Новини
Реставрація творів з металу /Олександр Мінжулін/(Видання 1998 року)
Навчальний посібник з реставрації археологічних пам’яток.
Багатоілюстрований підручник адресований студентам реставраційних відділень вищих художніх навчальних закладів, а також найширшому колу фахівців — художникам, мистецтвознавцям, археологам, історикам, працівникам музеїв, експертам, антикварам, колекціонерам. У книзі докладно описано методологію реставрації творів з металу, наведено приклади практичної реставрації археологічних пам’яток, зокрема розчищення, стабілізації і захисту творів від корозії, правила зберігання музейних експонатів тощо. Подано також рецепти речовин, що застосовуються в реставрації. Численні ілюстрації допоможуть глибше збагнути таємниці однієї з найцікавіших професій художника-реставратора, яка дозволяє зберегти людству безцінні скарби мистецтва.
«Реставрація творів з металу».
Автор: Олександр Мінжулін
Видавництво: «Спалах», Київ, 1998
Мова: українська
Сторінок: 230
Розміри, см.:
Довжина 30
ширина 20,5
товщина 1,5
вага 0,820 кг
Історичні студії Миколи Костомарова як фактор формування самоусвідомлення української нації. Юрій Пінчук (Наукове видання 2009 року)
Творення національної свідомості у студіях видатного вченого Миколи Костомарова.
У книзі розглядаються наукові студії з історії України видатного вченого, письменника і громадсько-політичного діяча XIX століття Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький», «Гетьманство Виговського», «Гетьманство Юрія Хмельницького», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці» та інші в аспекті формування вітчизняної свідомості. Структура побудована за географією Костомарової творчої діяльності та хронологією створення і публікації ним студій. Акцентується увага на концептуальних, історіографічних, методологічних, термінологічних та інших питаннях як основи репрезентації наукової спадщини Костомарова- історика стосовно процесу пробудження і конституювання української нації. Для науковців, широкого кола читачів
«Історичні студії Миколи Костомарова як фактор формування самоусвідомлення української нації»
Автор: Пінчук Юрій Анатолійович -- доктор історичних наук, професор, лауреат премії імені М.І.Костомарова Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України
Мова українська
Рік: 2009
Сторінок 306
Труды по истории науки в России. Вернадский В.И. (1988)
Праці академіка В.І. Вернадського, чий портрет прикрашає банкноту 1000 гривень, на тему історії науки в Росії 18-20 ст. Під Росією автор мав на увазі Російську імперію загалом, а не власне Росію.
Зміст
- Михаил Васильевич Ломоносов
- Очерки по истории естествознания в России в 18 столетии
- Из истории Академии наук
- Памяти современников
- Фрагменты, воспоминания, письма.
Труды по истории науки в России
Автор: Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)
Рік: 1988
Мова російська
Сторінок: 464
Микола Стороженко /В. Войтович/ (Мистецьке видання 2008 року)
Унікальний мистецький альбом. Альбом містить кращі картини Миколи Стороженка. Він працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису, книжкової графіки. Художникові були властиві широта мистецького кругозору, багатоплановість осмислення та образного втілення теми. Майстерне володіння технічними засобами, досконале знання їхніх технологічних особливостей визначають основу формальних вирішень його творів відповідно до специфіки призначення та духовної наповненості образного ладу.
Зміст
- Монументальне мистецтво - с. 15
- Графіка - с. 53
- Живопис - с. 105
- Що таке художник? - с. 170
- Микола Андрійович Стороженко - с. 173
- Єдиний ланцюг у колообігу культури - с. 176
- Основні виставки, де експонувалися роботи М. Стороженка - с. 182
- Основні публікації М. Стороженка та відгуки в пресі - с. 183
Альбом сподобається усім шанувальникам мистецтва та любителям якісних мистецьких видань.
Видання містить автограф Миколи Стороженка та суперобкладинку.
Назва: Микола Стороженко.
Автор: Микола Андрійович Стороженко (1928 — 2015) — народний художник України, живописець, графік, член Національної академії мистецтв України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Рік: 2008
Мова: українська, англійська
Сторінок: 183
довжина 30
ширина 25
товщина 2
Вага: 1,330 кг
Введение в статистическую генетику /Рокицкий П.Ф./ (Видання 1978 року)
Посібник для студентів біологічних спеціальностей вузів.
Книга призначена як навчальний посібник для студентів біологічних спеціальностей вузів. Вона дає уявлення про зміст, методи, теоретичне та практичне значення тих розділів сучасної генетики, які ґрунтуються на статистичних закономірностях. Особливу увагу приділено аналізу явищ успадкування, мутаційного процесу, генетичної структури популяцій та її змін під впливом відбору та інших факторів, статистичної характеристики популяцій при безперервній варіації. Рекомендується як посібник для науковців та фахівців – генетиків та селекціонерів.
«Введение в статистическую генетику» (Введення у статистичну генетику)
Автор: Рокицький П.Ф.
Видавництво: «Вишэйшая школа», Мінськ, 1978
Мова: російська
Сторінок: 447
Агробиология /Т. Д. Лысенко/ (Антикварне видання 1948 року)
Раритетне агробіологічне видання. "Агробіологія" - це праця, в якій агроном Трохим Денисович Лисенко дослідив питання генетики, селекції та насінництва. Автор був засновником та представником псевдонаукового напряму у біології – мічуринської агробіології. Лисенко запропонував та пропагував низку агротехнічних прийомів, таких як яровізація та літні посадки картоплі. Більшість його методик критикувалися іншими вченими та його теорії виявилися псевдонауковими. Лисенко також відкидав менделівську генетику та хромосомну теорію спадковості.
Книга буде цікавою для дослідників біологічної науки двадцятого століття та істориків.
Назва: Агробиология.
Автор: Трохим Денисович Лисенко (1898 — 1976) — агроном українського походження, академік, засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології. Біологічне вчення Лисенка йшло проти підтверджених та перевірених наукою фактів про генетику, цитологію та ембріологію. Лисенківщина нанесла велику шкоду генетиці, медицині й економіці Радянського Союзу.
Рік: 1948
Москва
ОГИЗ - СЕЛЬХОЗГИЗ
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы
Сторінок: 463
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 0,870 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1, 2 (репринт)
Репринтне видання Літописів Катеринославської вченої архівної комісії, в якому відтворюються публікації джерел та матеріалів з історії та культури Придніпров'я.
Катеринославська губернія займала величезний простір Півдня України - Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська області України.
Комплект складається з двох перших випусків.
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 1
Рік: 2010 (репринт з книги 1904 року)
Кількість сторінок: 336
Мова: російська
Летопись Екатеринославской учёной архивной комиссии: в 11 вып. Выпуск 2 ч. 1
Рік: 2015 (репринт з книги 1905 року)
Кількість сторінок: 504
Мова: російська
По древним городам Северской земли – Чернигову, Новгороду-Северскому, Глухову, Путивлю (Букіністика)
Вирус как организм /Ф. М. Бернет/ (Антикарне видання 1947 року)
Раритетне видання з вірусології. У праці "Вирус как организм" відомий австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет розглянув деякі вірусні хвороби з біологічної позиції.
Зміст
- Вступительная статья "Вирусы и вирусные болезни как биологическая проблема - с. 5
- Предисловие автора - с. 18
- Глава I. Размножение, изменчивость и выживание - с. 19
- Глава ІІ. Эволюция и изменение вирусных болезней - с. 37
- Глава III. Реакция организма-хозяина на вирусную инфекцию - с. 58
- Глава IV. Herpes simplex - с. 71
- Глава V. Полиомиэлит - с. 83
- Глава VI. Пситтакоз и родтвенные ему инфекции - с. 98
- Глава VII. Оспа, аластрим, вакцина - с. 112
- Глава VIII. Желтая лихорадка - с. 129
- Глава IX. Инфлюенца - с. 139
- Глава X. Заключение - с. 167
- Библиография - с. 172
- Указатель авторов - с. 182
- Указатель организмов - с. 185
- Указатель географических названий - с. 188
- Общий указатель - с. 190
Видання розраховане на вірусологів, біологів і усіх, хто цікавиться вірусами та вірусними хворобами.
Назва: Вирус как организм.
Автор: Сер Френк Макфарлейн Бернет (1899 — 1985) — австралійський вірусолог. Основні дослідження Бернета присвячені екології вірусів, взаєминам вірусів та їх «хазяїв», механізму розмноження вірусів, їх мінливості. Вперше вивчив збудника ку-гарячки, якому присвоєно його ім'я (лат. Rickettsia burneti). Вірусні хвороби людини Бернет розглядав з еволюційної та екологічної позицій. Найбільш відомий своїми роботами в галузі імунології. Є автором клонально-селективної теорії імунітету та першовідкривачем явища імунотолерантності; за останнє відкриття отримав Нобелівську премію.
Рік: 1947
Москва
Государственное издательство иностранной литературы
Сторінок: 195
довжина 20
ширина 13
товщина 1,5
Вага: 0,250 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Іду на вас. Ідоли падуть. /Юліан Опільський/ (Антикварне видання 1988 року)
Історична повість-дилогія, основні події якої розказують нам про часи Київської Русі Х століття. Назва першої книги "Іду на вас" походить від відомого вислову князя Святослава, який, оголошуючи війну ворогові, попереджував "Хочю на вы ити". З усіх історичних фактів автор обирає для повісті останній період правителя - його похід у Болгарію і смерть князя від рук печенігів. Це твір, в якому міститься тонке розуміння епохи Святослава, панорама життя різних соціальних груп даного періоду та гострі суперечності між ними. Друга повість "Ідоли падуть" логічно продовжує тему Київської Русі. В ній йдеться про події, пов’язані з князюванням сина Святослава - Володимира, який завершив об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі та охрестив їх. Автор розкриває складний процес зміни світосприйняття при переході на нову віру, який утвердився через синтез традиційної язичницької обрядовості з християнським віровченням. У поглядах і вчинках персонажів книг діє свій моральний закон та кодекс честі.
Твори написані українською мовою.
Дане унікальне видання сподобається всім читачам, які захоплюються подіями княжої доби, що відбувались на українських теренах, та колекціонерам книг української історії.
Назва: Іду на вас. Ідоли падуть.
Автор: Юліан Опільський (Юрій Львович Рудницький, 1884-1937) - талановитий український письменник. Своє літературне ім’я взяв від назви рідного краю - Опілля, мальовничої землі на Тернопільщині. Розквіт творчості автора збігається в часі з Українською національно-демократичною революцією, створенням ЗУНР, визвольною боротьбою УВО й ОУН проти польської окупації західних українських земель. Своїми плодами праці письменник пробуджував у суспільстві інтерес до минулого та віру в успішне майбутнє України. У своїх творах письменник пробує якомога глибше зануритися в атмосферу епохи, про яку збирається писати. Про що б не писав Юліан Опільський, він ставив перед собою завдання ознайомити читача з побутом, звичаями, віруваннями мешканців країни, про яку пише, – Київської Русі, Стародавнього Єгипту, Вавилону, Риму чи Скандинавії.
Рік: 1988
Львів. Вища школа. Видавництво при Львівському університеті.
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269