Новини
Собор /Олесь Гончар/(Видання 1989 року)
«Як живе сучасна людина, який її духовний світ, як ставиться вона до великих набутків свого народу, до скарбів народної культури, з якими духовними надбаннями йде в свій завтрашній день - все це знаходить художнє відтворення в романі видатного українського радянського письменника. Твір, що й сам став жертвою застійних явищ у суспільстві (після першого видання переслідувався і замовчувався майже двадцять років), спрямований проти духовного браконьєрства й безпам'ятства, кар'єризму й пристосуванства. В романі читач відчує щире вболівання за збереження навколишнього середовища, чистоту людських душ. Книга наснажена духом гуманізму й характерним для нашого часу прагненням людей до інтернаціонального єднання.» (Від видання).
У творчості видатного українського письменника Олеся Гончара, чиє ім'я шанується в усьому світі, роман «Собор» посідає особливе місце. Прийшовши до читачів наприкінці шістдесятих, твір одразу ж опинився у вирі пристрастей, бо саме в ньому чи не вперше у вітчизняній літературі могутньо і неприховане прозвучав заклик до духовного очищення й соборності, осуд національного безпам'ятства, звироднілого кар'єризму і браконьєрства. Офіційні кола сприйняли "Собор" різко негативно, адже роман, відкидаючи догматизм класових уявлень, утверджував загальнолюдські, гуманістичні цінності. Після організованих тоталітарним режимом лютих цькувань "Собору" твір було вилучено з бібліотек, книгарень та видавничих планів на довгі двадцять років.
«Олесь Гончар «Собор». Роман
Автор: Олесь Гончар — український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч. Лауреат двох Сталінськіх премій (1948; 1949), Ленінської премії (1964), Державної премії СРСР (1982), кавалер трьох орденів Леніна, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України (1959—1971), академік НАН України (1978). Герой України (2005, посмертно), Герой Соціалістичної праці (31.03.1978). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1976—1990 роках. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Народився 3 квітня 1918 р. в с. Ломівці, в передмісті Дніпропетровська. Закінчив семирічку у сусідньому селі, Харківський технікум журналістики. З 1937 р. активно починає друкуватися у періодиці. У 1938 р. вступає до Харківського університету. Приймав участь у війні як сержант-мінометник. Зокрема у битві за Київ на річці Рось. Після закінчення війни повертається до навчання у Дніпропетровському університеті. Вступає до аспірантури при Інституті літератури ім. Шевченка АН УРСР. У 1963 р. за роман «Тронка» присуджено Ленінську премію. Виступав, як літературознавець, історик мистецтва, критик. У 1959-1971 р. очолював Спілку письменників. Відроджував українську культуру, мову та націю. Помер 16 липня 1995 р.
Видавництво художньої літератури «Дніпро», Київ, 1989
Мова: українська
Сторінок: 269
Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним. Книга 1 (Антикварне видання 1953 року)
Довідкове видання про сільськогосподарські машини. У виданні "Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним" містяться матеріали про машини для обробки ґрунту, посіву та посадки, а також машини для захисту рослин і для тваринницьких ферм. Попри радянську пропаганду в тексті видання, у довіднику є корисні матеріали про технічні характеристики сільськогосподарських машин та про їх основні змінні запасні частини. У виданні також є вказівки про взаємозамінність запасних деталей та вузлів у різних машинах. У специфікації, що містяться у довіднику, включені основні змінні частини.
Видання розраховане на дослідників сільського господарства двадцятого століття, а також на усіх, хто цікавиться сільськогосподарськими машинами і запасними частинами до них.
Назва: Сельскохозяйственные машины и запасные части к ним. Книга 1.
Рік: 1953
Москва
МАШГИЗ
Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы
Сторінок: 611
довжина 27
ширина 21
товщина 3
Вага: 1,400 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Соломія Крушельницька роман-біографія /В. Врублевська/ (Видання 1979 року)
Життя і творчий шлях всесвітньовідомої співачки
Серед видатних жінок, яких дав світовій культурі український народ, височіє постать Соломії Крушельницької. Художньо-документальний роман української письменниці Валерії Врублевської висвітлює життя і творчий шлях всесвітньо знаної співачки. Письменниці вдалося відтворити повнокровний образ визначної людини, якою була С. Крушельницька, показати високу красу її життя, глибинність душі, вроджений артистизм, помножений на безупинне самовдосконалення. Та найбільш приваблює в Врублевську громадянський аспект життя видатної співачки,
«Соломія Крушельницька. Роман-біографія».
Автор: Валерія Врублевська
Видавництво: «Молодь», Київ, 1979
Мова: українська
Сторінок: 332
Вибрані твори /Іван Франко/ (Видання 1977 року)
Твори великого Каменяра.
До цієї збірки входять історична повість «Захар Беркут» та ряд літературно-критичних праць, знайомство з якими передбачає програма середньої школи. Книга містить високі зразки художньої творчості та науково-естетичної думки великого Каменяра.
«Іван Франко. Вибрані твори»
Автор: Іван Якович Франко (1856-1916) – великий український письменник, один з будівничих нової української нації. Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
Видавництво: «Каменяр», Львів, 1977
Мова: українська
Сторінок: 252
Архитектура древнего Киева. Ю.С. Асеев (Букіністика)
В книзі на основі багаторічних досліджень пам’ятників архітектури Києва домонгольського періоду розповідається про витоки київського зодчества, основні етапи його розвитку, стилістичні особливості й місце в історико-архітектурному процесі. Велику увагу приділяється архітектурно-будівельним проблемам, детально розповідається про будівельну техніку будівель та методи їх зведення.
Книга розрахована на архітекторів, будівельників, істориків, мистецтвознавців та всіх, кому не байдужі архітектура та мистецтво давнього Києва.
Архитектура древнего Киева
Автор: Асєєв Ю.С.
Рік видання: 1982, (Київ - Будівельник)
Мова: російська
Стан: відмінний
Подібні книги:
1. Древний Киев. Каргер М. К. (Букіністика)
2. Київ: Провідник
3. КИЇВ. Провідник. За редакцією Ф. Ернста (Оригінальна книга 1930 року)
4. Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 років
5. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы (1938-1947 гг.) Каргер М.К.
6. Мистецтво Київської Русі /Асєєв Ю.С./(Видання 1989 року)
Murillo (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо. Французьке видання 1967 року)
Альбом робіт іспанського живописця Бартоломе Естебану Мурільйо
Альбом серії «Шедеври мистецтва великих живописців» присвячений роботам Бартоломе Естебану Мурільйо. Бартоломе Естебан Мурільйо (охрещений 1 січня 1618 р., Севілья, Іспанія — помер 3 квітня 1682 р., Севілья), найпопулярніший бароковий релігійний художник Іспанії XVII ст., відомий своєю ідеалізованою, часом дорогоцінною манерою. Серед його головних покровителів були релігійні ордени, особливо францисканці, і братства в Севільї (Севільї) та Андалусії. Серед ранніх робіт Мурільйо — Діва Розарію (бл. 1642). У рудиментарному стилі його художньо консервативного севільського майстра Хуана дель Кастільо. Ця рання робота поєднує в собі італійський маньєризм 16-го століття та фламандський реалізм. 11 картин, які спочатку висіли в маленькому монастирі Сан-Франциско в Севільї — наприклад, «Екстаз святого Дієго з Алькали» (1646) — виконано в більш сучасному натуралістичному стилі севільської школи, заснованої Дієго Веласкесом і продовженої Франсіско де Сурбаран. Цій серії притаманні реалізм і тенебризм (контрастне світлотінь) і використання банальних моделей, акцент на жанрі чи побутових сценах.
«Chefs-d'oeuvre de l'art grands peintres n°37: Murillo» (Шедеври мистецтва, великі художники n°37: Мурільйо)
Видавництво: Hachette, Франція, 1967
Мова: французька
Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья /Сокольский/ (Видання 1971 року)
Матеріали та дослідження з археології.
Ця робота присвячена історії деревообробки в одному з районів античного світу, в державах Північного Причорномор'я, які відігравали важливу роль у процесі історичного розвитку своєї епохи, особливо в історії народів Східної Європи, і були найдавнішими державами на території нашої країни. Вивчення виробництва та культури цих держав і, зокрема, деревообробки має велике значення і водночас становить велику складність, тому що виробництво та культура тут були засновані на базі виробництва та культури греко-середземноморського товариства VII-VI ст. до зв. е., а надалі розвивалися в тісному контакті з культурою місцевих північно-чорноморських народів.
«Деревообрабатывающее ремесло в Античных государствах Северного Причерноморья» (Деревообробне ремесло в Античних державах Північного Причорномор'я).
Автор: Сокольський М.І.
Видавництво: «Наука», Москва, 1971
Мова: російська
Сторінок: 286
Мистецтво фольклор та етнографія слов’янських народів /Федорук О.К./(Наукове видання 1993 року)
Українське народознавство та фольклористика.
Доповіді на ХІ Міжнародному з'їзді славістів присвячені актуальним питанням культурного розвитку слов'янських народів. Із залученням широкого новітнього матеріалу розкрито взаємини різних видів мистецтва слов'ян доби барокко, висвітлено проблемні аспекти українського народознавства та фольклористики на загальнослов'янському тлі, схарактеризовано внесок українських митців, духовної та матеріальної культури українців загалом у скарбницю Слов'янщини.
«Мистецтво фольклор та етнографія слов'янських народів. ХІ Міжнародний з'їзд славістів (Братислава, 30 серпня - 8 вересня 1993 р.)»
Редактор: Федорук О.К.
Видавництво: «Наукова думка», Київ, 1993
Мова: українська
Сторінок: 196
Древности славян и Руси /Тимощук Б.А./ (Видання 1988 року)
Радянські статті з питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн.
Збірка присвячена 80-річчю від дня народження радянського історика та археолога, академіка Б.А.Рибакова. Зміст збірника відповідає науковим інтересам Б.А.Рибакова та включає статті з різних питань археології, історії та культури Русі та інших слов'янських країн. У книзі публікуються нові дані про язичницькі святилища, про унікальні знахідки предметів культу та мистецтва, розглядаються проблеми господарської діяльності та соціального устрою населення міст та сільських поселень. Для істориків, археологів.
«Древности славян и Руси»
Редактор: Тимощук Б.А.
Видавництво: «Наука», 1988
Мова: російська
Сторінок: 287
Труды института истории естествознания. Том V (Антикварне видання 1953 року)
Унікальне раритетне видання з природознавства. Том V "Трудов института истории естествознания" присвячено історії біології XVIII - XIX століть. На початку видання подано праці, які вісвітлюють боротьбу вітчизняних біологів за ідею єдності організму й умов життя. Також у цьому томі є декілька статей, які розкривають пріоритет видатних ембріологів і цитологів у важливих відкриттях і теоріях. Попри певну радянську пропаганду у тексті видання, статті, подані в цьому томі, мають велику цінність для вивчення та розуміння історії природознавства.
Книга розрахована на природознавців, біологів та усіх, хто цікавиться рідкісними антикварними виданнями.
Назва: Труды института истории естествознания. Том V.
Рік: 1953
Москва
Издательство Академии наук СССР
Сторінок: 400
довжина 26,5
ширина 19
товщина 2,5
Вага: 1,000 кг
Присутні відбитки печаток неіснуючих бібліотек.
Українське народне мистецтво. Живопис. (Видання 1967 року)
Альбом присвячений одній із найцікавіших галузей народного мистецтва - декоративному живопису, кращі зразки якого мають неабияку художню цінність. Ілюстративний матеріал, до якого увійшли декоративні розписи по дереву, писанки, настінні розписи, мальовки, витинанки, станкові декоративні розписи і т.ін., подається по розділах в хронологічному порядку, а також, де це було можливо, за територіальною ознакою.
"Українське народне мистецтво. Живопис". Альбом.
Редакційна колегія: Заболотний В.І., Рильський М.Т., Середа А.Х.
Видавництво "Мистецтво" Київ 1967
Мова українська, російська. Резюме англійською.
Сторінок 56, ілюстрацій 183
Лексикон словенороський Памви Беринди (Наукове видання 1961 року)
Пам’ятки української мови XVII ст.
«Лексикон словенороський» Памви Беринди — визначна пам'ятка східнослов'янської лексикографії початку XVII ст. Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови XVII ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам'яток, писаних церковнослов'янською мовою. У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам'ятки. Надруковано з видання 1627 р. фотомеханічним способом.
Памво Беринда – український енциклопедист і мовознавець, лексикограф, письменник і поет, друкар, гравер. Один із найвидатніших постатей культурно-освітнього руху Галичини та України першої половини ХVII століття. 20 серпня 1627 року вийшов друком перший словник української мови Памви Беринди – “Лексіконъ славенноросскій і именъ тълкованіє”. Майже 30 років вчений-лексикограф Памво Беринда присвятив праці над словником, продовжуючи вносити корективи в свою роботу навіть під час друку.
У словнику 6 982 слова написані церковнослов’янською мовою того часу, де подається тлумачення і переклад українською. Сам словник складається із двох частин: “Лексіконь” та “Имена свойственная”, в якому зібрані загальні назви неслов’янського походження, тлумачення топонімів й антропонімів.
Головною метою словника було відновлення церковнослов’янської традиції літературною мовою. Щоб у такий спосіб протистояти польському наступу й католицизму. Праця відіграла величезну роль не тільки в становленні української лексикографії, а ще й білоруської, румунської та російської.
Його поява стала своєрідною революцією в слов’янській лінгвістиці. Адже в ті часи на територіях Західної Європи письмовою мовою була латина. У Східній Європі, де мешкали православні – давньоболгарська-церковнослов’янська. Але мова, якою розмовляли українці, була абсолютно відмінною від книжкової. Таку розбіжність і взявся впорядковувати невтомний дослідник Памво Беринда.
«Лексикон словенороський Памви Беринди»
Видавництво Академії наук Української РСР, Київ 1961
Мова: українська
Сторінок: 271