Раритетні природознавчі видання. "Сочинения" у чотирьох томах - це праці І. В. Мічуріна, в яких усі матеріали систематизовані за тематичним принципом і всередині кожних тематичних розділів розміщені в хронологічному порядку. У перший том "Сочинений" увійшли основні праці І. В. Мічуріна, присвячені принципам та методам його роботи. Окрім того, в цей том увійшла передмова академіка Т. Д. Лисенка, яка характеризує творчість Мічуріна, а також вступна стаття академіка І. І. Презена і біографічний нарис, який написав особистий секретар І. В. Мічуріна. Авторський текст відтворено з найбільш достовірних джерел без редакційних змін, за винятком деяких окремих випадків, про які йдеться в підрядкових примітках. У другому томі "Сочинений" містяться помологічні описи виведених І. В. Мічуріним сортів. Помологічні описи розкривають суть загальнобіологічного вчення І. В. Мічуріна про створення нового сорту, про управління розвитку організму за допомогою мічурінських методів: застосування суміші пилку, попереднє вегатитивне зближення, посередник, ментор. Читач зможе прослідкувати за всім довготривалим процесом створення та вирощування багаторічної плодової рослини від моменту схрещування початкових батьківських форм до декількох років плодоношення гібрида, коли він вже перетворюється у сорт. Перший розділ тому - це помологічні описи сортів плодово-ягідних рослин, які були виведені І. В. Мічуріним. У другому розділі містяться статті на помологічну тематику, які були опубліковані І. В. Мічуріним у різний час у періодиці й окремих збірниках. У третьому томі "Сочинений" опубліковані робочі щоденники, окремі узагальнення, замітки, теми та начерки статтей - все те, що в процесі своєї творчості І. В. Мічурін записував в робочих зошитах. У виданні міститься додатковий документальний матеріал для вивчення історії творчої спадщини, яку залишив І. Мічурін. У першу частину тому увійшли спостереження за життям рослин, фенологічні спостереження, експерименти. У другій частині тому містяться записи, присвячені питанням створення нових форм і сортів рослин, а також методичні та помологічні нотатки. У третій частині тому - теми статтей і різні начерки. У четвертій частині зібрані записи, які стосуються актинідій. У додатках є записи, які були в оригіналі закреслені І. Мічуріним. Усі відтворені у тексті малюнки виконані також І. Мічуріним. У четвертому томі "Сочинений" містяться автобіографічні відомості І. В. Мічуріна, статті різних років, відкриті листи, доповіді, рецензії, передмови, замітки, переписка. У додатку є інвентаризація рослинного матеріалу І. В. Мічуріна, яку, на його прохання, склав П. Н. Яковлєв. Також том доповнений приміткам, покажчиком імен, покажчиком назв рослин та алфавітним покажчиком праць І. В. Мічуріна. У книгах є чорно-білі та кольорові ілюстрації. Попри наявність радянської пропаганди у текстах видань, праці І. В. Мічуріна містять багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути корисним для дослідників природознавства та усіх, хто цікавиться історією біологічної науки двадцятого століття. Назва: Сочинения. Том I - IV. Автор: Іван Володимирович Мічурін (1855 — 1935) - біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.). Рік: 1948 Москва ОГИЗ Государственное издательство сельскохозяйственной литературы. Сторінок: 715, 619, 610, 800 довжина 23 ширина 16 товщина 16 Вага: 4,960 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.

Унікальне біологічне видання. У праці "Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья" автор надав багато важливих матеріалів, що висвітлюють склад, будову й історію розвитку рослинності Північного Кавказу й особливо його природних кормових угідь. Паралельно зі збором матеріалів, протягом 1926 - 1950 років автор провів низку експедиційних геоботанічних досліджень у різних районах Північного Кавказу, поступово охопивши весь північний схил Великого Кавказу, від Таманського півострова на заході до Самура на сході, а в поперечному розрізі - від Манича до Ельбруса та перевалів Головного кавказького хребта. Зібрані матеріали були оброблені у світлі теорії В. Р. Вільямса про дерноутворювальний процес. Попри радянську пропаганду в тексті, видання надзвичайно цінне, адже автор надав конкретні дані про видовий склад та будову фітоценозів, а самі фітоценози розглянуті на фоні геоботанічного районування Північного Кавказу та Кавказу в цілому, та у зв'язку з історією флори та рослинності Кавказу. Книга зацікавить ботаніків, геоботаніків, агрономів та усіх любителів рідкісних антикварних видань. Назва: Растительность Северного Кавказа и его природные кормовые угодья. Рік: 1953 Москва, Ленинград Издательство Академии наук СССР Сторінок: 400 довжина 26 ширина 18 товщина 2,5 Вага: 0,900 кг Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.