Новини
Киев. Справочник-путеводитель/(Видання 1954 року)
Довідник-путівник по Києву, що відображає історичний та культурний образ міста в середині XX ст.
Це видання 1954 р. представляє собою детальний путівник по Києву, який надає широкий спектр інформації про столицю України того часу. Книга є цінним джерелом для розуміння структури, культурного та історичного ландшафту Києва в післявоєнний період.
Зміст путівника охоплює такі розділи:
1. Вступ
2. Адміністративні, наукові та культурно-просвітницькі установи і споруди
3. Музеї та заповідники
4. Театри і стадіони
5. Пам'ятники
6. Археологічні та історико-архітектурні пам'ятки
7. Історико-революційні місця
8. Місця перебування видатних людей
9. Довідки
Цей путівник є не лише практичним довідником для відвідувачів Києва 1950-х рр., але й цінним історичним документом. Він дозволяє простежити зміни в міському ландшафті, культурному житті та офіційній репрезентації міста за радянських часів.
Книга буде цікава історикам, краєзнавцям, дослідникам урбаністики, а також усім, хто цікавиться історією Києва та України середини XX ст.
Собрание сочинений в пяти томах /Роберт Луис Стивенсон/ Видання 1981 року
У читацькій пам'яті Роберт Луїс Стівенсон нерідко виявляється автором однієї книги. Називають ім'я Стівенсона і услід за ним - «Острів Скарбів». Особлива популярність «Острова» у шкільному середовищі закріпила за її автором славу літератора, який пише для юнацтва.
Не лише книги, але і біографія Стівенсона сприяла його популярності. Цілісність характеру, мужність поведінки, незвичайність фону та обставин, в яких опинявся Стівенсон, драматизм долі - все хвилювало уяву. Ім'я письменника супроводжували легенди.
Тим часом найскладніші вузли багатьох літературних проблем на англійському грунті сходяться як раніше, так і зараз до творчості Р. Л. Стівенсона. Треба простежити зв'язки Стівенсона з Теккереєм, з Уолтом Вітменом або з Вілкі Коллінзом, щоб усвідомити своєрідність Стівенсона і його значення, згадати про нього як автора багатьох інших крім «Острова Скарбів», книг і розібрати пильніше очевидну романтику, що так виразно виділила його творчість.
Зміст:
Том 1: рассказы и повести
Том 2: "Остров Сокровищ", "Чёрная стрела"
Том 3: "Владетель Баллантрэ", "Потерпевшие кораблекрушение"
Том 4: "Похищенный", "Катриона"
Том 5: "Сент-Ив", стихи и баллады
Назва: Собрание сочинений в пяти томах
Автор: Роберт Л. Стівенсон
Видавець: Москва, 1981 р., "Правда"
Мова: російська
Сторінок: -
довжина 20,5
ширина 13
товщина 13
Вага: 2,380 кг (5 книг)
Избранные сочинения. Н. А. Майсурян (Наукова робота з рослинництва 1970 року)
Збірка статей Миколи Олександровича Майсуряна, доктора сільськогосподарських наук.
Зміст
- Биологические исследования
- Изучение семян и плодов культурных и сорных растений
- Исследования по растениеводству и селекции
- Зерновые бобовые и проблема растительного белка
- Изучение люпина
- Методические исследования
- Очерки о жизни и творчестве выдающихся ученых
- О растениеводстве в зарубежных странах
Избранные сочинения
Автор: Майсурян Микола Олександрович (1896-1967)
Рік: 1970
Мова російська
Сторінок: 574
Труды Новгородской археологической экспедиции. Том І/(Наукове видення 1956 року)
Науковий колектив Новгородської експедиції підготував кілька томів праць.
Перший том присвячений здебільшого обґрунтуванню новгородської археологічної хронології, що є необхідною попередньою умовою публікації речових знахідок та берестяних грамот.
Для подальшого дослідження всіх давньоруських міст новгородські розкопки створили надійну хронологічну шкалу. Цей том містить наукову аргументацію цієї хронологічної шкали.
З кольоровими та чорно-білими фотоілюстраціями.
Пан Халявский Квитка Основьяненко (Видання 1950 року)
Історично-побутовий роман
«Пан Халявський» — історично-побутовий роман Григорія Квітки-Основ'яненка, написаний російською мовою. Подає знущально-критичний розріз повсякденного побуту принаймні трьох поколінь українських поміщиків кінця XVIII — початку XIX століть. Роман побудований на спогадах Трохима Мироновича Халявського про найцікавіші, на його погляд, пригоди свого життя. У творі етнографічно точно відтворено особливості тогочасного побуту, зокрема є детальний опис пригощання полковника-благодійника, становище жінки, дворової прислуги та ставлення до неї поміщиків, ознаки розкладу помісного дворянства, визначені соціальною суттю стану та умовами паразитичного побуту.
«Пан Халявский»
Автор: Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Григорій Федорович Квітка) (1778-1843) – основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Його вважають батьком української прози. Народився у слободі Основа біля Харкова у дворянській родині. Здобув домашню освіту. Згодом навчався у Курязькій монастирській школі. У 1793 році як дворянин був зарахований на військову службу. В 1796—1797 числився ротмістром Сіверського карабінерного та Харківського кірасирського полків. У відставку пішов у чині капітана. Після відставки близько 10-ти місяців, з червня 1804 до квітня 1805, відбував послух у Курязькому монастирі. В 1806 р. служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства (1817–28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду. Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті. Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838) (сам збирав кошти на її відкриття). Відредагував та опублікував перші в Україні громадсько-літературні журнали «Українскій Вістникъ» та “Харьковский демокрит”. Протягом 1817—1828 pp. Г. Квітка чотири рази переобирався Предводителем дворян Харківського повіту. З 1827 р. почав писати прозу і драматургію. Перша книга «Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком» («Маруся», «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень») вийшла у 1834 р. У 1840 р. Г.Ф. Квітка очолив Харківську палату карного суду на посаді надвірного радника. Письменник помер 20 серпня 1843р., похований у Харкові.
Державне видавництво художньої літератури 1950
Мова: російська
Сторінок: 227
Більша книжка /Тарас Шевченко/ (Видання 1989 року)
Поезія Тараса Шевченка.
Нове факсимільне видання рукописної збірки поезій Т. Шевченка, перший запис в якій було зроблено 21 лютого 1858 р. у Нижньому Новгороді, останній - за кілька місяців перед смертю - 5 грудня 1860 р. у Петербурзі. В оригіналі, що зберігаються в Інституті літератури імені Тараса Шевченка НАН України, збірник відкривається сторінкою, на якій рукою Шевченка старанно виведено «Поезія Тараса Шевченка», а нижче «1847г.» В шевченкознавстві за цим збірником закріпилася назва «Більше книжка». Збірнику передує вступна стаття Леоніда Новиченка.
«Більша книжка»
Автор: Шевченко Тарас Григорович (1814-1861) Видатний український поет, художник, громадський діяч, перекладач, автор Кобзаря, співробітник Київської Археологічної комісії, академік гравірування (1860). Народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 р. у с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області) у родині Григорія Івановича Шевченка і Катерини Якимівни Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната генерал-лейтенанта Василя Васильовича Енгельгарда - поміщика, що володів 50 тис. кріпаків і був власником близько 160 тис. десятин землі. Через рік після народження Тараса родина переїздить із Моринців до Кирилівки, у ній, окрім Тараса, було 6 дітей - старші - Катерина та Марія, брат Микита, молодші - Ярина, Марія, брат Йосип.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок 328+20
Художні металеві вироби Західних Областей Української РСР (Наукове видання 1959 року)
Культурна спадщина України. Альбом.
«Художня обробка металу на Україні в XVI-XIX ст. розвивалася в основному в двох напрямах: як народний художній промисел і як міське цехове, а потім мануфактурне та фабричне виробництво. Під народним промислом в галузі художнього металу розуміється головним чином художнє лиття. Найбільш високого розвитку набув цей промисел у Східних Карпатах, особливо в Косівському районі, Станіславської області, де віддавна народні майстри виробляли найрізноманітніші предмети побутового вжитку, прикраси до одягу тощо. Народна художня обробка металу глибоко оригінальна своїм змістом, багатством простих і чітких орнаментальних форм, різноманітністю асортименту. Своєю орнаментикою вона тісно зв'язана з такими видами народного мистецтва, як декоративна різьба по дереву і народна вишивка.»
«Художні Металеві Вироби Західних Областей Української РСР, XVI-XIX Ст.» Альбом
Видавництво: Академії наук Української РСР, Київ, 1959
Мова: українська, англійська та російська
Сторінок: 29 + 40 таблиць
Регуляция физиологических функций растений (Наукове видання 1986 року)
Збірник наукових праць для спеціалістів сільського господарства рослинницького профілю.
Збірник містить матеріали, що характеризують регуляторні механізми різних фізіологічних процесів рослини: метаболізму, біогенезу ультра- та мезоструктур, формування стійкості до несприятливих умов середовища, організації транспортних явищ, симбіотичної азотфіксації, адаптації, дихання та фотосинтезу, дії гербіцидів, зростання та формоутворення. Велику увагу приділено прикладним аспектам цих питань. Для фізіологів та біохіміків рослин, селекціонерів.
«Регуляция физиологических функций растений» (Регуляція фізіологічних функцій рослин).
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1986
Мова: російська
Сторінок: 271
Карби. Оповідання. /Марко Черемшина/ (Видання 1986 року)
Книга містить оповідання українського письменника Марка Черемшини (псевдонім Івана Семенюка, 1874-1927). Опубліковано 16 соціально-психологічних новел зі збірки «Карби» та 6 - зі збірки «Село за війни». У них відтворено побут, вірування, звичаї та життя гуцулів до і після 1-ї світової війни. Оповідання написані «з легким гумором, трохи оптимістично попри всі негаразди горян» (Дмитро Донцов). Літературознавці відзначають багатство народної, часто ритмізованої мови, якою творив Марко Черемшина.
Назва: Карби. Оповідання
Автор: Марко Черемшина
Рік і місце видання: 1986, Київ, Видавництво художньої літератури "Дніпро"
Мова: українська
Сторінок: 246
довжина 18,5
ширина 11
товщина 1,5
Вага: 0,220 кг
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271
Українська література XIV-XVI ст. (Видання класичної літератури 1988 року)
Класичне видання української класики від "Наукової думки".
У книзі друкуються житійні, паломницькі, історіографічні, полемічні й поетичні твори української літератури XIV - XVI ст.
Українська література XIV-XVI ст.
Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладні повісті.
Київ 1988 Наукова думка
Сторінок: 600
Труды института истории естествознания. Том V (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Том V "Трудов института истории естествознания" присвячено історії біології XVIII - XIX століть. На початку видання подано праці, які вісвітлюють боротьбу вітчизняних біологів за ідею єдності організму й умов життя. Також у цьому томі є декілька статей, які розкривають пріоритет видатних ембріологів і цитологів у важливих відкриттях і теоріях. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, статті, подані в цьому томі, мають велику цінність для вивчення та розуміння історії природознавства.
Книга розрахована на природознавців, біологів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Труды института истории естествознания. Том V.
Рік: 1953
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26,5
ширина 19
товщина 2,5
Вага: 1,000 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.