьох напрямків наукових досліджень закладених свого часу А. В. Кузою.
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328
Клеопатра. Владычица зари. /Генри Райдер Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Класика світової літуратури історичного жанру. Загибель Антонія і Клеопатри вважають одним із загадкових трагічних епізодів минулого. Автор створює ще одну легенду про знамениту царицю Давнього Єгипту і намагається дати відповіді на питання і загадки подій, які призвелти до її падіння. Водночас перед читачем постає й інша царівна, Нефрет, яка була зв`язана сімейними зв`язками з династією вавилонських царів. Після численних пригод їй судилося стати тою, хто об’єднала Верхній і Нижній Єгипет.
Дане видання проілюстрував та оформив художник А. Орлов, свої коментарі залишив А. Темчин.
Книгу переклали з англійської на російську мову Ю. Жукова та І. Архангельська.
Дане видання зацікавить дослідників історії Древнього Єгипту, тих, хто захоплюється історичними постатями, та колекціонерів антикварних видань.
Назва: Клеопатра. Владычица зари.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1992
КИЕВ
Издательство "Художественная литература"
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139