Новини
«Апасіоната». Роман із життя Людвіга ван Бетховена./Альфред Аменда/ (Видання 1983 року)
Роман із життя Людвіга ван Бетховена.
У центрі твору – великий композитор Людвіг ван Бетховен. Німецький письменник 20-го століття глибоко проникає у внутрішній світ композитора, у його творче життя, у процеси його титанічної праці, популярно розкриваючи зміст та неповторні особливості новаторської музики Бетховена.
Альфред Аменда «Апасіоната». Роман із життя Людвіга ван Бетховена.
Автор: Альфред Аменда (1893-1973)
Видавництво: «Дніпро», Київ, 1983
Мова: українська
Сторінок: 491
Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине (Наукове видання 1976 року)
Кераміка неоліту на території України.
Книга присвячена неолітичній культурі племен, які залишили на території України пам'ятники з так званою ямочно-гребінчастою керамікою. Характеризується виробничий та побутовий інвентар, властивий цим племенам, встановлюються етапи у розвитку культури та її локальні варіанти. Основна увага приділяється питанню походження цієї культури на території України та значення її для розвитку схожих із нею культур у лісовій зоні Східної Європи.
«Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине»
Автор: Непріна Валентина Іванівна
Видавництво: «Наукова думка» Київ» 1976
Мова: російська
Сторінок: 149
Рожь /Иванов А.П./ (Видання 1961 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У цій книзі на основі багаторічного вивчення автором видового та сортового розмаїття жита, узагальнення даних вітчизняної та іноземної літератури, а також передового досвіду виробництва дано опис однієї з найважливіших продовольчих культур та показано її народногосподарське значення. Велике місце відведено опису біології культури, прийомам її обробітку, селекції та насінництва, що дозволяє успішно боротися за підвищення врожаїв зерна жита. Висвітлено також шкідники жита, її хвороби та заходи боротьби з ними. Книга розрахована на агрономів, директорів радгоспів, голів колгоспів.
«Рожь». (Жито)
Автор: Іванов А.П.
Видавництво: Сельхозиздат, 1961
Мова: російська
Сторінок: 302
Георгій Малаков /Д. В. Малаков/ (Антикварне видання 1984 року)
Унікальне мистецьке видання. Альбом присвячено творчості відомого українського графіка Георгія Васильовича Малакова, який активно працював у галузях станкової та книжкової гарфіки, екслібриса. Йому належать серії творів, присвячених війні 1941 - 1945 років, радянській армії і флоту, героїчній обороні Києва.
Альбом розрахований на широке коло шанувальників образотворчого мистецтва.
Назва: Георгій Малаков.
Автор: Дмитро Васильович Малаков (1937 — 2019) — український історик, києвознавець, колишній заступник директора Музею історії Києва, старший науковий співробітник музею.
Георгій Васильович Малаков (1928 — 1979) — український графік, заслужений художник УРСР. Працював у галузі станкової, книжкової графіки та екслібрису, переважно в техніці лінориту. Багато працював в галузі журнальної та газетної ілюстрації. Брат українського краєзнавця Дмитра Малакова.
Рік: 1984
Київ, "Мистецтво"
Сторінок: _
довжина 26
ширина 18
товщина 1
Вага: 0,400 кг
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Культура Руси эпохи образования русского национального государства (конец XIV – начало XVI в.) Д.С. Лихачев (Книга 1946 року)
Книга про культуру Московської держави від кінця 14 до початку 16 ст. - періоду становлення Великого князівства Московського.
Просвітництво, літописна справа, епос, література, зодчество, живопис ітд.
Культура Руси эпохи образования русского национального государства.
Автор: Д.С. Лихачев
Рік: 1946
Сторінок: 177
Землепроходцы / Г. М. Марков / (Видання 1976 року)
Збірка історичних повістей про видатних землепрохідців та мореплавців Далекого Сходу XVII-XVIII ст.
Книга "Землепрохідці" - це колекція історичних повістей, присвячених видатним дослідникам та першовідкривачам Далекого Сходу XVII-XVIII ст. У збірці представлені твори різних авторів, які розповідають про подвиги та відкриття таких відомих постатей, як Єрофей Хабаров, Семен Дежньов, Вітус Берінг та інші.
Збірник містить 13 повістей, кожна з яких присвячена окремому герою або експедиції. Наприкінці видання подано покажчик імен російських землепрохідців, дослідників, державних та громадських діячів, згаданих у текстах.
Це видання є цінним джерелом інформації про історію освоєння Далекого Сходу та вклад російських першопрохідців у розвиток географічних знань.
Бібліографічна інформація
Назва: Землепроходцы
Автор: Г. М. Марков
Рік і місце видання: 1976, Хабаровск
Сторінок: 851
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 13
товщина 4
Вага: 0,860 кг
Плавучий остров / Жюль Верн / (Видання 1987 року)
Пригодницький роман з елементами наукової фантастики та соціальної сатири.
"Плавучий острів" - це захоплюючий твір відомого французького письменника Жуля Верна, що поєднує в собі напружений пригодницький сюжет, ретельно розроблену науково-технічну складову, яскраві географічні описи та гострий соціально-сатиричний підтекст.
Роман демонструє прогресивні погляди автора, його критичне ставлення до мілітаризму та колоніальної політики капіталістичних держав. Верн протиставляє творчі сили науки і прогресу руйнівним силам деспотизму та людиноненависництва, показуючи неминучий крах останніх.
Книга вперше була перекладена російською мовою у 1895 р. і з того часу неодноразово перевидавалася, що свідчить про її популярність серед читачів.
Бібліографічна інформація
Назва: Плавучий остров
Автор: Жуль Верн
Рік і місце видання: 1987, Петрозаводськ
Сторінок: 315
Мова: російська
/
довжина 20,5
ширина 15
товщина 2
Вага: 0,370 кг
Михайло Коцюбинський. Твори в 3 томах (Видання 1979 року)
До першого тому збірки творів М.Коцюбинського ввійшли повісті та оповідання «На віру», «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Ціповяз», «Маленький грішник», «Посол від чорного царя», «По-людському», нарис «В путах шайтана» та інші.
До другого тому ввійшли оповідання, які написані в 1901-1909 рр. «Дорогою ціною», «Лялечка», «Він іде!», «Сміх», «Цвіт яблун»і, «Intermezzo».
До третього тому збірки ввійшли художні твори написані в 1910-1912 рр «Fata morgana», «Тіні забутих предків», «Сон», «Коні не винні», а також вибрані статті та листи письменника.
Автор: Михайло Михайлович Коцюбинський. Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія. Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись. У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності. У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором. 1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму. У 1892 році М.Коцюбинский увійшов до таємної спілки Братство тарасівців. Коцюбинський був одним з ініціаторів створення товариства “Просвіта". Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь». 1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців. Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину. У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти. Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.
Видавництво художньої літератури «Дніпро» Київ 1979
Мова: українська
Сторінок: 1 том – 310, 2 том – 281, 3 том - 353
Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа. Е. И. Данилова (Наукова книга 1971 року)
Спроба на основі генних показників крові з'ясувати родинні зв'язки українського народу в процесі формування української народності та нації. Основою дослідження стали чисельні матеріали, які були зібрані українськими антропологами та гематологами за останні п'ять років (до виходу книги в 1971) по групам крові ABO, MN та резус-негативності.
Гематологическая типология и вопросы этногенеза украинского народа.
Авторка: Єлизавета Іванівна Данилова (1910-1998), науковиця у галузях морфології та антропології, докторка біологічних наук (1966).
Працювала у відділі еволюційної морфології Інституту зоології АН УРСР в 1950—1963 рр., та в секторі антропології Інституту археології АН УРСР (з 1963).
Мова: російська
Сторінок: 123
Рік: 1971
Книга містить написи кульковою ручкою
Зміст
Предисловие
І. Общие данные о групповых факторах крови
ІІ. Гематология и этническая антропология
ІІІ. Гематологическая типология народов Европы и этнические связи славян
IV. Некоторые вопросы этнической истории украинского народа в связи с гематологическими данными.
Выводы
Библиография
Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. Выпуск ІІІ (Наукове видання 1971 року)
Доповіді українських та вірменських радянських істориків, літературознавців та мистецтвознавців, літературознавців та мистецтвознавців, що буди прочитані на ІІІ спільній сесії. Доповіді відображають економічні, політичні та культурні зв'язки двох народів, їх спільну боротьбу проти іноземного іга за соціальне та національне визволення.
"Історичні зв'язки та дружба українського та вірменського народів" Випуск ІІІ
Видавництво Академії наук Вірменської РСР, Єреван, 1971
Мова російська
Сторінок 380
Клеопатра. Владычица зари. /Генри Райдер Хаггард/ (Художнє видання 1992 року)
Класика світової літуратури історичного жанру. Загибель Антонія і Клеопатри вважають одним із загадкових трагічних епізодів минулого. Автор створює ще одну легенду про знамениту царицю Давнього Єгипту і намагається дати відповіді на питання і загадки подій, які призвелти до її падіння. Водночас перед читачем постає й інша царівна, Нефрет, яка була зв`язана сімейними зв`язками з династією вавилонських царів. Після численних пригод їй судилося стати тою, хто об’єднала Верхній і Нижній Єгипет.
Дане видання проілюстрував та оформив художник А. Орлов, свої коментарі залишив А. Темчин.
Книгу переклали з англійської на російську мову Ю. Жукова та І. Архангельська.
Дане видання зацікавить дослідників історії Древнього Єгипту, тих, хто захоплюється історичними постатями, та колекціонерів антикварних видань.
Назва: Клеопатра. Владычица зари.
Автор: Генрі Райдер Хаггард (1856 - 1925) - англійський письменник, юрист, агроном і ґрунтознавець; класик світової пригодницької літератури, творець літературного жанру «загублений світ», один із засновників жанру фентезі. Брав участь у реформуванні системи сільського господарства Британської імперії.
Рік: 1992
КИЕВ
Издательство "Художественная литература"