Новини
Новеллы /Ги де Мопассан/ (Видання 1985 року)
1250 грн.
Твори французького письменника відтворюють повсякденне життя, проблеми і радості його співвітчизників XIX ст. Героями новел є представники найрізноманітніших верств суспільства: парижани і провінціали, чиновники і артисти, фермери і найманці, майстри і безхатьки. Автор художньо і з глибоким психологізмом висвітлив драматичні наслідки для французів війни з Прусією 1871р.; підняв тему жінки - жертви насильства, родини і дітей. Мопассану належить твір, який вважається гімном кохання («Місячне світло»).
Назва: Новеллы
Автор: Гі де Мопассан
Рік і місце видання: 1985, Єреван, видавництво «АЙастан»
Мова: російська
Сторінок: 486
довжина 20,5
ширина 13
товщина 3
Вага: 0,470 кг
Українські грамоти XV століття / Упорядник Віталій Русанівський / (Наукове видання 1965 року)
2200 грн.
Збірка грамот XV століття, написаних староукраїнською мовою, з передмовою та коментарями академіка В. Русанівського.
Видання з серії "Пам'ятки української мови XV століття", опубліковане в 1965 році Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР у видавництві "Наукова думка". Збірка містить раніше неопубліковані грамоти та грамоти, видані без урахування потреб мовознавчих досліджень.
У передмові академік Русанівський надає загальний лінгвістичний огляд кожної групи документів та аналізує особливості їхнього написання.
Грамоти у збірці організовані за географічним принципом, представляючи різні регіони: центральну Україну, Західне Полісся, Галичину, українські землі Молдови та Закарпаття. Кожен документ супроводжується палеографічним коментарем.
Видання доповнене корисними додатками: покажчиками імен і географічних назв, а також словником.
Назва: Українські грамоти XV століття
Автор: Упорядник Віталій Русанівський
Рік і місце видання: 1965, Київ
Сторінок: 161
Мова: українська
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
2400 грн.
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271