Новини
Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ /Н. А. Кобяк, И. В. Поздеева/ (Наукове видання 1986 року)
Класичне довідкове видання. У книзі введено у науковий обіг сорок нових пам'яток давньруської писемності XIV - XVII століть, більшість яких знайдено в археографічних експедиціях. Прочитавши це видання, ви матимете уявлення про багатство давньоруської літератури та культури, а також про високе мистецтво оформлення стародавньої книги. Книга містить шістдесят зображень.
Видання розраховане на істориків (зокрема, викладачів палеографії) та культурологів. Довідник також сподобається бібліотечним та музейним працівникам, книголюбам та всім, хто цікавиться давньоруською культурою.
У книзі є особистий підпис, вірогідно, колишнього власника.
Назва: Славяно-русские рукописи XIV-XVII веков Научной библиотеки МГУ
Автор: Наталя Адольфівна Кобяк (нар. 1950) - філолог, археограф, спеціаліст з історії слов'янської писемної культури.
Ірина Василівна Поздєєва (нар. 1934) — історик, археограф, дослідник рукописів та стародруків. Доктор історичних наук, професор, член Археографічної комісії РАН.
Рік: 1986
Издательство МГУ
Сторінок: 134
Розміри,см.:
довжина 21,5
ширина 17
товщина 1
Вага: 0,220 кг
Львівські стародруки /Запаско, Мацюк/ (Видання 1983 року)
Культурна спадщина України.
Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах.
«Львівські стародруки. Книгознавчий нарис».
Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983
Мова: українська
Сторінок: 172
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
У збірці опубліковано роботи, що присвячені вивченню різних аспектів історії південно-руських земель у IX-XIV ст. Простежено історію розвитку давньоруських східно-слов'янських міст, показано їх специфіку та характерні риси. Матеріали, отримані в результаті археологічних досліджень укріплених пунктів, сільських поселень, могильників, у поєднанні з аналізом писемних джерел дозволили висвітлити питання історичної географії, економіки та культури населення Південної Русі, простежити історію її взаємин із сусідніми народами.
Земли Южной Руси в IX‒XIV вв.
Рік: 1985, Київ - Наукова думка
Мова: російська
Сага про Форсайтів /Джон Голсуорсі/ (Видання 1982 року)
Трилогія англійського письменника Джона Голсуорсі
«Сага про Форсайтів» — головний твір англійського письменника Джона Голсуорсі (1867—1933), що приніс автору світову славу. Написана як сімейна хроніка, «Сага» розповідає історію родини Форсайтів, яка уособила долі свого класу і своєї епохи. Форсайти — респектабельні буржуа, чиє життя цілком підпорядковане власницьким інтересам, що становлять основу їхнього добробуту і могутності. В прагматичному світі Форсайтів не визнають ні романтичних захоплень, ні повнокровних почуттів. І цей світ перетворюється на хаос, коли горіння серця охоплює того чи іншого з його мешканців, які обирають свій шлях до щастя. Форсайтівській твердині, що, здається, була непорушною, вже несила здолати протистояння поколінь та нестримний дух нового часу. «Сага про Форсайтів» складається з романів «Власник», «В зашморгу» і «Здаємо в оренду» та двох інтерлюдій.
«Сага про Форсайтів». Трилогія.
Автор: Джон Голсуорсі
Переклад: Олександр Терех
Головне видавництво видавничого об’єднання «Вища школа», Київ, 1982
Мова: українська
Сторінок: 878
Растительность СССР /В. В. Алехин/ (Антикварне видання 1951 року)
Унікальне раритетне видання з геоботаніки. У виданні "Растительность СССР" видатного геоботаніка-фітоценолога В. В. Альохіна містяться матеріали про закономірності рослинного покриву СРСР. Книга написана легкою та доступною мовою.
Зміст
- Предисловие редактора - с. 3
- Василий Васильевич Алехин как ученый А. А. Уранова - с. 19
- Глава I. Геоботаника и ее основные понятия - с. 33
- Глава ІІ. Основные закономерности растительного покрова СССР - с. 66
- Глава ІІІ. Арктические пустыни - с. 82
- Глава IV. Тундры - с. 87
- Глава V. Хвойные леса - с. 139
- Глава VI. Лиственные леса - с. 225
- Глава VIІ. Степи - с. 256
- Глава VIII. Пустыни - с. 321
- Глава IX. Луга - с. 362
- Глава X. Болота - с. 387
- Глава XI. Альпийская растительность - с. 424
- Глава XII. Главнейшие заповедники СССР - с. 454
- Указатель русских терминов и названий - с. 484
- Указатель латинских названий растений и растительных сообществ - с. 493
Видання зацікавить природознавців, ботаніків, краєзнавців та любителів унікальних антикварних видань.
Назва: Растительность СССР.
Автор: Василій Васильович Альохін (1882 - 1946) - радянський геоботанік-фітоценолог, степознавець, флорист і педагог.
Рік: 1951
Москва
Государственное идательство "Советская наука"
Сторінок: 511
довжина 22,5
ширина 15
товщина 2,5
Вага: 0,720 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Миргородщина козацька і гоголівська. Людмила Розсоха (2009)
Краєзнавчі нариси з історії миргородського козацтва 17-18 ст. та родоводу, життя, творчості Гоголя від відомої миргородської краєзнавиці Людмили Розсохи.
Для всіх, хто цікавиться козацьким минулим Миргородщини та життям Гоголя і його родини в Україні.
Миргородщина козацька і гоголівська
Авторка: Людмила Розсоха
Рік: 2009
Сторінок: 396
Вопросы растениеводства. Том 7. (Наукові роботи з рослинництва 1962 року)
Збірка статей харківського Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції та генетики ім. В.Я. Юрьєва
Основні розділи
- Селекция и семеноводство.
- Генетика. Физиология и биохимия растений.
- Полеводство. Агрохимия. Защита растений
Вопросы растениеводства. Том 7.
Рік: 1962
Мова російська
Сторінок: 330
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. Хвойка В. В. (репринт)
Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена.
Автор: Хвойка В. В.
Рік видання: 2008 (передрук видання 1913 року)
Мова: російська
Кількість сторінок: 160 з ілюстраціями
Класика української археології від відкривача Трипільської культури.
Книги схожого змісту:
1. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі. Археологія Волині. (Козак. Д. Н.)
2. Городища 9 – 13 ст. на території літописних древлян (Звіздецький Б. А.)
3. Возвягль — Звягель — Новоград-Волинський у часовому зрізі тисячоліть
4. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студії. (О. Козак)
5. Венеди (Козак. Д. Н.)
6. Слов’яни і Русь: археологія та історія
7. Подсечное земледелие. Виктор Петров (букіністика)
8. Давні землероби Волині
9. Ранний этап трипольской культуры на территории Украины. Збенович В.Г. (Наукова книга 1989 року)
10. Земли Южной Руси в IX‒XIV вв. (1985)
Избранные сочинения /И. В. Мичурин/ (Наукове видання 1955 року)
Класичне природознавче видання. Іван Володимирович Мічурін - сміливий новатор у науці, який творчо розвинув учення Дарвіна. І. В. Мічурін на основі своїх багаторічних дослідів, глибоко вивчив живу природу, що це дозволило йому зробити відкриття, які після Дарвіна були найвидатнішими в історії біологічної науки. Він відкрив закономірності, що дозволяють людині свідомо впливати на природу та керувати життям рослин та тварин. У видання "Избранные сочинения" увійшли обрані твори І. В. Мічуріна, присвячені селекції різних сортів рослин, принципам та методам роботи вченого, процесам виведення та помологічному опису різних сортів, та багатьом іншим питанням. Теоретичні положення І. В. Мічуріна незаперечні, бо вони засновані на численних фактах із його практики. Вони створені внаслідок багаторічної клопіткої роботи над розкриттям закономірностей живої природи.
У книзі є чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Видання розраховано на природознавців та усіх, хто цікавиться рідкісними науковими виданнями.
Назва: Избранные сочинения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1955
Москва
Государственное издательство сельскохозяйственной литературы.
Сторінок: 606
довжина 27
ширина 21
товщина 3,5
Вага: 1,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек
Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
У книгу ввійшли повісті радянських мариністів А.Новикова-Прибоя "Подводники", Б.Лавренєва "Ветер", С.Колбасьєва "Река", К.Паустовського "Черное море". Автори – мореплавці, свідки Першої світової війни та жовтневого перевороту 1917р. У повістях відтворили: побут мореплавців, повстання на броненосці «Очаків», події більшовицької «революції». Реалії описані в дусі радянських світоглядних доктрин і є зразком тогочасної літератури, метою якої було возвеличення нового устрою та його будівничих, знищення природних родинних почуттів во ім’я більшовицьких ідей. Водночас повість письменника українського походження К.Паустовського багата докладними описами чорноморської фауни, побуту і занять рибалок, закликами збереження неповторної екосистеми українського Півдня.
Назва: Ветер: Морские повести советских писателей (Видання 1988 року)
Рік і місце видання: 1988, Сімферополь, "Таврія"
Мова: російська
Сторінок: 302
довжина 20,5
ширина 13
товщина 2
Вага: 0,340 кг
Більша книжка. Т.Шевченко (Видання 1963 року)
Автографи поезій Т.Шевченка 1847-1860 рр. Факсимільне видання
Цей рукописний збірник Тарас Григорович Шевченко почав складати у лютому 1858 року в нижньому Новгороді, повертаючись із заслання і чекаючи дозволу на в'їзд до столиці. Роботу цю поет продовжив у Москві і в Петербурзі. Останній запис зроблено 5 грудня 1860 року. Раніше написані твори 1847-1850 років Тарас Григорович не просто переписував, а редагував, деякі ґрунтовно переробив. Це надає збірникові особливості цінності. В оригіналі, що зберігаються в рукописному відділі інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка», під якою він оце і відтворюється без змін. Збірнику передує вступна стаття члена-кореспондента АН УРСР доктора філологічних наук Є.С. Шабліовського
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво Академії наук Української РСР 1963
Мова українська
Сторінок 328