Новини
Історія Української держави двадцятого століття /І. Нагаєвський/ Видання 1993 року
Перше в Україні перевидання праці о. Ісидора Нагаєвського, що вийшла 1989 року в Українському Католицькому Університеті ім. св. Климента в Римі.
Автор - капелан дивізії "Галичина" у 1943-44 роках (відомий своїми "Спогадами польового духовника"), згодом - військовополонений в англо-американських таборах, що наклало відзнаку на його погляди та історичні штудії.
Від 1953 р. — професор Українського Вільного Університету в м. Мюнхен.
Книга доктора Ісидора Нагаєвського, написана в еміграції, висвітлює події в Україні часів Центральної ради, Гетьманату, Директорії (1917-1921 рр.). На основі документів, свідчень сучасників, на тлі тогочасних подій в Європі автор розгортає картину боротьби за державність України в усій її складності і суперечливості.
Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Кочергін І.О.
Книга про дворянство Українського Півдня і Сходу (сучасна Дніпропетровська, частково Запорізька, Донецька, Луганська, Кіровоградська області України).
У монографії з’ясовано характерні особливості поведінки дворянства Катеринославської губернії у різних ситуаціях в період соціально-економічної, суспільно-політичної та соціокультурної трансформації Російської імперії другої половині ХІХ – початку ХХ ст.
Проаналізовано роль дворянства після скасування кріпацтва в діяльності різноманітних інституцій, що виникли внаслідок реформ Олександра ІІ і контрреформ Олександра ІІІ; які шляхи подолання проблем, що постали після 1861 р., бачило катеринославське дворянство; як воно взаємодіяло всередині дворянського зібрання та поза його межами з різними соціальними та етнічними групами; наскільки сильно дворяни впливали на соціокультурну ситуацію в губернії та що спонукало їх займатися благочинною та просвітницькою діяльністю та які були її напрями.
Автор: Кочергін І.О.
Рік: 2015
Мова: українська
Кількість сторінок: 576
Тарас Шевченко. Поеми (Видання 1984 року)
Збірка поем Великого Кобзаря
Славнозвісні поеми, у яких поет зображував життєву долю жінки-страдниці, опоетизувавши її високе душевне благородство та викриваючи гнівно суспільні вади, що викликали страждання жінки, а то й загибель.
«Поеми».
Автор: Тарас Григорович Шевченко. Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 11 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». У першому виданні було 8 творів. 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перепохований в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Ілюстрації Олександра Івахненка. Оформлення Володимира Юрчишина.
Видавництво «Веселка» Київ 1984
Мова: українська
Сторінок: 197
Вибрані твори. Григорій Квітка-Основ’яненко (Видання 1949 року)
Класика українського письменства
Збірка вміщує вибрані твори Григорія Квітки-Основ’яненка, засновника художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.
Зміст:
- Г.Ф.Квітка-Основ'яненко. П.Волинський
Повісті та оповідання:
- Салдатський патрет
- Маруся
- Конотопська відьма
- Козир-дівка
- Сердешна Оксана
Драматичні твори:
- Сватання на Гончарівці
- Шельменко-денщик
«Григорій Квітка-Основ'яненко. Вибрані твори»
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко (1778- 1843), письменник, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Приблизно 4 роки був послушником Курязького Спасо-Преображенського монастиря. Потім повернувся до світського життя. Служив комісаром з питань провіанту в народному ополченні (1806–1807), був секретарем дворянських зборів, дир. заснованого за його участі Харківського професійного театру (1812), повітовим предводителем дворянства (1817–1828), совісним суддею, головою Харківської палати кримінального суду. Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті, членом Товариства антикваріїв Півночі, був одним із засновників Харківського інституту шляхетних дівчат (1812), Благодійного товариства (1812), Харківської публічної бібліотеки (1838). Наприкінці 1810 – на початку 1820-х років в харківській ("Украинский вестник", "Харьковские известия") та московській ("Вестник Европы") періодиці почав публікувати фейлетони, статті, жартівливі вірші. 1816–1817 разом з Р. Гонорським та Є. Філомафітським видавав перший в Україні журнал "Украинский вестник", був ініціатором видання альманахів "Утренняя звезда" (1833), "Молодик" (1843), першої збірки українських прислів'їв і приказок В. Смирницького "Малоросійські прислів'я і приказки. Зібрані В.М.С." (1843). У 1820-х роках виступив із першими комедіями. Його перу належать також дві книги "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком" (1834–1837), низка історичних нарисів, переказів російською мовою ("Головатий" 1839; "Історія театру в Харкові", 1841; "Українці", 1841; "Переказ про Гаркушу", 1842; "Заснування Харкова", 1843 та ін.). Листувався з Т. Шевченком. Кобзар присвятив йому листа "До Основ’яненка", проілюстрував "Знахаря" і "Панну Сотниківну". Найвідоміші твори: "Шельменко-волосний писар" (1829), "Маруся" (1832), "Салдацький патрет" (1833), "Пан Халявський" (1839), "Сердешна Оксана" (1841), "Козир-дівка" (1838), "Ганнуся" (1839), "Конотопська відьма" (1833), "Сватання на Гончарівці" (1835), "Щельменко-денщик" (1838, всі три – екранізовані). Його твори перекладалися польською та болгарською мовами, 1854 в Парижі опубліковано французькою мовою "Сердешну Оксану". Творчість Г. Квітки-Основ'яненка справила значний вплив на подальший розвиток української літератури, зокрема так званої етнографічної школи. (Матеріали е-Бібліотеки "Україніка")
«Державне видавництво художньої літератури», Київ, 1949
Мова: українська та російська
Сторінок: 342
Berlin (Берлін. Фотографії. Німецьке видання 1999 року)
«Падіння Берлінської стіни та відкриття Залізної завіси призвели до усунення рівноваги в Європі. Берлін знову перемістився в політичний центр Європи і він має знайти свою нову, стару рівновагу. Знову в Берліні перетинаються транспортні та комунікаційні зв'язки Парижа до Москви, з Осло до Риму.» Новий Берлін.» Еберхард Діпген, правлячий бургомістр Берліна. В альбомі використано роботи Гюнтера Шнайдера. Гюнтер Шнайдер (Hyunter Shnayder), народився 1955 р., працює фотографом для різних видавництв та журналів. Спеціалізується на архітектурі та зйомках з повітря. Має в своєму розпорядженні великий фотоархів і брав участь у створенні численних фотоальбомів, як, наприклад: «Берлін. Новий образ метрополії» (1994) та «Берлін. Визначні пам'ятки» (1997).
«Berlin». Фотографії.
Видавництво: Берлін 1999
Мова: німецька, англійська, румунська, іспанська, шведська, російська
Сторінок: 47
Львівська опера. Паламарчук Оксана, Пилип’юк Василь (Фотоальбом 2000 року)
Величністю будівлі, вишуканістю архітектурних форм, розкішністю мистецьких розписів вестибюлю і фойє, пишністю глядачевої зали чарує Львівський державний академічний театр опери та балету - архітектурна та історична пам'ятка міста. У книжці на підставі документальних джерел розповідається про творчі становлення театральних колективів, вокальну і хореографічну сценічну майстерність виконавців минулого і сьогодення.
Уважний читач переконається, яким насиченим було і є театрально музичне життя.
Видання розраховане на широку читацьку аудиторію, передовсім на ту її частину, яка не байдужа до мистецького надбання старовинного українського міста Лева.
Львівська опера.
Автори: Паламарчук Оксана, Пилип'юк Василь
Рік: 2000
Сторінок: 155
Розміри, см.: Довжина 27, ширина 27, товщина 2,5
Вага 1,340 кг
Історія Києво-Могилянської академії /(Видання 2003 року)
Книга з історії України.
Протягом усієї історії український народ не мав іншої інституції, яка 6 справила більший вплив на розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія. Впродовж віків вона була виразником і носієм традиційних рис духовності українського народу, могутнім чинником формування його самосвідомості, джерелом ідей боротьби за батьківську віру і національну свободу. Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд — для англійців, Сорбонна — для французів, Карловий університет — для чехів, Ягеллонський — для поляків. Саме завдяки Києво-Могилянській Академії українське Відродження набуло рис захисту вітчизняних духовних здобутків: мови, традицій, звичаїв, віри, шлях до якого простягся через освіту - відкриття шкіл і друкарень, підготовку вчителів, підтримку письменників, поширення знань, зміцнення авторитету Православної церкви, її реформування.
«Історія Києво-Могилянської академії»
Автори: Зоя Хижняк, Валерій Маньківський
Видання 2003 року
Мова: українська
Сторінок: 181
Реставрація творів з металу /Мінжулін О./ (Видання 1998 року)
Підручник для студентів
Багатоілюстрований підручник адресований студентам реставраційних відділень вищих художніх навчальних закладів, а також найширшому колу фахівців — художникам, мистецтвознавцям, археологам, історикам, працівникам музеїв, експертам, антикварам, колекціонерам. У книзі докладно описано методологію реставрації творів з металу, наведено приклади практичної реставрації археологічних пам’яток, зокрема розчищення, стабілізації і захисту творів від корозії, правила зберігання музейних експонатів тощо. Подано також рецепти речовин, що застосовуються в реставрації. Численні ілюстрації допоможуть глибше збагнути таємниці однієї з найцікавіших професій художника-реставратора, яка дозволяє зберегти людству безцінні скарби мистецтва.
«Реставрація творів з металу»
Автор: Олександр Мінжулін
Видавництво: «Спалах», Київ, 1998
Мова: українська
Сторінок: 226
Твори. Петро Гулак-Артемовський. Євген Гребінка. (Видання класичної літератури 1984 року)
Класичне видання української класики століття від "Наукової думки".
Збірка творів видатних українських літераторів XIX століття - Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки
"Перші три десятиліття XIX ст. висунули перед молодою українською літературою багато складних проблем, починаючи з відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і кінчаючи визначенням характеру і шляхів її розвитку. Необхідно було переборювати не лише самодержавні утиски і переслідування, а й скептичне ставлення шовіністичних кіл до самої можливості створення літератури українською мовою.
Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петру Гулаку-Артемовському і Євгену Гребінці"
Поетичні твори. Петро Гулак-Артемовський. (1790-1865)
Поетичні твори. Повісті та оповідання. Євген Гребінка. (1812-1848)
Київ - 1984 - Наукова думка
Сторінок: 605
Соя. Генетика, селекция, семеноводство. /Лещенко А.К./ (Видання 1987 року)
Книга для спеціалістів сільського господарства
У монографії узагальнено результати досліджень з генетики, селекції та насінництва сої. Викладено систематика та цитогенетика сон, ботанічні та біологічні особливості культурної сон та її диких родичів, біотехнологія (культура клітин, тканин та зародків). Висвітлено генетичні основи підвищення продуктивності сої, експериментальний мутагенез, гетерозис, комбінаційну здатність. Значну увагу приділено сучасним методам селекції (підбір батьківських пар, техніка та типи схрещувань, принципи відбору), питанням насінництва сої, особливостям насінництва. Дана характеристика найважливіших вітчизняних та зарубіжних сортів. Для ботаніків, селекціонерів, спеціалістів сільського господарства
"Соя (генетика, селекция, семеноводство)"
Автор: Лещенко Анастасія Кирилівна
Видавництво: «Наукова Думка», Київ, 1987
Мова: російська
Сторінок: 253
Особливості: можлива присутність печаток недіючих бібліотек
Славяне и Русь (Наукове видання 1979 року)
Збірник наукових праць присвячений питанням складання та розвитку культури племен Східної Європи від кінця пізньолатенського періоду на рубежі нашої ери до розвиненого періоду слов'янської державності. У книзі містяться дані про археологічні пам'ятки, досліджені останніми роками, та нові інтерпретації відомих матеріалів. Більшість статей з ранньослов'янської тематики висвітлює дослідження у басейнах Дніпра та Дністра, що входили до області слов'янського етногенезу. Розглядаються процеси взаємодії археологічних культур першої та другої половини І тисячоліття н. е., що призвели до утворення єдиної давньоруської народності. Значне місце у збірнику займають статті, присвячені розвитку матеріальної та духовної культури давньої Русі. Розрахована на археологів, істориків, етнографів та всіх, хто цікавиться історією древніх слов'ян.
«Славяне и Русь (На материалах восточнославянских племен и Древней Руси)»
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1979
Мова: російська
Сторінок: 139
ПЕРВОМІСТ / ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ / (Видання 1972 року)
«Первоміст» — третій роман класика про Київську Русь, коли за наказом Володимира Мономаха збудували міст через Дніпро. Події твору розгортаються навколо нього і людей, які міст стерегли та доглядали. "Первоміст" представляє третій роман класика про Київську Русь, наступною книгою є роман «Євпраксія. Автор розкриває психологію персонажів, їх внутрішню боротьбу та відданість ідеї будівництва.