Філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть. У книзі на широкому джерельному матеріалі висвітлюється філософсько-теоретичні погляди видатних мислителів Київської Русі XI-XIII століть - Іларіона, Ф.Печерського, Нестора, В.Мономаха, Л.Жидяти, К.Смолятича, К.Туровського та інших. Дається характеристика національної своєрідності давньоруської філософії, розкривається її зв'язок із духовною культурою інших народів. Друге видання книги доповнено розділами про художню літературу стародавньої русі, плебейських-селянських єресях, повніше представлені історіографія, проблеми, фрагменти оригінальних текстів, розширено художнє оформлення. Зміст: - Християнізація русі та духовна культура східних слов'ян - Ярославові книжники Лука Жидята та Іларіон - Монастирська ідеологія. Феодосій та Нестор - Відображення теологічного розуміння історії в географії. Серапіон Володимирський - Становлення ранньої гуманістичної традиції. Іван грішний та Володимир Мономах - «Слово о полке Игореве». Світогляд та ідеали автора - Людина в давньоруській книжності. Даніїл Заточник - У витоків раціоналізму. Климент Смолятич - Розум та віра. Кирило Туровський - Плебейсько-селянські єресі. Вчення стригольників "Мыслители Киевской Руси" Автори: Олександр Фазлаєвич Замалєєв, Володимир Опанасович Зоц Видавництво: «Вища школа» Київ 1987 Мова: російська Сторінок: 181

Навчальний посібник з зовнішньої політики України. Київська Русь - одна з найбільш розвинених країн середньовічної Європи - підтримувала тісні економічні, політичні та культурні зв'язки з країнами Західної Європи, Скандинавії, Візантією, Кавказом та Середньою Азією, чим справляла значний вплив на розвиток міжнародних відносин. У книзі на численному матеріалі висвітлюється вплив зовнішньої політики Київської Русі на хід історичних подій в країнах Західної Європи і Близького Сходу в ХІ ст. «Київська Русь XI ст. у міжнародних відносинах» Автор: Шекера І.М. Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1967 Мова: українська Сторінок: 196

Перевагою монографії В. А. Голобуцького є докладний історіографічний аналіз попередніх робіт з цієї теми. Розглядаються концепції польсько-шляхетських авторів, українських старшинських літописців, російських та українських дворянських істориків XVIII ст., які прагнули пояснити історію козацтва відповідно до своїх, станових інтересів. Автор критикує ідеологів українського націоналізму (М. Грушевського та ін.). Монографія В. А. Голобуцького заснована на великому колі джерел. Виняткову цінність серед них представляє унікальний фонд Коша Запорізької Січі, який зберігається в ЦДІА УРСР і ніким ще не використаний з такою повнотою, як це зроблено автором. Переконливо показано у книзі різке посилення антифеодальної боротьби на Запоріжжі 1773 – 1775 років. Козаки здійснили напад на царські війська, що рухалися з Дунаю на Волгу проти загонів Є. І. Пугачова, і автор справедливо пов'язує з цим фактом ліквідацію у червні 1775 р. Нової Січі урядом Катерини II.