Новини
Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст. (Наукове видання 1990 року)
Опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці.
Літературні джерела, на яких ґрунтується дана робота, розглядаються історично відповідно до епох їх створення з літературних пам'яток найдавніших часів, залучаються літописи, хроніки, хронографи, проповіді, послання, публіцистичні та інші твори. З'являються опоетизовані біографії, повісті та поеми, присвячені албанській тематиці цілком чи частково.
Зміст:
- Албанія в минулому із сучасному. Вступний нарис
- Албанія в російській літературі
- Албанія в українській літературі
- Повісті, поеми.
"Албанія в російській та українській літературах XV-XX ст."
Автор: Попов Павло Миколайович (1890-1971) — український радянський літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року.
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ - 1959
Мова українська. Резюме російською.
Сторінок 336
Подорожі по Україні в XIX столітті /Князь Долгорукий. Путешествие в Киев/ (Репринт)
Репринтне видання подорожніх записів відомого свого часу письменника князя Івана Михайловича Долгорукого, в яких він ділиться своїми враженнями про подорож до Києва.
Тревел-блог 200 річної давності!
Путешествіе въ Кіевъ въ 1817 году
Сочиненіе князя Ивана Михайловича Долгорукаго
Рік: Репринт 2010 року
Сторінок: 220
Мова: дореформена російська
Избирательное действие химических регуляторов роста на растения. /В.П. Деева/ (Наукове видання 1988 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
Дається характеристика фізіологічно активних речовин, що використовуються для спрямованої регуляції росту та розвитку різних сільськогосподарських рослин. Обговорюються біологічні та генетичні фактори, що лежать в основі вибірковості їх дії. Головна увага приділена зміні нуклеїново-білкового обміну, а також взаємозв'язку генетичного апарату та гормональної системи, стану ліпідів мембран мітохондрій та хлоропластів. Наведено способи практичного використання хімічних регуляторів при вирощуванні різних сільськогосподарських культур та показано шляхи спрямованої регуляції їх зростання та розвитку. Призначена для фізіологів та біохіміків рослин, генетиків та селекціонерів, агрономів та спеціалістів із застосування хімічних сполук у сільському господарстві
«Избирательное действие химических регуляторов роста на растения. Физиологические основы»
Автор: В.П.Дєєва
Видавництво: «Наука и техника», Минськ, 1988
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Історія українського війська /від княжих часів до 20-х років XX ст./ (Видання 1992 року)
Культове видання 1990-х. Надруковане за виданням Івана Тиктора (Львів 1936/Вінніпег 1953), воно стало основним джерелом для всіх, хто хотів дізнатись про українську військову історію більше ніж написано в пострадянських підручниках 1990-х.
Структурно ділиться на наступні частини:
1. Військо княжих часів
2. Запорозьке військо
3. Збройні сили сучасної доби (перша четверть 20 століття)
Останній розділ висвітлений найкраще, що й не дивно, адже автори жили в той час, а деякі і самі творили цю історію.
Історія українського війська /від княжих часів до 20-х років XX ст./
Видання 4-е, змінене і доповнене
Автори: Іван Крип'якевич, Богдан Гнатевич, Зенон Стефанів, О. Думін, С. Шрамченко
Рік: 1992 Львів, видавництво "Світ"
Розміри, см.: Довжина 24,5, ширина 17,5, товщина 4
сторінок: 702
вага 0,988 кг
Твори. Юрій ЯНОВСЬКИЙ (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
"Літературному поколінню, до якого належав Ю. Яновський, випало йти незвіданими шляхами, відкривати нові теми, творити образи нощк людей і шукати для цього відповідних художніх форм. За словами Олеся Гончара, «це був художник-відкривач, що дорожив свіжістю, правдивістю образів, нетерпимець до будь-якої рутизни». А творив він на рубежі прози й поезії і, працювавши в багатьох жанрах, лишив по собі неповторні, високомистецькі здобутки." (з передмови М. Острика)
Оповідання. Романи. П'єси.
Автор: Юрій Іванович Яновський (1902-1954)
Київ 1984 Наукова думка
Сторінок: 572
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. Вавилов Н. И. (Наукова книга 1986 року)
Видання з серії, присвяченої 100-річчю з дня народження академіка М.І. Вавилова, який загинув в часи сталінських репресій.
В книзі опубліковані праці вченого по імунітету культурних та споріднених їм дикорослих рослин до різноманітних інфекційних захворювань та шкідників.
Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям
Автор: Микола Іванович Вавилов (1887-1943)
Рік: 1986
Мова російська
Сторінок: 520
Короткий опис Києва/ Максим Берлинський/ (Видання 1990 року)
Історія України. Репринтне відтворення видання 1820 року.
«Твори надвірного радника Максима Берлінського (1764-1848) є фундаментальною роботою з історії Києва. У першій частині книги дається «історична список всього міста» - відомості про історію Києва з найдавніших часів до початку XIX століття. У другій частині представлено «історичне свідчення пам'яток і старожитностей м. Києва». Праця містить додатки: план міста з «поясненнями стародавніх місць та урочищ, показаних на плані», відомість 1817 про кількість «публічних місць і будівель». Докладно Берлінський описує Печерськ та його святині, порожні Лаври, Старий Київ із відділеннями, Поділ та його церкви, околиці Києва. Автор виступає як історик та археолог.»
Максим Берлинський «Короткий опис Києва».
Автор: Максим Берлинський
Видавництво: Київ, 1990
Мова: українська, дореформена російська
Сторінок: 216
Розміри, см.:
Довжина 19
ширина 14,5
товщина 1,3
вага 0,257 кг
Інший варіант книги:
Історія міста Києва /Берлінський М.Ф./ (Наукове видання 1991 року)
Київ. Статті-довідки (Наукове видання 1948 року)
Історичний путівник по Києву. У книзі "Київ. Статті-довідки" містяться публікації науковців К. Воблія, М. Ткаченка, М. Супруненка, К. Дубини та О. Власова про минуле Києва: природу, економіку, населення. Також у цьому виданні, попри певне ідеологічне навантаження, є цінна інформація про історію Києва у часи Жовтневої революції та за німецької окупації. У книзі можна знайти й опис майбутнього Києва, а також опис історичних пам'яток міста.
Зміст
- К. Воблий - Природа, економіка, населення - 5
- М. Ткаченко - Минуле Києва - 8
- М. Супруненко - Київ у Великій Жовтневій соціалістичній революції, в громадянській війні й соціалістичному будівництві - 45
- К. Дубина - Київ за німецької окупації - 72
- О. Власов - Майбутній Київ - 92
- Історичні пам'ятки Києва - 101
- Довідки - 127
Назва: Київ. Статті-довідки
Автор: Костянтин Григорович Воблий (1876–1947) – фундатор української економіко-географічної школи, український учений-економіст і географ, доктор політичної економії та статистики.
Микола Михайлович Ткаченко (псевдоніми — Микола Михайленко, 1893 — 1965 — історик, археограф, архівіст, джерелознавець, літературознавець, доктор історичних наук.
Микола Іванович Супруненко (1900 — 1984) — український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент і дійсний член АН УРСР.
Кузьма Кіндратович Дубина (1906 — 1967) — український історик, дослідник історії України періоду радянсько-німецької війни, професор, доктор історичних наук, Заслужений діяч науки УРСР.
Рік: 1948
Київ, Українське видавництво політичної літератури
Сторінок: 140
Розміри,см.:
довжина 17
ширина 14
товщина 1
Вага: 0,170 кг
Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем /И. Е. Бучинский/ (Антикварне видання 1963 року)
Раритетне видання про клімат України. У монографії "Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем" опубліковані систематизовані дані, які характеризували клімат України в шістдесятих роках минулого століття. У виданні висвітлено основні показники клімату, подано кліматичне районування України та деякі пропозиції використання кліматичних ресурсів у сільському господарстві.
Книга розрахована на дослідників історії сільського господарства двадцятого століття, географів, метеорологів і краєзнавців.
Назва: Климат Украины в прошлом, настоящем и будущем.
Рік: 1963
Киев
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы Украинской ССР
Сторінок: 305
довжина 22
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,390 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Публікація документів 17 століття з архівного фонду Безобразова. Пам'ятки писемності та діловодства Московського царства.
Памятники русского народно-разговорного языка XVII столетия: (Из фонда А.И. Безобразова)
Автори: Тарабасова Н.І., Котков С.І.
Рік видання: 1965
Мова: російська
Кількість сторінок: 161
Венеди (Козак. Д. Н.)
Венеди
Автор: Козак Денис Никодимович
Рік видання: 2008
Мова: українська
Кількість сторінок: 470 з ілюстраціями
У книзі підсумовано результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури, вперше відкритих автором у Подністров'ї та на Волині. Значна джерелознавча база дозволила висвітлити цілий спектр питань життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами та етнокультурними групами. Співставлення писемних та археологічних джерел дає підстави вважати, що зубрицька культура та наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я переконливо доводять, що землі між Віслою і Дніпром у першій половині І тисячоліття н. е. належали до слов'янської ойкумени.