Новини
Материалы и исследования по Археологии СССР №17/ А. Л. Якобсон / (Антикварна книга 1950 року)
17-й випуск серії "Матеріали та дослідження з археології СРСР", присвячений середньовічному Херсонесу XII-XIV ст. Монографія А. Л. Якобсона є комплексним дослідженням історії та матеріальної культури Херсонеса (Херсона) в пізньому середньовіччі.
Автор розглядає широке коло питань, включаючи:
- політичну історію міста та його відносини з Київською Руссю, Візантією, половцями та іншими сусідами
- економічний розвиток та торговельні зв'язки
- етнічний склад населення
- архітектуру та планування міста
- розвиток ремесел, особливо гончарного виробництва
- художню культуру, зокрема виробництво поливної кераміки та монументальну архітектуру
Видання є фундаментальним дослідженням, яке базується на археологічних матеріалах та писемних джерелах. Воно надає глибокий аналіз економічного, соціального та культурного розвитку одного з найважливіших міст Північного Причорномор'я в середні віки.
Князь Кий /Володимир Малик/ (Прижиттєве видання 1989 року)
Історичний роман українського письменника. У книзі "Князь Кий" відображено важливі події з історії Київської Русі - заснування міста Києва та героїчна боротьба наших предків за утвердження і незалежність своєї держави. За цей історичний роман автору було присуджено літературну премію імені Лесі Українки. У книзі також представлено роман "Черлені щити", де описано боротьбу Київської Русі проти половців у першій половині 80-х років ХІІ-го століття. Одним з головних епізодів твору є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича у половецькі землі.
Твір написано українською мовою.
Книга буде цікава для дослідників української історії, любителів історичної прози та колекціонерів антикварних книг.
Назва: Князь Кий
Автор: Володимир Кирилович Малик (1921 - 1998) - український письменник, автор пригодницьких та історичних творів. Багато його творів перекладено іноземними мовами. За романи "Посол Урус-шайтана", "Шовковий шнурок" та "Князь Кий" Малик був відзначений літературною премією імені Лесі Українки 1983 року.
Рік: 1989
Київ
Видавництво художньої літератури "Дніпро".
Державна заслужена капела бандуристів Української РСР /Ященко Л.І./ (Видання 1970 року)
Творчий шлях та мистецькі досягнення колективу
До славної плеяди популяризаторів, народної пісні належить і Державна заслужена капела бандуристів УРСР, яка продовжує і розвиває традиції українського кобзарського мистецтва. Ось про цей своєрідний колектив, його багаторічний творчий шлях та мистецькі досягнення і розповідає ця книга.
«Державна заслужена капела бандуристів Української РСР»
Автор: Ященко Леопольд Іванович
Видавництво: «Музична Україна», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 83
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Избранные труды. Том І /С. Г. Навашин/ (Антикварне видання 1951 року)
Класичне видання з біології. Том перший "Избранных трудов" відомого ботаніка та цитолога С. Г. Навашина містить його ранні праці, у яких йдеться про спорові рослини та його всесвітньовідомі ембріологічні дослідження. У виданні є цікава автобіографія С. Навашина, яку він написав за декілька років до своєї смерті. У книзі також містяться три видатні дослідження Навашина, присвячені збудникам рослинних хвороб, та його блискуча публікація, у якій він виклав своє найбільше відкриття - подвійне запліднення.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга зацікавить ботаніків та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Избранные труды. Том І.
Автор: Сергі́й Гаврилович Навашин (1857 — 1930) — ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як Віра Мандрик, Юрій Петрус та інші.
Рік: 1951
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 361+таблиці
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,080 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Цусима / А. Новиков-Прибой / (Видання 1989 року)
Головна книга письменника Новікова-Прибоя, робота над якою почалася під час перебування автора в японському полоні.
В романі-епопеї відомого радянського письменника розповідається про Цусимський морський поєдинок під час російсько-японської війни 1904-1905 років. В романі автор викладає своє дослідження війни, спираючись на щоденники з полону, спогади учасників війни, архівні матеріали.
Назва: Цусіма
Автор: Олексій Новіков-Прибой
Рік: 1989
Місто: Одеса
Видавництво: Маяк
Сторінок: 838
Мова: російська
Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва /Рибаков М.О./(Наукове видання 1997 року)
Книга з історії Києва.
Книга являє собою своєрідний збірник історико-краєзнавчих та культурологічних нарисів про Київ. У ній висвітлені питання адміністративно-територіального поділу міста у різні часи, наведені відомості про топографію міста й окремих його складових, будинки та вулиці, яких вже не існує в сучасному Києві. Для широкого кола читачів.
Присутній відтиск печатки неіснуючої бібліотеки
«Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва».
Автор: Рибаков М.О.
Видавництво: «Кий», Київ, 1997
Мова: українська
Сторінок: 369
Розміри, см.:
Довжина 24,5
ширина 15
товщина 2,2
вага 0,555 кг
https://rvv-kniga.com/product/nevidomi-ta-malovidomi-storinky-istoriyi-kyyeva-rybakov-m-o-naukove-vydannya-1997-roku-2/
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.
Запорожское казачество /В. А. Голобуцкий/(Видання 1957 року)
Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.).
Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором.
Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.
П. Левченко /М. М. Безхутрий/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. У альбомі "П. Левченко" міститься понад 100 творів відомого українського художника другої половини XIX- початку XX сторіччя. Творчість Петра Олексійовича – значне явище в українському реалістичному живописі. Талант Левченка носить яскраво виражений ліричний характер, його пейзажі сповнені поетичного почуття, в якому немає ні перебільшень, ні сентиментальності, ні солодкуватості. Звичайно невеликі за розміром твори художника просякнуті м`якою, наспівною мелодійністю, характерною для українських народних пісень. Чарівність творчості Левченка в його безмежній любові до української природи. Його картини щирі, прості і змістовні. Перше і єдине видання українською, російською, англійською, французькою та німецькою мовами.
Альбом сподобається усім шанувальникам українського мистецтва та любителям унікальних антикварних видань.
Видання містить суперобкладинку.
Назва: П. Левченко.
Автор: Микола Микитович Безхутрий (1919 — 1995) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України.
Петро Олексі́йович Левченко (1856 — 1917) — український живописець-пейзажист, графік, майстер інтер'єрних композицій.
Рік: 1984
Київ, Мистецтво
Мова: українська, англійська, французька, німецька, російська.
Сторінок: 142
довжина 27
ширина 25
товщина 1,2
Вага: 0,800 кг
Красота человека в искусстве (Видання 1980 року)
Ілюстрований альбом витворів мистецтва
«За всіх часів образ людини був центральною темою мистецтва. Саме тут найповніше і найглибше розкривалися етичні та естетичні ідеали кожної епохи. Художні образи, створені мистецтвом, говорять не тільки про те, якою була людина в реальному житті, а й про те, якою вона хотіла б бути, розповідають про ті ідеали, до яких вона хотіла б наблизитися. На сторінках цього альбому зібрані уславлені шедеври світового мистецтва, перед нами проходять різні художні образи починаючи від Стародавнього Єгипту та античної Греції до створінь майстрів Відродження та художників наших днів. У цих творах можна побачити пошуки когось узагальненого ідеального типу, і основні закономірності у будові та пропорціях людського тіла, і прагнення виявити неповторну своєрідність та чарівність окремої індивідуальної особистості, та захоплення пластичною досконалістю людської подоби.
Твори великих майстрів, представлені в альбомі, говорять про нескінченну різноманітність прекрасного. Але як не різні ці образи, що змінюють один одного, неминуче виражають смаки і прагнення свого часу, всі вони сповнені справжнього трепету життя, без якого немає істинної краси. Саме завдяки цьому краса, втілена у витворах минулих епох, досі продовжує хвилювати та підкорювати нас. За часів соціалістичних перетворень все більш багатогранним ставав і образ людської краси у радянському мистецтві. Перестаючи бути чимось винятковим, краса зливається з повсякденністю, але не принижується цією повсякденністю, а навпаки сприймає від неї всю широту її звучання і пафос спрямованості в майбутнє.» Альбом містить 174 ілюстрації.
«Красота человека в искусстве». Альбом
Автор: І.А.Кузнєцова
Видавництво: «Искусство», 1980
Мова: російська
Сторінок: 223
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271