Новини
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Археологія. 1947 рік. випуск 1
Рік видання: 1947
Мова: українська
Кількість сторінок: 200 з ілюстраціями
Обкладинка м'яка
Особливості: сторінки не розрізані
Букіністична рідкість
Перший номер відновленого після Другої світової війни видання Інституту археології Академії наук Української РСР, в якому публікувались статті з української археології.
Львівські стародруки /Запаско, Мацюк/ (Видання 1983 року)
Культурна спадщина України.
Книгознавчий нарис розповідає про львівські стародруки - видання XVI-XVIII ст., що стали надбанням скарбниці вітчизняної культури. Нині вони дбайливо зберігаються в державних бібліотеках, музеях, архівах.
«Львівські стародруки. Книгознавчий нарис».
Автори: Яким Запаско, Орест Мацюк
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1983
Мова: українська
Сторінок: 172
Киевская Русь очерки социально-экономической истории /Фроянов І.Я./ (Видання 1974 року)
Соціально-економічний розвиток Київської Русі IX-XII ст. Погляд автора.
У книзі розглядаються найважливіші проблеми соціально-економічного розвитку Русі IX-XII ст.: Общинні форми землеволодіння та їх еволюція, зростання приватного землеволодіння та господарства, формування залежного населення та ін.
«Киевская Русь. Очерки социально-экономической истории»
Автор: Ігор Якович Фроянов
Видавництво Ленінградського університету, 1974
Мова: російська
Сторінок: 157
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Дневник автобиогрфия. Тарас Шевченко (Наукове видання 1972 року)
Реліквія українського народу
Щоденник являє собою зошит з записами російською мовою, які поет робив протягом 1857—1858 років після одержання у Новопетровському укріпленні звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Шевченко вів щоденник з 12 по 1857 р. по 13 липня 1858 р. (Останні тижні заслання та повернення до Петербурга). Автобіографію писав за рік до смерті (січень 1860 р.). Ці його записи - потаємні документи генія і водночас художні скарби неоціненного значення. Рукописи видаються вперше.
«Тарас Шевченко. Дневник. Автобиогрфия. Автографы»
Підготовка тексту та післямова: Є. Шабліовського.
Видавництво: «Наукова думка» Київ 1972
Мова: російська
Твори: В чотрьох томах / Опільський Юліян / (Видання 1994-2005 року)
Чотиритомне зібрання творів відомого українського письменника-історика Юліяна Опільського.
Повне чотиритомне видання творів Юліяна Опільського (справжнє ім'я Юрій Львович Рудницький) — одного з найвизначніших майстрів історичної прози в українській літературі. Письменник узяв собі псевдонім від назви рідного краю — Опілля, північно-західної частини Поділля.
Перший том містить повісті про епоху Київської Русі: «Іду на вас» (про останній похід і загибель князя Святослава), «Ідоли падуть» (про князювання Володимира та прийняття християнства), «Вовкулака» (про життя на західних землях Давньоруської держави). До другого тому ввійшли історичні повісті «Золотий Лев» та «Сумерк». Третій том містить трилогію «Опирі». Четвертий том об'єднав оповідання та повісті різних періодів — від стародавнього Вавилону та Єгипту до подій 1812 р.
Опільський майстерно поєднував історичну достовірність із художністю, досліджуючи проблеми національної самосвідомості, духовної спадкоємності та зв'язку поколінь. Його твори стали важливим внеском у розвиток історичного жанру в українській літературі радянського періоду.
Літопис Самовидця (Наукове видання 1971 року)
Найвідоміший літопис Козацької доби, який проводить читача від початку повстання Хмельницького в кінці 1640-х років до першої фази Північної війни, на початку 18 століття.
Літопис Самовидця — одна з найвидатніших історіографічних пам’яток і одне з найдостовірніших історичних джерел XVII ст., самобутня й оригінальна пам’ятка української мови та літератури. Як історичне джерело, написане очевидцем, літопис містить цінні фактичні відомості з історії народів Східної Європи другої половини XVII ст. Багато з цих відомостей мають унікальний характер.
Чудовий подарунок для всіх, хто цікавиться козацькою добою в історії України.
Літопис Самовидця
Київ, Наукова думка - 1971
204 сторінки
Основи сільського господарства /П. А. Власюк/ (Антикварне видання 1956 року)
Раритетне видання про сільське господарство. У виданні "Основи сільського господарства" український агрохімік і ґрунтознавець П. А. Власюк описав значення і завдання сільськогосподарського виробництва, а також особливості вирощування рослин та досягнення сільського господарства. Попри наявність радянської пропаганди у тексті видання, матеріали, подані в книзі, можуть містити корисну інформацію для дослідників сільського господарства двадцятого століття. У першому розділі описано ґрунтознавство, у другому - основи землеробства, третій розділ присвячено рослинництву, а четвертий - основам тваринництва. У двох останніх розділах містяться матеріали з організації соціалістичного сільського господарства та про шкільну навчально-дослідну ділянку.
Видання буде цікавим дсолідникам історії сільського господарства, природознавцям та біологам.
У книзі є ілюстрації та автограф автора.
Назва: Основи сільського господарства.
Автор: Петро Антипович Власюк (1905 — 1980) — український агрохімік, ґрунтознавець і фізіолог рослин, академік АН УРСР, академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, президент Української академії сільськогосподарських наук.
Рік: 1956
Київ
Державне учбово-педагогічне видавництво "Радянська школа"
Сторінок: 532
довжина 27
ширина 17,5
товщина 3
Вага: 0,940 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Записки о Полтаве. В. Є. Бучневич (репринт)
Репринт з відомої книги відомого дослідника міста Полтави, що вперше побачила світ на початку 20 століття.
Автор зібрав і акумулював у своїй праці багато втрачених на сьогодні джерел. Саме тому, не дивлячись на свою компілятивність, книга Бучневича досі є одним з основних джерел з історії міста Полтави.
Записки о Полтаве
Автор: Василь Євстафійович Бучневич
Рік: сучасний репринт з книги 1902 року
Мова: дореформена російська
Культура і побут населення України (Видання 1991 року)
Книга з етнічної історії України, українська діаспора. Навчальний посібник.
Перше видання цієї книжки (1991 р.) стало водночас і першим знайомством читача з оригінальним систематизованим посібником з українського народознавства. У другому, доповненому і переробленому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості про українську діаспору та її культурні надбання. Для науковців, усіх, хто цікавиться історією та етнографією рідного краю.
«Культура і побут населення України»
Автори: В.І.Наулко (кер.), Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко
Видавництво: «Либідь», Київ, 1991
Мова: українська
Сторінок: 284
Детинец Киева IX-XIII веков. Кілієвич С.Р. (Наукове видання 1982 року)
Видання про дослідження найдавнішої частини Києва – дитинця.
У монографії узагальнено та систематизовано величезний матеріал, здобутий за всю історію археологічних досліджень найдавнішої частини Києва – дитинця. На підставі аналізу та картографування археологічних матеріалів, зіставлення їх із письмовими джерелами простежено основні історичні етапи формування київського дитинця – поступове переростання невеликого городища на Старокиївській горі кінця V–VI ст. до політичного та адміністративного центру міста – столиці Давньоруської держави IX–XIII ст.. Для археологів, істориків, викладачів вузів та шкіл, робітників музеїв та всіх, хто цікавиться історією древнього Києва.
«Детинец Киева IX-первой половины XIII веков». По материалам археологических исследований.
Автор Кілієвич Стефанія Ромуальдівна
Видавництво Наукова думка 1982
Мова російська
Сторінок 176
Пезії. Григорій СКОВОРОДА (Видання 1971 року)
"Творчість Григорія Савича Сковороди - своєрідне і самобутнє явище в культурному житті другої половини 18 століття. У його поетичній творчості чтуи голос мислителя-філософа, а в філософських трактатах помітна пристрасть поета. І в філософських працях, і в поезії Сковороди відбито естетичні уподобання та погляди, прогресивність яких визначилась історично. Саме ці погляди характеризують переддень нової української літератури." (З передмови)
Збірка творів Григорія Сковороди видавництва «Радянський письменник» 1971 року.
Віршовані твори. Переклади. Байки.
Поезії
Автор Григорій Савич Сковорода (1722-1794), людина, чий портрет прикрашає 500-грвневу банкноту.
Рік: 1971 Видавництво «Радянський письменник»
Сторінок: 239
Розміри, см.: Довжина 17, ширина 11,5, товщина 1,5
Вага 0,210 кг