Новини
Избранные произведения /И. В. Мичурин/ (Антикварне видання 1949 року)
Раритетне природознавче видання. У збірник "Избранных произведений" увійшли автобіографічні відомості, праці зі статевої та вегетативної гібридизації та методах відбору гібридних сіянців, статті з агротехніки та публіцистичні виступи І. В. Мічуріна.
Попри наявність радянської пропаганди у тексті видання, праця І. В. Мічуріна містить багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний дослідниками природознавства та всіма, хто цікавиться історією біологічної науки двадцятого століття.
Назва: Избранные произведения.
Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).
Рік: 1949
Москва
Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР
Сторінок: 263
довжина 26
ширина 18
товщина 1,5
Вага: 0,680 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
ЄВПРАКСІЯ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1975 року)
Роман Павла Загребельного "Євпраксія" — це історичний твір, написаний у 1975 році, який присвячений життю княжни Євпраксії Всеволодівни, онуки Ярослава Мудрого. Євпраксія стала дружиною німецького імператора Генріха IV і зіграла важливу роль в європейській політиці XI століття. У романі Загребельний зображає складний і трагічний шлях Євпраксії. Вона вирушає до Європи ще в юному віці, де стикається з інтригами імператорського двору, важкими випробуваннями в особистому житті та політичними конфліктами того часу. Цей роман є частиною циклу історичних романів Павла Загребельного, присвячених видатним постатям української історії.
Correnti contemporanee della pittura inglese (Сучасні течії англійського живопису. Італійське видання 1970 року)
Англійська художня культура
«Реконструкція перипетій сучасних течій в англійському живописі, яку коротко пропонує цей том, обов'язково слідує своїй власній особливій перспективі, яка стає все більш насиченою і прискореною, аж до складності останніх десятиліть, особливо останнього, коли англійська присутність в європейському контексті нових досліджень пропонує численні капітальні і цілком характерні епізоди.»
«Correnti contemporanee della pittura inglese»
Автор: Enrico Crispolti
Видавництво: Fratelli Fabbri Мілан 1970
Мова: італійська
Сторінок: 100
Дед умер молодым / Савва Морозов / (Видання 1988 року)
Документальна повість про мецената Савву Морозова, написана його онуком на основі архівів як сімейних, так і державних.
Книжка С. Морозова присвячена особистості відомого російського промисловця і мецената Савви Морозова. С. Т. Морозов розповідає драматичну долю свого діда, розкриваючи його характер на широкому суспільно-літературному фоні Росії рубежу кінця XIX - початку XX століть.
Друге видання цієї книжки доповнене новими матеріалами.
Назва: Мій дід помер молодим
Автор: С. Морозов
Рік: 1988
Місто: Москва
Видавництво: Советский писатель
Сторінок: 201
Мова: російська
Археологія. 1948 рік. випуск II
Археологія. 1948 рік. випуск 2
Рік видання: 1948
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Другий номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології
Человек-амфибия. /Александр Беляев/ (Антикварне видання 1988 року)
Збірка науково-фантастичних романів та оповідань відомого радянського письменника-фантаста Олександра Біляєва. До неї увійшли романи "Людина-амфібія", «Остання людина з Атлантиди» та такі оповідання як "Мертва голова", "Тримай на захід", "Невидиме світло". Видання прикрашене ілюстраціями художника Олександра Басса.
Головний герой роману "Людина-амфібія" юнак Іхтіандр в результаті зухвалого експерименту, проведеного його прийомним батьком, аргентинським хірургом Сальватором, отримав здібність жити у водній стихії, яка водочас дарує йому гармонію з прекрасною Гуттієре та стає його прокляттям, навіки розлучаючи людину-амфібію з коханою й людським родом.
В другому романі «Остання людина з Атлантиди» нью-йоркський підприємець містер Соллі споряджає наукову експедицію з метою відшукати легендарну острівну державу, описану колись у діалогах Платона. Тут письменник спробував реконструювати життя легендарної Атлантиди, що зникла в океанській безодні.
Сюжет оповідання "Мертва голова", написаний в піджанрі робінзонади, розгортається довкола спроб французького вченого-ентомолога Мореля вижити в нетрях дикої природи Амазонії.
Головний герой "Тримай на захід" геній на ім’я Великий Розум, виборюючи більше часу на власне життя, летить на ракеті на захід, намагаючись встигнути закінчити свій винахід.
Оповідання "Невидиме світло" розповідає про сліпця Доббеля, якому доктор Крусс вживляє електроноскоп - апарат, що дарує своєму носію можливість сприймати випромінювання електронів.
Автор на сторінках своїх творів майстерно створює атмосферу таємничості й загадковості, спонукаючи читача дізнатись, чим закінчиться та чи інша пригода.
Твори написані російською мовою.
Унікальна збірка сподобається шанувальникам наукової фантастики, а також колекціонерам антикварних книг.
Назва: Человек-амфибия.
Автор: Олександр Романович Бєляєв (1884—1942) — російський письменник-фантаст, репортер, адвокат та журналіст. Один із основоположників радянської науково-фантастичної літератури. За величезний внесок у російську фантастику та пророчі ідеї автора часто називають "російським Жюль Верном".
Рік: 1988
Київ "ВЕСЕЛКА"
Мова російська
Moderne Malerei mit 48 farbtafeln (Сучасний живопис (з 48 кольоровими ілюстраціями), німецьке видання 1975 року)
Альбом робіт художників-експресіоністів першої половини ХХ ст..
«Цей том продовжує серію монографій про важливі епохи живопису, яка розпочалася з роботи над імпресіоністами, і присвячена художній творчості першої половини ХХ століття. Ніколи живопис не мав такого різнорідного обличчя і стільки різних течій, що йшли пліч-о-пліч, як за останні 50 років. Натуралізм, який досяг свого найвищого розквіту в імпресіонізмі, вже не давав жодних можливостей для подальшого розвитку, тому художник змушений був шукати інших засобів і шляхів для оформлення і вираження своїх ідей і поглядів у намальованому чи мальованому образі. Різноманітність напрямків, які можна виділити в сучасному живописі, яскраво представлено в цьому томі та ретельно підібраному візуальному матеріалі. Отже, це не стільки окремі художники, скільки основні групові утворення, такі як фовізм, кубізм, експресіонізм, футуризм, метафізичний живопис, абстрактний живопис і сюрреалізм, які показані в їх вирішальних проявах, хоча увага все ж таки зосереджена на репрезентації цінувалося типове у творчості окремих митців. Розділ картин починається з робіт Сезанна, Ван Гога, Мунка та Ходлера, вплив яких на живопис наступного покоління став вирішальним. Зображення надходять з музеїв і приватних колекцій Європи та Америки. Крім відомих картин, репродукуються численні важкодоступні роботи.»
«MODERNE MALEREI (mit 48 Farbtafeln)». Альбом
Видавництво: Pawlak verlag 1975
Мова: німецька
Сторінок: 48
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Каталог колекції документів Київської Археографічної комісії. 1369–1899
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139
Избранные труды. Том І /С. Г. Навашин/ (Антикварне видання 1951 року)
Класичне видання з біології. Том перший "Избранных трудов" відомого ботаніка та цитолога С. Г. Навашина містить його ранні праці, у яких йдеться про спорові рослини та його всесвітньовідомі ембріологічні дослідження. У виданні є цікава автобіографія С. Навашина, яку він написав за декілька років до своєї смерті. У книзі також містяться три видатні дослідження Навашина, присвячені збудникам рослинних хвороб, та його блискуча публікація, у якій він виклав своє найбільше відкриття - подвійне запліднення.
Видання містить чорно-білі та кольорові ілюстрації.
Книга зацікавить ботаніків та усіх любителів рідкісних антикварних видань.
Назва: Избранные труды. Том І.
Автор: Сергі́й Гаврилович Навашин (1857 — 1930) — ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин, послідовниками якої були такі відомі цитоембріологи рослин як Віра Мандрик, Юрій Петрус та інші.
Рік: 1951
Москва, Ленинград
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 361+таблиці
довжина 27
ширина 18
товщина 3
Вага: 1,080 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Дукати і дукачі України / Спаський І. Г. /(Видання 1970 року)
Українське народне мистецтво, художні вироби народних ювелірів.
Дукач - металева, часто визолочена нагрудна прикраса, характерна деталь українського жіночого вбрання, один з видів художніх виробів місцевих народних ювелірів. Монографія І. Г. Спаського вперше науково висвітлює важливу галузь української художньої творчості - виробництво дукачів.
Зміст:
- Що таке дукачі України? Їх топографія та місцеві особливості.
- Дукати XVII–XVIII ст. на Україні. Дукати-дукачі та їх інші назви.
- Українські золотарі XIX–початку XX ст. та їх техніка.
- Минуле золотарського ремесла на Лівобережній Україні.
- Історична систематизація дукатів дукачів.
- Західноєвропейські релігійно-побутові медалі XVII–початку XVIII ст. та їх українські репліки.
- Коронатки XVIII ст. па Україні та їх місцеві репліки.
- Західноєвропейські медалі світського змісту XVII–XVIII ст. і російські медалі XVIII ст. на Україні та їх місцеві репліки.
- Коронаційна медаль 1752 р. та її українські репліки.
- Дукачі-образки українсько-російської іконографії.
- Дукачі, виготовлені з монет XVIII–XIX ст. та їх місцеві репліки.
- Кінець дукачів.
- Резюме російською мовою.
- Резюме англійською мовою.
«Дукати і дукачі України». Історико-нумізматичне дослідження.
Автор: Спаський І. Г.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1970
Мова: українська
Сторінок: 165
Розміри,см.:
довжина 22,5
ширина 17,5
товщина 1,5
Вага: 0,560 кг