Новини
Северо-Западный Крым в античную эпоху (археологія)
Українські прислів’я та приказки (Видання 1984 року)
Народна творчість
До збірки увійшли найкращі українські прислів'я та приказки.
Зміст:
- Немеркнучі перлини. М.М.Пазяк
Дожовтневі прислів'я та приказки:
- Трудові маси і панство.
- Боротьба проти соціального гніту
- Правда й кривда. Щастя й доля
- Природа. Господарська діяльність людини
- Подорожування й транспорт. Ремесла та промисли
- Праця. Лінощі
- Побут людини
- Родинне життя
- Вік людини
- Думка і мова. Досвід та знання
- Риси характеру. Вади людини
- Взаємини між людьми
- Релігія та духовенство
- Історичні та топонімічні прислів'я
Радянські прислів'я та приказки:
- В.І.Ленін. Комуністична партія
- Боротьба за перемогу Великого Жовтня
- Захист Радянської Батьківщини. «Велика Вітчизняна війна»
- Мирна праця радянського народу
«Українські прислів'я та приказки»
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1984
Мова: українська
Сторінок: 388
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр. (Вінницьке родознавство)
Унікальне джерело з історії та генеалогії Вінниччини - посімейні списки селянських сімей з поселень, що зараз становлять смт Вороновицю (центр Вороновицької ОТГ Вінницької області)
Поділля, в силу ріних причин, не може похвалитись добре збереженою архівно-документальною спадщиною. Через це, кожне таке джерело є надзвичайно цінним для всіх, хто досліджує родовід чи історію села. Або просто цікавиться українськими іменами та прізвищами дорадянського періоду.
Списки містять прізвища та імена всіх членів селянських сімей, їх вік та примітки щодо військової служби, смерті тощо.
КНИГА ПРОДАЄТЬСЯ ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ОПЛАТОЮ
Посімейні списки селянських громад містечка Вороновиці, сіл Ганщини та Сорочина Лучанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії за 1905 та 1912 рр.
Упорядник: Величко Василь Леонідович
Рік: 2022
Кількість сторінок: 360
Мова: українська, російська
Hodiny /Stanislav Michal/ (Годинники. Чеське видання 1980 року)
Методи вимірювання часу. Технічна література.
Видання знайомить з історичними та сучасними методами вимірювання часу, різними видами механічних та електричних вимірювальних пристроїв часу з низькочастотними та високочастотними квантовими осциляторами, будовою та функціонуванням простих годинників і складних пристроїв. Для колекціонерів старовинних годинників є розділи про визначення походження та віку годинників, приклади характерних і маловідомих типів годинників, цікаві факти про технологію виготовлення деталей годинникових інструментів. Текст супроводжується багатьма малюнками та фотографіями.
«Hodiny»
Автор: Stanislav Michal
Видавництво: Прага 1980
Мова: чеська
Сторінок: 249
Розміри, см.:
Довжина 26,5, ширина 21
вага 1,090 кг
Организация сельскохозяйственных предприятий в США /Дж. Д. Блэк, М. Клоусон, Ч. Р. Сайр, В. В. Вилкокс/ (Антикварне видання 1957 року)
Раритетне видання із сільського господарства. У перекладному виданні "Организация сельскохозяйственных предприятий в США" висвітлюються основні питання організації сільськогосподарських підприємств у головних районах Сполучених Штатів Америки в п'ятдесяті роки двадцятого століття. Попри наявність політичної радянської пропаганди в передмові до праці, книга містить багато цінних матеріалів. Читач зможе дізнатися про системи сільського господарства в США, а також про принципи та методи господарського аналізу, які застосовували у США у той період. У виданні є цікавий розділ, у якому розглянуто основні питання організації господарства, зокрема, організацію основних засобів виробництва, праці та виробничого використання землі. Останній розділ книги - про організацію галузей сільського господарства США.
Видання зацікавить економістів, дослідників історії господарства, а також любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Организация сельскохозяйственных предприятий в США.
Автор: Джон Дональд Блек - американський економіст, педагог, емерит професор економіки Гарвардського університету.
Маріон Клоусон - зональний адміністратор Бюро використання земель Міністерства внутрішніх справ США.
Чарльз Р. Сайр - спеціаліст Бюро сільськогосподарської економіки Міністерства сільського господарства США.
Вальтер В. Вілкокс - професор Вісконсінського унівесритету США.
Рік: 1957
Москва
Государственное издательство сельськохозяйственной литературы
Сторінок: 590
довжина 23
ширина 15
товщина 3
Вага: 0,700 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Дівчина з легенди /Маруся Чурай/ (Видання 1974 року)
Збірка пісень відомої української поетеси
«Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і е живі скарби, що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні по нашій радянській землі.» М.Стельмах
«Дівчина з легенди. Маруся Чурай»
Автор: Маруся Чурай
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1974
Мова: українська
Сторінок: 103
Томас Гейнсборо /Е. Некрасова/ (Видання 1990 року)
Життя та творчість одного з видатних англійських художників
Книга присвячена життю та творчості одного з видатних представників англійського живопису доби її розквіту. Уславлений ще за життя як портретист, Томас Гейнсборо (1727-1788) був також чудовим пейзажистом, і автор особливо підкреслює цей бік його обдарування. У книзі 150 кольорових і тонових ілюстрацій, які всебічно представляють творчість художника. Аналізуючи Творчість Гейнсборо, авторка відходить від загальноприйнятої традиції: вона не розглядає його лише як блискучого портретиста, але підкреслює визначні досягнення Гейнсборо в пейзажному живописі.
«Внесок Англії у світову скарбницю мистецтва визначається насамперед творчістю Хогарта. Гейнсборо і Констебла, які представляли три покоління художників XVIII століття. У грудні 1788 року перший президент лондонської Королівської Академії, знаменитий портретист Джошуа Рейнолдс віддав належне своєму побратиму і супернику Томасу Гейнсборо, який незадовго до цього помер, присвятивши йому чергову президентську промову до учнів Академії. Рейнолдс сказав: «Якби наша нація зробила достатньо талантів, щоб ми удостоїлися честі іменуватися англійською школою живопису, ім'я Гейнсборо перейшло б до потомства серед перших носіїв слави, що починається». Справді, цей чудовий майстер у результаті пошуків і досягнень створив яскравий образ своєї суперечливої епохи». (Зі вступу)
«Томас Гейнсборо»
Автор: Є.О.Некрасова (1905-1989), доктор мистецтвознавства, старший науковий співробітник-консультант Науково-дослідного інституту ордена Леніна Академії мистецтв СРСР. Вона виступила автором численних статей та перекладів з англійської, монографічних видань «Хогарт» (1933), «Творчість Вільяма Блейка» (1959, 1962), «Тернер» (1970), «Мистецтво англійського романтизму» (1975), «Ломоносов-художник» (1989), а також підготувала видання книги Джеймса Уістлера «Витончене мистецтво створювати собі ворогів» (автор вступної статті, укладач та перекладач, 1970).
Видавництво: «Изобразительное искусство», 1990
Мова: російська
Сторінок: 221
Михайловские мозаики / Лазарев В.Н. /(Видання 1966 року)
Книга містить детальний опис мозаїк церкви Архангела Михайла у Києві.
Про мозаїки церкви Архангела Михайла у Києві писали майже всі дослідники давньоруського мистецтва. Але, крім Д. В. Айналова, ніхто не займався ними впритул, обмежуючись висловлюваннями найзагальнішого порядку. При цьому естетична оцінка мозаїк мала довільний характер. Якщо Н. П. Кондаков піддав їх надмірно суворій критиці, то А. В. Прахов, навпаки, дав їм перебільшено високу оцінку, особливо порівняно з розписом Софії Київської. Михайлівські мозаїки потребують більш об'єктивного до них підходу, і тоді набагато легше буде вирішити питання про їхніх майстрів і ту школу, з якої вони вийшли. Ще 1916 року Ф. І. Шміт вказував на необхідність виконання фотографічних знімків у великому масштабі з кожною окремою фігурою Михайлівських мозаїк. На жаль, таких фотографій Д. В. Айналов не мав у своєму розпорядженні, що завадило йому довести до кінця такі улюблені «детальні штудії». У наші дні, завдяки активній допомозі Софійського музею та його директора М. І. Кресального, стало можливим ретельно зняти всі частини та фрагменти Михайлівських мозаїк, які нині зберігаються у спеціально відведеному приміщенні на другому поверсі Софії Київської. А це дозволило уважним чином вивчити мозаїки не лише з їхнього художнього боку, а й з технічного, що є вкрай важливим для вірного розуміння пам'яток середньовічного монументального живопису. (З передмови).
«Михайловские мозаики».
Автор: Лазарев В.М.
Видавництво: «Искусство», 1966
Мова: російська
Сторінок: 265
Розміри,см.:
довжина 30
ширина 21,5
товщина 2
Вага: 1,180 кг
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Дніпровська Русь. Моця О.П.
Дніпровська Русь
Автор: Моця Олександр Петрович
Рік видання: 2013
Мова: українська
Кількість сторінок: 232
У роботі розглядаються питання формування і функціонування одного із найбільш важливих у історичному відношенні осередків становлення давньоруської державності в районі Верхнього і Середнього Дніпра, починаючи з часів Аскольда і Діра й закінчуючи періодом великого князювання Володимира Святославича - означеного під назвою «Дніпровська Русь».
Твори в 2-х томах. Андрій ГОЛОВКО (Видання класичної літератури 1986 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
Публікація творів українського письменника Андрія Головка: Червоний роман, Пилипко, Червона хустина, Інженери, В червоних шумах, Бур'ян, Мати, Артем Гармаш.
Тексти супроводжуються історико-літературним коментарем.
"Належить він до митців - одразу ж відзначимо цю питому і дуже прикметну для нього рису - з особливим душевним (а не тільки літературним) даром: їм понад усе близькі позитивні, позначені добрим моральним здоров'ям характери з трудового народного середовища, і саме в зображенні цих характерів виявляються кращі особливості їхнього хисту, в даному разі - непідкупний реалізм у поєднанні з щирою, глибинною поетичністю." (з передмови).
Твори в 2х томах
Автор: Андрій Васильович ГОЛОВКО (1897-1972)
Київ 1986 Наукова думка
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269